6.3. Особливості стрілчастих графіків

Як зазначалося, у стрілчастих сіткових графіках кожна робота (діяльність) позначається стрілкою, а її початок і кінець — поді­ями, які мають порядкові номери.

П араметри сіткового графіка розміщуються на схемі таким чином (рис 6.8)

1 Код(ES,EF)

t(LS,LF)

Рис. 6.8. Розміщення параметрів на стрілчастому графіку

Для проекту організації комп'ютерного центр) стрілчастий графік матиме такий вигляд (рис. 6.9). Як бачимо, на ньому з'явилися так звані фіктивні роботи, зображені пунктирною лі­нією, притаманні саме цьому виду сіткового планування.

Рис. 6.9 Стрілчастий графік

Фіктивна робота — це робота, яка не існує і не має тривалос­ті. Вона використовується для спрощення графічної побудови графіка, щоб не було двох робіт з однаковими подіями початку і завершення. У наведеному проекті, наприклад, три роботи — 811, 812 і 813 — повинні були б мати однакові події початку і за­вершення, оскільки всі вони виконуються паралельно і для всіх них є спільною наступна робота 831. Тому вводяться додаткові фіктивні роботи (які не мають ані коду, ані тривалості, бо їх не існує), щоб уникнути цієї ситуації.

Параметри стрілчастого графіка обчислюються за тими ж кро­ками, що й у графіках передування, проте методика обчислення може бути дещо іншою, що, втім, не позначиться на підсумку.

Я кщо вважати, що виконання проекту починається з нульової позначки у часі, то параметри визначатимуться за формулами:

EF_i = ES_i + t_i [6.7]

ES_i+1 = EF_i [6.8]

Для першої роботи ES завжди дорівнює нулю.

LS_i = LF_i - t_i [6.9]

LF_i+1 = LS_i+1 [6.10]

Запас часу визначається за тією самою формулою, що й у гра­фіках передування.

Як видно з рис. 6.9, стрілчастий графік, обчислений іншим способом, також показав, що виконання проекту триватиме 24 тижні. Тобто використання будь-якого виду сіткового графіка і будь-якої методики обчислення його параметрів не впливають на величину останніх і дають абсолютно однаковий результат.

С трілчасті графіки в зарубіжній літературі інколи називають ij-діаграмами. Ця назва пішла від такого можливого їх зобра­ження (рис. 6.10):

Номер події

Номер події

Запас часу

Рис. 6.10. Схема означення параметрів у стрілчастій ij-діаграмі

При виконанні великих проектів індикатори взаємопов'язаних робіт (ij) допомагають простежити зв'язки. Проте якщо додається якась робота, у-індикатори змінюються.

6.4. Переваги і додаткові можливості графіків передування

Оскільки стрілчасті графіки почали використовуватися рані­ше, у 50-х роках, а передування — у 60-х роках минулого століт­тя, то природно, що свого часу перші набули більш значного по­ширення, особливо у нашій країні. Проте світова практика вказує на домінування сьогодні графіків передування з ряду причин:

1. Більш природним є зображення роботи у вигляді прямокутника.

1. Графіки передування легше створювати, оскільки спочатку можна зобразити всі прямокутники — роботи, а потім означити логічні зв'язки між ними. Це неможливо за використання стрілчастих графіків, де роботи позначаються вузлами початку і кінця. які зумовлюються логічними зв'язками.

3. Для графіків передування легше створювати комп'ютерні програми, які сьогодні використовують або тільки графіки пере­дування, або обидва графіки — передування і стрілчастий з алго­ритмом переходу від одного до другого.

4. Від графіків передування простіше перейти до діаграм Гантта, які є формою календарного планування.

5. Побудова графіків передування полегшується створенням WBS, оскільки спочатку визначаються всі роботи, а потім вста­новлюються логічні зв'язки між ними.

6. Ці графіки уможливлюють урахування частково паралель­ного виконання робіт.

Спинімося на цій властивості графіків передування докладніше.

У попередніх прикладах побудови сіткових графіків розглядався тільки один тип зв'язку між роботами, а саме тип «кінець — початок» Він передбачає, що наступна робота розпочинається після повного за­вершення попередньої. У реальному житті навіть послідовні роботи можуть виконуватися частково паралельно, що дозволяє скорочувати терміни виконання проекту. Якщо проілюструвати це на прикладі проекту організації комп'ютерного центру, то стає очевидним, що ро­боту з доставки і монтажу устаткування можна виконувати частково паралельно з підготовкою приміщення під це устаткування.

Залежно від сутності проектів діаграми передування дають змогу використовувати такі типи зв'язку між роботами:

1. кінець — початок (finish to start— F—S);

2. початок — початок (start to start — S—S);

3. кінець — кінець (finish to finish — F—F);

4. початок — кінець (start to finish — S—F);

5. гамак (Hammock— Н).

1. кінець — початок (F—S) (рис. 6.11)

П

А

В

онеділок Субота

F – S

Дводенний лаг

(відставання)

П В С Ч Пт С Н

А

Л аг

В

Рис. 6.11. Зв'язок «кінець – початок»

2. початок — початок (S—S) (рис. 6.12)

П

А

онеділок П’ятниця

В

S – S

( чотириденний лаг)

П В С Ч Пт С Н

А

Л аг

В

Рис. 6.12. Зв'язок «початок – початок»

Ця схема демонструє зв'язок між датами початку двох робіт. Та­кий зв'язок використовується для скорочення термінів робіт пере­криттям їх у часі. Вони пов'язані у випадку відстрочки початку ро­боти В. Наприклад, якщо робота Л полягає у пофарбуванні підлоги у всіх кімнатах, а робота В — у монтажу меблів в одній із кімнат, то між початком першої і другої робіт повинно пройти чотири дні (з урахуванням часу на висихання підлоги у першій кімнаті).

3. кінець – кінець( F–F) (рис. 6.13.)

Понеділок Четвер

В

А

F – F (триденний лаг)

П В С Ч Пт С Н

А

Л аг

В

Рис. 6.13. Зв'язок «кінець — кінець»

Ця схема демонструє зв'язок між завершенням двох робіт. Ро­бота В має завершитися через три дні після закінчення роботи А (наприклад, виготовлення і фарбування конструкції: не можна фар­бувати, поки не виготовлено, а на пофарбування треба чотири дні).