Тема 2. Культурна діяльність на дозвіллі план

1. Уявлення про зміст культурної діяльності на дозвіллі.

2. Суб’єктивні цілі й мотиви культурної діяльності на дозвіллі.

3. Функції діяльності на дозвіллі в життєдіяльності людини.

4. Суб’єкти культурної діяльності на дозвіллі.

1. Уявлення про зміст культурної діяльності на дозвіллі

Сучасна наука пов’язує сутність дозвілля із одним з полюсів людської діяльності, що носить у цілому двофазовий характер: «зусилля  розслаблення», «робота  відпочинок», «стомлюючий вид активності  вид, що відновлює активність» і т.п. Уявлення про відпочинок формується як про діяльність, яка має багатофункціональне призначення, що набуває складний зміст, різноманітні форми організації.

Важливо усвідомити характер діяльності на дозвіллі у зв’язку з тими потребами, які людина реалізує в її процесі. Відомо, що потреби людини умовно можна розділити на три типи:

1). Первинні, або вроджені:

- фізіологічні потреби у відпочинку, їжі, продовженні роду й ін.;

- фізичні – у чистому повітрі, геоландшафтних і кліматичних умовах життя;

- матеріальні – у товарах повсякденного попиту, харчових продуктах та ін.

2). Соціальні – потреби в спілкуванні, соціальному обслуговуванні, транспортному пересуванні та ін.

3). Культурні – потреби в освіті, духовному розвитку, освоєнні художніх цінностей та ін.

Якщо з первинними потребами людина народжується й вони можуть давати про себе знати спонтанним станом організму, то соціальні й культурні потреби багато в чому формуються культурним середовищем, тісно співвідносяться з його розумом, соціальним статусом, рівнем освіти, загальним розвитком особистості. На відміну від первинних запитів, які більш стійкі у своїх проявах, соціокультурні потреби формуються тільки в соціокультурному середовищі й у міру виховання й дорослішання людини.

У дозвіллі людина реалізує всі три зазначених типи потреб або в тісному переплетенні, або в деякій послідовності. Наприклад, у туристичній подорожі людина одночасно відчуває потребу у фізіологічному відпочинку (первинна потреба), спілкуванні (соціальна), художньому розвитку (культурна) й ін.

Під змістом діяльності на дозвіллі маються на увазі:

- безпосередні переживання, враження й стани, які відчуває людина, включена в конкретний вид заняття на дозвіллі й тим самим задовольняючи свої потреби;

- осмислення людиною сприйманої інформації, художніх образів, загального культурного контексту, що в цей час є у фокусі її уваги;

- оцінки, які виникають у людини з приводу якості відпочинку, а також послуг, якщо вони їй надаються в цьому процесі.

Природно, що в період дозвілля людина прагне відчути позитивні емоції, зосередитися на конструктивних думках, одержати якісний сервіс  словом, домогтися тих станів, які пов’язані з рекреаційним ефектом.

Інший чинник, що дозволяє домогтися бажаного змісту, пов’язаний із реалізацією людиною на дозвіллі своїх устремлінь, втілення власної життєвої позиції. Цей напрямок дозвілля можна позначити як звернення людини до улюбленої справи (хобі). Заняття  хобі дозволяють різним людям зберігати почуття самоідентичності, відчувати стан творчого підйому, самореалізації.

У силу глибокого занурення людини в предмет захоплення хобі наділено винятково високим рекреаційним ефектом, хоча збоку часом може здатися, що людина зайнята дрібницями. Однак організатори дозвілля давно зрозуміли, що такі захоплення відкривають для бізнесу воістину безмежні можливості. Вивчивши найбільш масові види самодіяльних занять на дозвіллі, вони пропонують на ринку послуги й товари, які працюють на споживчий попит.