6.2. Конструкторська підготовка виробництва

Конструкторська підготовка виробництва на вагоноремонтних заводах здійснюється відділом головного конструктора або конструкторським бюро технічного відділу. Основні питання, які вирішують при конструкторській підготовці, такі:

розробка технічних умов на ремонт вузлів і деталей вагонів;

складання ескізних і технічних проектів на ремонт і посилення ремонтуємих частин вагонів;

розробка ремонтних розмірів для деталей вагонів. Метод ремонтних розмірів дозволяє багаторазово використовувати зношені деталі з урахуванням запасу їх міцності, забезпечити взаємозамінність нових і відремонтованих деталей і знизити витрати на ремонт;

удосконалення й модернізація окремих елементів вагонів, що ремонтуються. При цьому модернізація здійснюється з метою збільшення вантажопідйомності вагона, можливості підвищення швидкостей руху, посилення слабких вузлів вагона й збільшення його надійності й довговічності;

уніфікація й стандартизація вузлів і деталей вагонів. Уніфікація ліквідує необґрунтоване різноманіття типів і конструкцій виробів, форми й розмірів деталей і заготівок, профілів і марок застосовуваних матеріалів.

Уніфікація створює передумови для організації серійного виробництва на дільницях по обробці й ремонту уніфікованих і, отже, однакових деталей.

На заводах і в депо за рахунок скорочення конструкторського різноманіття оброблюваних об'єктів і об'єктів, що збирають, з'являються нові можливості для механізації й автоматизації виробничих процесів. У результаті конструкторської уніфікації поліпшуються економічні показники виробництва - росте продуктивність праці, знижується собівартість продукції, скорочується тривалість виробничого циклу, створюються умови для ритмічної роботи цехів і заводу в цілому. При вирішенні основних питань конструкторської підготовки виробництва необхідно забезпечити максимальне наближення експлуатаційних якостей відремонтованих об'єктів до якості нових.

Конструкторська підготовка виробництва повинна здійснюватися в суворій відповідності із правилами заводського ремонту вантажних і пасажирських вагонів, що відповідають інструкціям й технічним вказівкам Головного керування вагонного господарства, а також Правилами технічної експлуатації залізниць. Роботи з модернізації вантажних і пасажирських вагонів виконуються відповідно до плану, який встановлюється Укрзалізницею щорічно. Вносити зміни в конструкції основних вузлів прийнятого в експлуатацію рухомого складу допускається тільки з дозволу Укрзалізниці, а інших вузлів і деталей - з дозволу начальників або головних інженерів відповідних головних управлінь Укрзалізниці.

Велика роль в організації конструкторської підготовки виробництва приділяється креслярському господарству підприємства. Повинний бути встановлений певний порядок зберігання креслень і інших технічних документів, своєчасного забезпечення ними цехів і робочих місць, підтримки суворої конструкторської й технологічної дисципліни.

Креслярське господарство вагоноремонтного заводу організується на основі певних принципів класифікації й індексації креслень і інших технічних документів, встановлених форм і методів їх зберігання, обліку й порядку внесення в них змін.

У цей час розроблений комплекс державних стандартів, що становлять єдину систему конструкторської документації (ЕСКД). Основні положення ЕСКД сформульовані в ГОСТ 2.101-68 -ГОСТ 2.109-68, експлуатаційна й ремонтна в ГОСТ 2.601-68 -ГОСТ 2.605-68.

Відповідно до ГОСТ 2.102-68 креслення класифікуються по видах, по стадіях конструкторської роботи, по цільовому призначенню й характеру використання. Креслення по видах підрозділяються на креслення деталі, складальне, загального виду, теоретичне креслення, габаритне і монтажне креслення.

По стадіях конструкторської роботи креслення підрозділяються на креслення проектні (технічні пропозиції, ескізний проект, технічний проект) і на робочі, передані у виробництво для виготовлення виробу.

По цільовому призначенню й характеру використання креслення діляться на ескізи, оригінали, дублікати, копії.

ГОСТ 2.604-68 встановлює правила виконання ремонтних креслень, специфікацій, відомостей і інших документів на вироби всіх галузей промисловості.

Всі креслення повинні мати привласнені їм індекси - скорочені умовні позначення.