Література:

1. Шегда А.В.,Голованенко М.В. Ризики в підприємництві:оцінювання та управління : навч.посіб. / А.В.Шегда, М.В.Голованенко; за ред.. А.В.Шегди. – К.:Знання,2008. –271 с.

2. Редхед К., Хьюс С. Управление финансовыми рисками. Пер. с англ. – М.: ИНФРА –М, 1996. – 288 с.

3. Бланк И.А. Управление финансовыми рисками. –К.: Ника-Центр, 2005. – 600 с.(Серия «Библиотека финансового менеджера»; Вып.12).

4. Базилевич, ВД. Страхова справа / В.Д. Базилевич, К.С. Ба-зилевич. — 4-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2005. — 351с.

5. Измалков, В.И. Техногенная и экологическая безопасность и управление риском /В.И. Измалков, А.В. Измалков. — СПб. : НИЦЗБ РАМ, 1998. — 482 с.

6. Клименюк, М.М. Управління ризиками в економіці : навч. посіб. / М.М. Клименюк, І.А. Брижань. — К. : Просвіт, 2000.— 256 с.

7. Мур, А. Руководство по безопасности бизнеса. Практическое пособие по управленню рисками / А. Мур, К. Хиариден ; пер. с англ.— М. : Филинъ, 1998. — 328 с.

8. Старостіна, А.О., Ризик-менеджмент : теорія та практика : навч. посіб. / А.О. Старостіна, В.А. Кравченко. — К. : Кондор : Політехніка, 2004. — 200 с.

9. Тридід, О.М. Управління ризиками в логістиці : конспект лекцій / О.М. Тридід, І.П. Голофаєва. — X. : ХНЕУ, 2006. —92 с.

10. Управление рисками (рискология) / В.П. Буянов, К.А. Кирсанов, Л.А. Михайлов. — М. : Экзамен, 2002. — 384 с.

Укладач:

Замковий Олександр Іванович

Редакційно-видавничий комплекс

Редактор С.П. Іванов

Підписано до друку 28.02.2002. Формат 3042/4.

Папір Pollux. Ризографія. Умовн.друк. арк. 0,5.

Обліково-видавн. Арк. 0,5. Тираж 50 прим. Зам.№

НГУ

49027, М.Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 19

1 Sharpe,W.F.Capital Asset Prices:А Theory of Market Equilibrium under Conditions of Risk // Journal of Finance. — 1964. — № 3. — Р. 425—442.

2 Маrkovitz, Н.М. Роrtfolio Selection // .Jornal of Finance. — 1952. — №1. —Р. 77—91.

3 На думку Г. Марковіца, це твердження є досить жорстким: згідно з його дослідженнями, для великої кількості різновидів функцій корисності та емпіричних розподілів дохідності фінансових активів і якщо відома очікувана дохідність і стандартне відхилення, то відома й очікувана корисність. Тому для інвесторів вибір з допустимих комбінацій очікуваної доходності і стандартного відхилення є єдиним можливим практичним способом апроксимації задачі максимізації очікуваної корисності, (див., напр.: Маrkovitz, Н. Mean-Variance Analysis in Portfolio Choice and Capital Markets. — New-York : Basil Blackwell, 1987).

4 Для оцінювання дохідності акцій у нашому прикладі застосо­вується найпростіший підхід. Він полягає в тому, що за таку оцінку приймається середнє значення дохідності, яке фактично забезпечува­ло володіння відповідними акціями за періоди спостережень. Вико­ристовуючи такий підхід, припускаємо, що динаміка курсу акцій, яка спостерігалася в минулому, не зазнає жодних змін і в майбутньо­му. Реальне оцінювання та прогнозування дохідності акцій та інших активів є досить складним завданням і для його вирішення викорис­товують спеціалізовані методики.

5 Базилевич, В.Д. Страхова справа / В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич. — 4-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2005. — 351 с. — С. 11—12

57