- •Лабораторна робота №1 ознайомлення з обладнанням і технікою відбору та зберігання проб пластової нафти
- •1.1 Мета роботи:
- •1.2 Теоретична частина
- •1.2.1 Відбір глибинних проб пластової нафти.
- •1.7 Контрольні запитання
- •1.2.2 Контейнери
- •1.3 Обладнання і прилади
- •1.4 Самостійна робота студента
- •1.5 Порядок проведення роботи
- •1.6 Оформлення звіту
- •1.8 Список літератури
- •Лабораторна робота № 2 вивчення конструкцій глибинних манометрів
- •2.1 Мета роботи:
- •2.2 Теоретична частина
- •2.2.1 Призначення глибинних манометрів, їхні типи
- •2.2.2 Будова і принцип дії геліксного манометра
- •2.2.2.1 Геліксний манометр мгн-2
- •2.2.2.3 Манометр мгл-5
- •2.2.2.4 Манометри мги-1м і мги-3
- •2.2.3 Будова і принцип дії пружинно-поршневих манометрів
- •2.2.3.3 Манометри мгп-6, мгп-7, мгп-8, мгпр
- •2.2.3.4 Манометри МпМ-4 і мгпп-4
- •2.2.3.5 Прилади для вимірювання перепаду тиску
- •2.2.3.6 Дистанційні манометри
- •2.2.4 Способи вимірювання тиску в свердловині
- •2.2.5 Характерний вигляд діаграми, записаної
- •2.2.5.1 Послідовність вимірювання вибійного і
- •Лабораторна робота № 3 технологія вимірювань з допомогою свердловинних приладів
- •3.1 Мета роботи:
- •3.2 Теоретична частина
- •3.2.1 Обладнання гирла фонтанних, газліфтних,
- •3.2.2 Методика вимірювань з допомогою
- •3.2.3 Обладнання для дослідження глибиннонасосних
- •3.2.4 Апарат Яковлєва та лебідки для спуску
- •3.2.5 Техніка вимірювань з допомогою приладів,
- •3.3 Обладнання і прилади
- •3.4 Самостійна робота студента
- •3. 5 Порядок виконання роботи
- •3.6 Оформлення звіту
- •3.7 Контрольні запитання
- •3.8 Список літератури
- •Лабораторна робота № 4 лабораторна повірка і розшифровка показів глибинного манометра мгн-2
- •4.1 Мета роботи:
- •Виконати лабораторну повірку глибинного манометра при кімнатній температурі. Розшифрувати діаграми запису глибинного манометра.
- •4.2 Теоретична частина
- •4.3 Обладнання і прилади
- •4.4 Самостійна ро6ота студента
- •4.5 Порядок виконання роботи та обробка діаграми запису тиску
- •4.5.11 Обчислені величини і значення температурних по-правок, узяті з паспорта приладу, заносять в таблицю повірки (табл. 4.1).
- •4.5.1 Обробка діаграми запису тиску
- •4.6 Оформлення звіту
- •4.7 Контрольні запитання
- •4.8 Список літератури
- •Лабораторна робота № 5 вивчення глибинних термометрів
- •5.1 Мета роботи:
- •5.2 Теоретична частина
- •5.2.1 Манометричні термометри
- •5.2.2 Термометри розширення (дилатометричні термометри)
- •5.2.3 Дистанційні термометри
- •5.2.4 Підготовка термометра до роботи. Методика вимірювання температури. Повірка і тарування
- •5.8 Список літератури
- •6.1 Мета роботи:
- •6.2 Теоретична частина
- •6.2.1 Установки для дослідження проб пластових
- •6.2.2 Глибинні прилади для дослідження пластових нафт
- •6.2.2.1 Глибинний експансиметр
- •6.2.2.2 Глибинний сатуриметр
- •6.2.2.3 Глибинний пікнометр
- •6.2.2.4 Глибинний тріометр
- •6.3 Обладнання і прилади
- •6.4 Самостійна робота
- •6.5 Порядок проведення роботи
- •6.6 Оформлення звіту
- •6.7 Контрольні запитання
- •6.8 Список літератури
- •Лабораторна робота № 7 визначення тиску насичення нафти газом і коефіцієнта стисливості нафти на установці асм-3оо м
- •7.1 Мета роботи:
- •7.2 Теоретична частина
- •7.2.1 Визначення тиску насичення нафти газом
- •7.2.2 Визначення коефіцієнта стисливості нафти
- •7.3 Обладнання і прилади
- •7.4 Самостійна робота
- •7.5 Порядок проведення роботи і обробка даних
- •7.6 Оформлення звіту
- •7.7 Контрольні запитання
- •7.8 Список літератури
- •Лабораторна робота № 8 визначення в’язкості пластової нафти
- •8.1 Мета роботи:
- •8.2 Теоретична частина
- •8.3 Устаткування і прилади
- •8.4 Самостійна робота студента
- •8.5 Порядок проведення роботи та обробка даних
- •9.2 Теоретична частина
- •9.2.1 Призначення і класифікація глибинних витратомірів і дебітомірів
- •8.5.12 В’язкість нафти визначають за формулою (8.2). Для даного тиску і температури в’язкість обчислюють як середнє арифметичне значення в’язкості, отримане для трьох кутів (15°, 30°, 45°).
