- •Галузі права в системі права України.
- •2. Джерела (форми) права.
- •3. Поняття та види правопорушень.
- •4. Склад правопорушення та його ознаки.
- •5. Поняття та підстави юридичної відповідальності.
- •6.Види юридичної відповідальності
- •7. Поняття та заг. Характер-ка Конституції України.
- •8. Загальні засади конституційного ладу України.
- •9.Конституційні права і свободи людини.
- •10.Конституційні обов’язки людини і громадянина
- •11.Громадянство України: порядок набуття та підстави припинення.
- •12.Форми здійснення народовладдя в Україні.
- •13.Форми безпосередньої демократії.
- •14.Референдум: поняття та види.
- •15. Система державних органів України.
- •16 .Верховна Рада України: склад та порядок формування.
- •17. Повноваження Верховної Ради України.
- •18.Конституційний статус Президента України.
- •19.Кабінет Міністрів України: склад та порядок формування.
- •20.Повноваження Кабінету Міністрів України.
- •21.Система органів місцевого самоврядування в Україні.
- •22. Судова система України.
- •23. Правовий статус Конституційного Суду України.
- •24. Суди загальної юрисдикції.
- •25. Прокуратура України: конституційно-правовий статус та повноваження.
- •26. Поняття та види органів виконав. Влади в Україні
- •27. Загальні засади державної служби в Україні.
- •28. Обовязки державних службовців
- •29. Відповідальність державних службовців.
- •31. Права особи, затриманої працівниками міліції.
- •32. Склад адміністративного правопорушення.
- •33.Адміністративна відповід-ть: поняття та підстави.
- •34.Адміністративне стягнення: поняття та види.
- •35.Поняття, види та методи фінансового контролю.
- •36.Система органів фінансового контролю.
- •37. Бюджетна система України.
- •Основними Принципамии бюджетної системи України є
- •Бюджетна класифікація
- •38. Правове регулюв. Бюджетного процесу в Україні.
- •39. Система оподаткування в Україні.
- •40. Поняття та види податків і зборів.
- •41. Права та обов’язки платників податків.
- •42. Відповідальність за порушення податкового законодавства.
- •43. Банківська система України.
- •44. Поняття банку. Види банків в Україні.
- •45. Правовий статус Національного банку України.
- •46. Правове положення банків в Україні.
- •47. Поняття та структура цивільних правовідносин.
- •49.Цивільна правоздатність та цивільна дієздатність громадян України. Цивільна правоздатність фізичної особи
- •Цивільна дієздатність фізичної особи
- •Часткова цивільна дієздатність фізичної особи до 14р
- •Неповна цивільна дієздатність фізичної особи 14-18р
- •Повна цивільна дієздатність з 18р Надання повної цивільної дієздатності
- •Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи
- •Порядок укладання шлюбу.
- •Порядок розірвання шлюбу.
- •Визнання шлюбу недійсним
- •53. Поняття та ознаки юридичної особи, її правосуб’єктність.
- •54. Види юридичних осіб.
- •55. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних прав та обов‘язків.
- •56.Захист цивільних прав.
- •57.Поняття, види та форми правочинів у цивільному праві.
- •58. Поняття та види представництва. Довіреність.
- •59. Поняття права власності та форми власності в Україні.
- •60. Поняття зобов’язання та підстави його виникнення.
- •61. Підстави припинення зобов’язань за цивільним законодавством.
- •62. Способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •63. Поняття цивільно-правового догов-у та його види.
- •64. Поняття та зміст договору купівлі-продажу.
- •65. Загальна характеристика договору найму (оренди).
- •66. Загальна характеристика договору позики.
- •67.Загальна характеристика договорів міни і дарування.
- •68. Поняття, підстави та види цивільно-правової відповідальності.
- •69.Спадкування за законом в Україні.
- •70. Спадкування за заповітом в Україні.
- •71. Суб’єкти господарських правовідносин.
- •Державна реєстрація суб'єкта господарювання.
- •Правовий статус суб’єктів підприємницької діяльності.
- •Види та організаційні форми підприємств.
- •Правовий статус господарського товариства.
- •Види господарських товариств.
- •Права і обов'язки учасників господарського товариства.
- •Правовий статус приватних підприємств.
- •Громадянин як суб’єкт господарювання.
- •Підстави виникнення господарських зобов’язань.
- •Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •Державне регулювання ринку цінних паперів. Біржі як необхідні елементи ринкової інфраструктури.
- •84. Неспроможність суб’єкта господарювання. Господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин.
- •85. Поняття та порядок укладення колективного договору.
- •86. Поняття, сторони та зміст трудового договору.
- •87. Порядок укладення трудового договору
- •88. Випробовування при прийомі на роботу.
- •89. Порядок припинення трудового договору з ініціативи працівника.
- •90.Порядок припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
- •91.Поняття робочого часу та його види за трудовим законодавством.
- •92.Поняття та види часу відпочинку за трудовим законодавством.
- •93.Види відпусток та порядок їх надання.
- •94. Поняття і види заробітної плати.
- •96. Дисциплінарні стягнення: види та порядок застосування.
- •95. Дисциплінарна відповідальність працівників.
- •97. Матеріальна відповідальність та умови її застосування за трудовим законодавством.
- •98. Види матеріальної відповідальності.
- •99. Порядок вирішення індивід. Трудових спорів.
- •100. Поняття колек. Трудових спорів і порядок їх вир.
- •101. Суб’єкти права власності на землю
- •102. Правовий режим земель різних категорій.
- •103.Правове становище сільськогосп. Підприємств.
- •104. Екологічні права та обов‘язки громадян.
