3. Формування психології як окремої науки.

Наука - це сфера людської діяльності, функцією якої є розробка і тео­ретична систематизація об'єктивних знань про дійсність. Система наук умо­вно поділяється на природні, суспільні та технічні науки. Психологія розу­міється як наука, яка намагається інтегрувати різні підходи до проблеми людини. Вона посідає особливе місце відносно інших наук. Сучасна психо­логія займає проміжне положення поміж суспільними науками, з одного бо­ку, природними, - з другого, технічними - з третього. Академік Б.М. Кедров ставив психологію в центр розробленого ним «трикутника наук»: про при­роду, суспільство і мислення. Відомий французький психолог Ж. Піаже та­кож ставив психологію у центр системи наук.

Разом з цим, близькість психології до різних наук, наявність галузей, які сумісно розроблялись з деякими з них, ні в якій мірі не забирають її са­мостійності. Всі галузі психології зберігають специфічний предмет дослі­дження, певні теоретичні принципи і методи вивчення цього предмета. По­дальший розвиток психології розуміється як максимальне розширення її зв'язків з іншими науками при збереженні нею самостійного предмета до­слідження.

4. Поняття наукової та ненаукової психології. Відмінності наукової і життєвої психології.

Термін «психологія» вживається в декількох значеннях, які нерідко у повсякденній свідомості людей змішуються. Під ним можуть розуміти як на­укове, так і ненаукове психологічне знання. Психологія як багатогалузева на­укова дисципліна містить у собі фундаментальну, прикладну і практичну психологію - мова про останні дві більш детально піде нижче. Фундамента­льними (іноді їх називають «чистими») вважають науки, які пізнають світ безвідносно до того, наскільки можливе практичне використання отриманих знань. Мета фундаментальної психології полягає в тому, щоб виявити факти, механізми і закономірності психічної діяльності. Прикладна наука, навпаки, орієнтована на практику. Вона практично використовує знання, отримані у фундаментальній науці, безпосередньо служить запитам суспільства.

У ненауковій психології виділяють популярну, повсякденну або життє­ву і парапсихологію. Популярна психологія (або поп-психологія) подає нау­кові психологічні знання для широкої аудиторії у спрощеному вигляді, уни­каючи використання наукової і професійної термінології. Популяризація пси­хологічних знань формує загальну психологічну культуру населення. По­всякденна психологія складається стихійно на основі популярної психології, неправомірних узагальнень і інтерпретацій даних наукової психології, релі­гійних, етнічних і культурних установок і забобонів. Для життєвої психології характерне змішання наукових, побутових, релігійних і окультних понять.

Парапсихологія («пара» у перекладі з грецької - біля, поруч) виникла у 20 столітті на основі окультних наук. її ціль - встановлення надприродних, надзвичайних, за рамками наукового пізнання, можливостей людської пси­хіки. Парапсихологія, в основному, досліджує наступні передбачувані фе­номени:

• телепатія (сприйняття одним індивідом думок іншого без викори­стання відомих сенсорних каналів):

• ясновидіння (одержання інформації про об'єкти або події без вико­ристання органів почуття);

• проскопія (передбачення майбутніх думок іншої особи або майбутніх подій);

• психогенез (здатність впливати на фізичні об'єкти або події силою думок).

Усі спостереження парапсихологічних досліджень показують, що для них характерне відхилення від норм проведенні! наукових досліджень. Се­ред відомих учених, яких згадують як прихильників парапсихології, відсутні психологи-професіопали.

Однією з найбільш відомих спроб сформулювати критерій, який вирі­зняв би наукове і ненаукове знання, була зроблена К. Попером (1983). На його думку, наукове знання, на відміну від ненаукового, може бути спросто­ване у процесі емпіричної перевірки.

Відмінності психології наукової і психології життєвої

Відомий психолог Ю.М. Гіпенрейтер (1988) відзначала наступні від­мінності між науковою психологією і психологією життєвою:

1. Життєві знання конкретні, зв'язані з конкретними життєвими ситуаціями, а наукова психологія прагне до узагальненого знання, в основі якого закономірності життя і поводження людей.

2. Життєві знання частіше мають інтуїтивний характер, а в психології прагнуть до раціонального пояснення психічних явищ, до кращого їх розуміння, і навіть прогнозування.

3. Життєві знання передаються дуже обмежено (з вуст у вуста, у лис­тах і т. ін.), а наукові знання передаються через спеціальні системи: книги, лекції, наукові школи та ін.

4. У життєвій психології одержання знань здійснюється через спосте­реження, міркування і безпосереднє переживання людиною яких-небудь подій. У науковій психології нові знання - результат спеціальних досліджень і експериментів, у тому числі «уявних» експериментів.

5. Наукова психологія має величезний і унікальний фактичний матеріал, який є недоступним носієві життєвої психології. Наукове знання систематизоване, упорядковане, що дозволяє професійному психологові орієнтуватися у всьому різноманітті цього знання.

Разом з тим, слід зазначити, шо не можна говорити про перевагу наукової психології над життєвою, тому що насправді вони певною мірою доповнюють одна одну