3. Класифікація інформаційних систем
Інформаційні системи різноманітні і можуть бути класифіковані за низкою ознак.
За видами процесів управління ІС поділяються на:
ІС управління технологічними процесами — це людино-машинні системи, що забезпечують управління технологічними пристроями, верстатами, автоматичними лініями.
ІС управління організаційно-технологічними процесами є багаторівневими системами, що поєднують у собі АІС управління технологічними процесами та ІС управління підприємствами.
ІС організаційного управління об'єктом обслуговують виробничо-господарські, соціально-економічні функціональні процеси, що реалізуються на всіх рівнях управління економікою, зокрема:
банківські ІС;
ІС фондового ринку;
фінансові ІС;
страхові ІС;
податкові ІС;
ІС митної служби;
статистичні ІС;
ІС промислових підприємств і організацій.
ІС наукових досліджень забезпечують планування, проведення та аналіз результатів наукових дослідів. Методичною базою таких систем є економіко-математичні методи, за технічною — комп’ютерна техніка і технічні засоби для проведення експериментальних робіт з моделювання. Як організаційно-технологічні системи, так і системи наукових досліджень можуть включати в себе системи автоматизованого проектування робіт (САПР).
Навчальні ІС набувають значного поширення у підготовці спеціалістів системи освіти, у підготовці та підвищенні кваліфікації працівників різних галузей.
Відповідно до третьої ознаки класифікації виділяють галузеві, територіальні та міжгалузеві ІС, які водночас є системами організаційного управління, але вже більш високого рівня ієрархії.
Галузеві ІС функціонують у сферах промислового та агропромислового комплексів, у будівництві, на транспорті, вирішуючи завдання інформаційного обслуговування апарату управління відповідних відомств.
Територіальні ІС призначені для управління адміністративно-територіальними районами. Діяльність територіальних систем спрямована на якісне виконання управлінських функцій у регіоні, формування звітності, видачу оперативних відомостей місцевим державним і господарським органом.
Міжгалузеві ІС є спеціалізованими системами функціональних органів управління національною економікою (банківські, фінансові, статистичні та ін.). Маючи в своєму складі потужні обчислювальні комплекси, міжгалузеві багаторівневі АІС забезпечують розробку економічних і господарських прогнозів, державного бюджету, здійснюють контроль результатів та регулювання діяльності всіх ланцюгів, а також контроль наявності і розподілу ресурсів.
4. Інформаційні ресурси підприємства
Інформаційні ресурси можна визначити як увесь обсяг інформації, що є в інформаційній системі. Будь-яке підприємство існує в певному зовнішньому середовищі.
Зовнішнє середовище — це економічні й політичні суб'єкти, що діють за межами підприємства, і відносини з ними, тобто економічні, соціальні, технологічні, політичні та інші відносини підприємства з клієнтами, постачальниками, посередниками, конкурентами, державними органами тощо.
Таким чином, інформацію, що становить інформаційні ресурси підприємства, поділяють на внутрішню і зовнішню.
Інформація внутрішнього середовища, як правило, точна, повно відображає фінансово-господарський стан. Її опрацювання часто може здійснюватися за допомогою стандартних формалізованих процедур.
Інформація із зовнішнього середовища, яка є часто приблизною, неточною, неповною, суперечливою, має імовірнісний характер і через те вимагає нестандартних процедур опрацювання.
Інформаційними ресурсами можна управляти. Хоча ще не розроблена методологія кількісної та якісної оцінки інформаційних ресурсів, а також прогнозування потреби в них, однак на рівні організації можна і треба вивчати інформаційні потреби, планувати й управляти інформаційними ресурсами.
Управління інформаційними ресурсами означає:
оцінку інформаційних потреб на кожному рівні і в межах кожної функції управління;
вивчення документообігу організації, його раціоналізацію; стандартизацію типів і форм документів; типізацію інформації і даних;
подолання проблеми несумісності типів даних;
створення системи управління даними тощо.