- •105. Поняття, ознаки та види злочинів.
- •106. Склад злочину як підстава кримінальної відповідальності.
- •107. Обставини, що виключають злочинність діяння.
- •109. Обставини, що пом’якшують кримінальну відповідальність
- •110. Обставини, що обтяжують кримінальну відповідальність
- •111. Поняття, мета та види покарання.
- •112.Злочини проти власності.
- •113.Злочини у сфері господарської діяльності.
- •114.Злочини у сфері службової діяльності.
- •115. Поняття, система та джерела міжнародного права.
- •116. Суб’єкти міжнародного права.
- •Галузі права в системі права України.
2. Джерела (форми) права.
Джерела (форми) права - це офіційні способи зовнішнього вираження й закріплення норм права.
Види основних джерел (форм) права:
а) нормативно-правовий акт;
б) нормативно-правовий договір;
в) правовий звичай;
г) правовий прецедент.
Нормативно-правовий акт - це вихідний, як правило, від компетентного органа держави акт-документ, що містить норми права.
У сучасних державах нормативно-правовий акт являє собою найпоширеніше джерело права. Він установлює, змінює, скасовує норми права, уводить їх у дію. Основними суб'єктами права, які приймають і видають нормативно-правові акти, є відповідні правотворчі органи держави.
Нормативно-правовий договір - це, як правило, спільний акт-документ, що містить норми права, що є результатом добровільного, взаємопогоджуваного волевиявлення правотворчих органів.
Правовий звичай - це санкціонований державою звичай, що здобуває в чинність загальнообов'язкого значення.
Санкціонування того або іншого звичаю державою означає визнання їм певного звичаю як загальнообов'язкове правило поводження, адресованого відповідним суб'єктам права.
У сучасних державах, включаючи Україну, сфера суспільних відносин, регульованих правовими звичаями, помітно мала й обмежена, на відміну від сфери дії законодавства.
Правовий прецедент - це рішення державного органа по конкретній юридичній справі, що являє загальнообов'язковий приклад рішення наступних аналогічних справ.
Види правових прецедентів:
а) судовий;
б) адміністративний.
Розходження цих прецедентів пов'язане з існуванням у механізмі держави судових і адміністративних органів.
У ряді сучасних держав судовий прецедент займає помітне місце серед джерел права. До числа таких держав насамперед ставляться Англія і США. Однак правила й межі дії судового прецеденту в цих країнах неоднакові.
В Україні судовий прецедент не є джерелом права, оскільки суди не ставляться до числа правотворческих органів. Публикуемые в Україні збірники рішень конкретних юридичних справ вищими судовими інстанціями служать орієнтиром правильного розуміння й однакового застосування норм матеріального й процесуального права.
3. Поняття та види правопорушень.
Правопорушення — це така дія, яка може виражатися як у конкретній дії, так і в бездіяльності, і яка порушує вимогу правової норми і тим самим спричиняє шкоду суспільним відносинам. Ці дії є суспільно небезпечними, оскільки правопорушник посягає на встановлений у державі правопорядок і передбачені Законом охоронювані правовими нормами суспільні відносини.
Як уже зазначалося, правопорушення поділяються на проступки та злочини. Проступки (дисциплінарні, адміністративні, цивільно-правові правопорушення) характеризуються меншим рівнем суспільної (соціальної) небезпеки, ніж злочини, за які кримінальним законом передбачені суворіші репресивні покарання. Якщо, наприклад, за дисциплінарні проступки (запізнення на роботу, прогул і т. д.) може бути оголошена догана, за адміністративні правопорушення (порушення правил вуличного руху, протипожежних та інших правил) застосовується попередження, штраф та інші адміністративні стягнення, то за скоєння злочину законодавством передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі, штрафу тощо.
За скоєння правопорушення настає юридична відповідальність таких видів: дисциплінарна, матеріальна, адміністративна, цивільно-правова (майнова) та кримінальна. Для того, щоб розібратися в тому, який захід необхідно застосовувати за скоєння правопорушення, слід з’ясувати його окремі ознаки та сутність в цілому.
Правопорушення характеризується такими ознаками, як суб’єкт та об’єкт правопорушення, об’єктивна та суб’єктивна сторони правопорушення. Суб’єктом правопорушення може бути фізична особа (група осіб), а також юридична особа (підприємство, об’єднання, організація та ін.). Як об’єкт правопорушення виступають суспільні відносини, які регулюються правовими нормами. Об’єктивну сторону правопорушення складають протиправна дія (бездіяльність), її суспільно шкідливі наслідки та причинний зв’язок між ними. Суб’єктивна сторона правопорушення включає такі елементи, як вина, мотив і мета. Вина є обов’язковим і вирішальним елементом суб’єктивної сторони правопорушення і являє собою психічне ставлення особи до своєї протиправної поведінки та її наслідків. Вина може бути двох видів: умисна або через необережність. Проте в будь-якому випадку вона є необхідною умовою настання юридичної відповідальності. Відсутність вини виключає відповідальність.
Юридична відповідальність — це вид соціальної відповідальності, який полягає в застосуванні до винних у скоєнні правопорушення осіб заходів державного примусу, що виражені в санкціях правових норм.
Мета застосування юридичної відповідальності полягає не тільки в покаранні винної особи, але й в профілактиці правопорушень. Як відповідь держави на правопорушення юридична відповідальність є заходом, спрямованим на забезпечення чіткого та неухильного додержання норм права, охорону встановленого в державі правопорядку. Застосування юридичної відповідальності базується на принципах його законності, невідворотності, справедливості та доцільності.