Розділ II. Характеристика об’єкту

2.1. Місцерозташування і функціональне призначення об’єкту в системі озеленення населеного пункту

Мій об’єкт знаходиться по вул.Верейськоого 88 , м. Хмельницького, Хмельницької області. Загальна площа об’єкта становить 1300м.кв., тобто 0,13 га. На об’єкті знаходяться будівлі, площа яких становить 205.3кв. Перед проектуванням на даному об’єкті ніщо не знаходилось.

2.2. Характеристика забудови та елементів благоустрою

На даній території я запроектував збудувати: басейн для відпо­чинку, рокарій для естетичного вигляду, запроектував декоративну водойму. Для благоустрою території я запланував посадити такі дерева: Катальпа бігонієвидна, Клен гостролистий, Спірея японська, Ялина колюча ф. голуба,

2.3. Інвентаризація та аналіз існуючих насаджень

Інвентаризація – це періодична перевірка наявності на балансі підприємства садово-паркового господарства всіх конструктивних елементів об’єкта, які числяться на ньому, їх якісного стану, збереження, обов’язків і прав на отримання засобів ведення господарства і реальності даних обліку.

Під час інвентаризації на присадибній ділянці с. Рясники Рівненської області виявили такі деревні рослини: яблуня домашня -21 шт., груша домашня -8 шт., вишня пташина -5 шт., слива садова -6 шт., персик -5 шт, з чагарників: смородина чорна -5шт., малина З трав’янистих рослин зростають в північній частині ділянки: конюшина біла, спориш звичайний, лядвенець рогатий рідше берізка, що свідчить про незадовільний стан наявного газону.

Розділ III. Проектні пропозиції, щодо технології і організація робіт

3.1. Ландшафтна організація території об’єкту

При організації простору на присадибній ділянці потрібно враховувати навколишню ситуацію, існуючі забудови, сторони світу, пануючі вітри і інші природно-кліматичні показники місцевості. При проектуванні об’єктів зеленого будівництва на даній території дотримуюсь змішаного стилю (регулярного і пейзажного): прямолінійність доріжкової сітки, рядові посадки у регулярному, а формування біогруп, солітери, у довільному пейзажному.

З ростом у просторі співвідношення фронтальних і об’ємних трьохвимірних композицій дорівнює співвідношенню 1:2. Розташовуючи композицію на території ми керувалися доріжковою сіткою, формуючи рокарій, плодовий сад намагаємося рівномірно поєднати в них різні види дерев, чагарників. Дорожнє покриття ми плануємо розширити за рахунок використання різних природних матеріалів, наприклад, пісчаника, яке гармоніювало б за кольором із оформленням цоколя будинка.

Композиція – латинське слово і означає складання, розміщення, поєднання, а також побудову витвору мистецтва. Композиція – це підпорядкованість окремих елементів один одному і цілому, яка надає об’єкту єдність художньої форми. Композиція озеленюючого простору – це його організація, його структура, обумовлена ідейною думкою і призначенням об’єкта, це визначення і розміщення його частин і елементів, їх зв’язок між собою, їх наповнення рослинністю і архітектурними об’ємами. Композиційні елементи садово-паркових побудов різні. Одні із них матеріально відчутні, це сама територія та все, що навколо неї (рослинність, будівлі, водойми). Інші не предметні, але чітко видимі: колір забарвлення, світло і тінь. Треті – не видимі, але вони змінюють зовнішність інших (розмір): явище лінійної і повітряної перспективи.

3.2. Формування насаджень та характеристика запроектованих

дерев і кущів

Організація посадкових робіт дерев та чагарників

Саджанці дерев і кущів, які заплановано висадити на територію присадибної ділянки вирощені у контейнерах тобто у них закрита коренева система.

Посадкові роботи починаються відразу після розбивка ділянки і виносу проекту в натуру. Ями готують завчасно. Розміри ям залежать від величини кому.

Яма повинна бути на 20см більша в діаметрі і на 30см глибині. При викопуванні ям верхній родючий шар ґрунту складають окремо. Решта ґрунту розрівнюється по території, в яму ставиться саджанець з закритою кореневою системою і присипається родючим ґрунтом. Глибина посадки має істотне значення для багатьох видів рослин. Деякі рослини не переносять заглиблення кореневої шийки (ялина, береза, плодові). Інші, особливо ті, які добре розмножуються з дерев, можна зрубувати (верба, туї). При присипанні рослини ґрунтом потрібно враховувати усадку ґрунту в посадковій ямі. Коли яма заповнена навколо неї насипають валик ґрунту, щоб не розтікалась вода при поливі. Поливають саджанці до значного насичення ями водою. Норма поливу 30-50 л/саджанець. Для запобігання усадки ґрунту рослини треба поливали в кілька прийомів.

Обрізування дерев і чагарників

Успіх вирощування декоративних рослин значною мірою визначається правильністю їх обрізування, а отже, надання їм відповідної форми. Обрізування дерев і чагарників — це вкорочення чи прорідження тих чи інших частин рослин з метою стимулювання їх росту, цвітіння чи плодоношення.

Обрізування дерев. Обрізуючи дерева, реалізують такі цілі: усунення сухих чи пошкоджених гілок і сучків, які знижують декоративність рослини та сприяють розвитку дупел; проріджування крони; збереження раніше наданої кроні форми та розмірів; зменшення об'єму крони; омолодження крони.

Обрізування крони дерева з анатомо-фізіологічної точки зору веде до: зміни співвідношення загальної маси крони і коріння; відносного збільшення кількості всмоктувальних корінчиків, які поста­чають рослині мінеральні поживні речовини; поліпшення вуглеводного і азотного обміну, синтезу органічних речовин; прискорення пересування асимілюючих речовин; поліпшення водного режиму.

Обрізування дерев, беручи до уваги згадані особливості цього заходу, можуть здійснювати лише висококваліфіковані працівники. Радикальне обрізування не лише знижує декоративність крони, але й спричиняє її надмірне розростання, яке потім не може витримати стовбур. Слід пам'ятати, що не всі види однаково переносять обрізування.

Добре переносять обрізування такі деревні породи: в'яз, верба, граб, клен ясенелистий, липа, робінія псевдоакація, осика, тополя, яблуня, тис ягідний, туя західна, ялина, ялівець.

Не слід обрізувати дерева, які погано переносять обрізку: береза, бук, вишня, гіркокаштан, горобина, катальпа, клен гостролистий, ліщина, черемха, ясен звичайний, модрина, сосна, ялиця.

Розрізняють такі види обрізування: формуюче, санітарне і омолоджуюче.