4.Планування ввезення і вивозу контейнерів на залізнично – автомобільному транспорті.

Взаємодія залізнично - автомобільного перевезення здійснюється у 2 напрямках

1. При централізованих залізнично - автомобільного перевезення

2. При змішаних залізнично - автомобільного перевезення

Централізоване – ввезення в вивезення контейнерів із залізничної станції здійснюється автотранспортом загального призначення. Планування роботи автотранспортом здійснюються з плануванням підбору максимальної кількості рейсів із зворотнім завантаженням, підбір комплексів і рейсів з врахуванням місткості автомобілів і спеціалізації контейнерів.

У великих транспортних вузлах введення і виведення контейнерів планується за допомогою задач лінійного програмування при цьому слід складати аналіз вантажопотоків, розроблення графіків прийому рівномірності контейнерів. Прийом здійснюється за окремими напрямками з врахуванням рівномірності завантажувальних, розвантажувальних, розвантажувальних пристроїв і майданчиків для складування контейнерів зводиться до розв’язання матриць. В даних матрицях вказуються наявність певної кількості контейнерів , вантажовідправників і вантажоодержувачів.

Кількість контейнерів, що відправляється із пункту В_к в пункт А_і можна представити в функції x_ік>0

Загальний порожній пробіг контейнерів

Вирішення поставленої задачі полягає у відшуканні мінімального значення порожнього пробігу. Використання математичних методів дозволяє швидко і в короткі терміни проводити розрахунки по найбільш ефективного використання технічних заходів перевантажувальних пристроїв та інших чинників, що характеризує роботу контейнерного парку. З використанням методів лінійного програмування можуть розв’язатися задачі покращеного використання автомобільного парку для введення і виведення контейнерів, а також оптимізації маршрутів перевезень, розподіл навантажувально- розвантажувальної техніки. За допомогою методів лінійного програмування розробляється оптимізації і планування навантажувальних- розвантажувальних операцій, а також вибирається найбільш оптимальним план навантаж- розвантаж робіт. На залізничних станціях розробляється система систематичного контролю, що дозволяє постійно контролювати хід наванта- розвантаж робіт, подачу автотранспорту на інші експедиційні операції. Важливе значення на вантажних станціях має зв'язок шоферів та експедиторів ТЗ з диспетчерським пунктом своєчасна подача інформації про прибуття ТЗ , порожнього транс орта і централізованих поставок вантажів.

6.Вантажообіг при якому ефективно відкриття обмінного пункту контейнерів.

Обмінні пункти контейнерів створюються як правило у великих транспортних вузлах, населених пунктах, великих залізничних станціях і морських портах. На обмінних пунктах контейнерах контейнери перевантажуються з ТЗ переміщають ся в складські приміщення, одночасно з цим на ТЗ завантажуються порожній контейнер. Створення обмінних пунктів ліквідовує простої ТЗ під навантаж- розвантаж операціями, транспортно-експедиційне обслуговування. При цьому передбачається така робота обмінних пунктів при якій загальна кількість контейнерів які перебувають на обмінному пунктів не повинна перевищувати добової норми завантаження або вивантаження. При різкій зміні кількості вантажів і перевантаженні відправлення контейнерів над прибуттям, порожні контейнери відвозяться в обмінні пункти із станційних пунктів. У вечірній і нічний час контейнери завантажені виводяться на станційні пункти з одночасним підвезенням паромних контейнерів, таким чином забезпечуючи безперервний обмін паромних і навантажувальних контейнерів при постійній нормі обмінного парку. В загальному вигляді умова доцільності відкриття обмінних пунктів, контейнерів можна записати

-економія експлуатаційних витрат при відкритті обмінного пукту

- додаткові витрати при відкритті обмінних пунктів

-додаткові експлуатаційні витрати при відкритті обмінних пунктів

Капітальні витрати, які пов’язані з відкриттям обмінних пунктів виходячи з конкретних умов, включають в себе вартість навантаж-розвантажувальних механізми, споруд, майданчиків відкритого складування контейнерів та інше технічне обладнання. Додаткова експлуатація витрат складається із затрат на механізовану переробку контейнерів, штат додаткових комерційних працівників, а також витрати пов’язані із збільшенням часу перебування контейнерів на обмінному пункті. Економія витрат при відкритті обмінного пункту включається: економія від скорочення автомобілів під навантажувальних- розвантажувальні роботи, економія від прискорення обороту контейнерів, а також економія від прискорення обороту матеріальних цінностей. Вантажообіг(кількість завантажених контейнерів) при якому ефективне відкриття обмінного пункту можна записати виразом:

А- витрати на переробку контейнерів, які не залежать від розміру вантажообігу

tпр., tпр^o- час простою автомобілів під наванатажувально- розвантажувальними операціями відповідно до і після створення обмінного пункту контейнерів

е_ач, е_кч- витратні ставки, які дозволяють приводити витрати відповідно на 1 авто/год і контейнеро/год.

С_ГПС^руч- собівартість 1-єї конетйнерооперації тонно-операції,при перевантаженні без контейнерів і з контейнерами

Р_к- статичне завантаження контейнера в тоннах

А- коефіцієнт,який враховує відношення переробки порожніх контейнерів до навантажених

7. Склад, влаштування та характеристика поромних переправ.

Паромна переправа складається з наступних споруд: суда-пароми, берегова пристрої для підїзду рухомого складу, під’їзні залізничні і автомобільні шляхи. Паромні переправи бувають постійні і тимчасові, а також можуть бути з цілодобовою роботою і роботою лише в навігаційний період. Паромні переправи можуть бути призначенні для перевезення лише залізничного транспорту або комбіновані. Також вони бувають вантажні і пасажирські. Довжина перевезень за допомогою паромних переправ найбільш ефективна до 160 км. Найбільша відстань перевезень становить 320км. Переваги паромних переправ: Прискорена обробка суден, скорочення часу їх простою, зниження собівартості перевезень; більш повне забезпечення збереженості і якості вантажів; прискорення доставки вантажів, збільшення пропускної здатності портів.

8. Підрахунок кількості поромів та пропускної спроможності переправ.

Необхідна кількість суде-паромів можна визначити: , де Q¹-обєм перевезень в одному напрямку за певний експлуатаційний період; р-середнє завантаження одного залізничного вагону або однієї одиниці вантажного транспорту; n-кількість залізничних вагонів(автотранспорту) яка приймається на паром за оди рейс; Т-експлуатаційний період; t_год-час одного рейсооберта; К_в-коефіцієнт який враховує витрати з метерологічних причин.

Пропускна спроможність паромних переправ визначається в паромо-циклах, які можуть бути здійснені за період навігації. Середня пропускна спроможність пречалу паромної переправи визначається за формулою:

, де -календарний період; -коефіцієнт який враховує втрати часу календарного часу на ремонт; - коефіцієнт який враховує втрати часу календарного часу на ТО і сервісу; - час зайнятості причалу(швартування, розкріплення вагонів, подача і прибирання вагонів з парому, кріплення вагонів, відшвартовка); - коефіцієнт який враховує виконання профілактичних заходів на паромних спорудах в портах.