- •8.5.13 Охолоджуючи воду в термостаті спочатку до 30°с, а потім до 15°с, виконують усі попередні операції. Результати дослідів заносять у табл. 8.2.
- •8.6 Порядок оформлення звіту
- •8.7 Контрольні запитання
- •8.7 Список літератури
- •Лабораторна робота № 9 вивчення глибинних приладів для вимірювання дебіту і витрати рідини
- •9.1 Мета роботи:
- •9.2.2 Глибинні дебітоміри з місцевою реєстрацією
- •9.2.2.1 Глибинний дебітомір гд-1
- •9.2.2.2 Глибинний дебітомір дгрг-2 (дгрг-2а)
- •9.2.3 Дистанційні швидкісні витратоміри і дебітоміри
- •9.2.3.1 Свердловинний дистанційний витратомір ргд–3
- •9.2.3.2 Глибинний дистанційний дебітомір дгд-4 із
- •9.2.4 Методика промислових досліджень і побудови профілів приймальності і продуктивності нагнітальних і видобувних нафтових свердловин
- •9.8 Список літератури
3.2.3 Обладнання для дослідження глибиннонасосних
свердловин та свердловин, обладнаних занурними
електронасосами
Для дослідження глибиннонасосних свердловин прилади спускають в затрубний простір (рис. 3.2). На гирлі свердло-вини встановлюють ексцентричну планшайбу 1, а на кінці експлуатаційної колони 2 – спеціальний відхилювач 5. Глибинний прилад 6 спускають на дротині 4 в простір між експлуатаційними трубами і обсадною колоною 3.
1 – ексцентрична планшайба; 2 – експлуатаційна колона; 3 – обсадна колона;
4 – дротина; 5 – спеціальний відхилювач; 6 – глибинний прилад
Рисунок 3.2 − Обладнання свердловини для спуску приладів в затрубний простір
Для дослідження свердловин, обладнаних за-нурними електронасосами, застосовують або ліфтові манометри, які встановлюють нижче входу (прийому) насоса, або спеціальні пристрої – “суфльори”, які встановлюють над виходом (викидом) насоса. В “суфльор” спускають глибинний манометр, з допомогою якого ви-мірюють вибійні тиски. цей спосіб можна використовувати при підвісці на-соса на невеликій відстані (20-30 м) від фільтра. Проте на практиці занурні електронасоси звичайно встановлюють значно вище від фільтра, що не дозволяє отримати достовірні дані про зміну тиску на вибої.
“Суфльор” конст-рукції ТатНДІ складається із спеціальної з’єднувальної муфти, призначеної для з’єднання ліфтових труб; корпуса з отворами, сполученими із затрубним простором з допомогою трубок; клапанного пристрою, що складається із трубки з отвором; повзуна; пружини і головки.
З’єднувальна муфта є основою всього пристрою. Верх-ня частина корпуса виконана у вигляді конуса і виконує роль посадочного гнізда для наконечника манометра.
3.2.4 Апарат Яковлєва та лебідки для спуску
глибинних приладів
Для спуску приладу на невеликі глибини (до 500-1500 м) в деяких випадках застосовують лебідки з ручним приводом (апарати Яковлєва легкого і важкого типів).
Схема апарата Яковлєва показана на рис. 3.3. Апарат Яковлєва являє собою портативну лебідку з пружинним індикатором ваги і пристроєм для визначення довжини дроту, спущеного в свердловину.
Рисунок
3.3 – Схема апарата Яковлєва
На барабан 2 великого діаметра навивається дротина, до якої підвішується прилад 4, що спускається у свердловину. В залежності від глибини спуску змінюється момент сили, що обертає барабан. Цей момент зрівноважується оператором, що діє на рукоятку 8, яка з’єднана з валом барабана за допомогою пружини 7 і важеля 6. Оскільки рукоятка сидить на валу вільно, а важіль зі шкалою 5 жорстко з’єднаний з валом, то розтягнення пружини, що залежить від моменту сили, буде відмічене зміщенням рукоятки відносно сектора. По мірі спуску приладу момент сили збільшується до тих пір, поки прилад не зануриться в рідину. При цьому по шкалі сектора відмічається зменшення натягу пружини, що свідчить про досягнення приладом рівня рідини у свердловині. За лічильником обертів 1, що з’єднаний зубчастою передачею з валом, можна визначити глибину, на якій перебуває прилад (відстань до рівня рідини).
Для контролю за зміною рівня рідини призначений контр- вантаж 3, підвішений до барабану меншого діаметра. Вага контрвантажу підбирається таким чином, щоб зрівноважити силу тяжіння поплавка і дротини, спущеної в свердловину. Тоді порівняно невеликі прирости рівня оператор може ви-значити за індикатором ваги.
Апарат Яковлєва важкого типу застосовують для спуску приладів на глибину 1000-1500 м, легкої конструкції – на глибину до 1000 м. такі апарати можна використовувати для разових досліджень неглибоких свердловин. Систематичні дослідження з допомогою свердловинних приладів проводяться механізованими лебідками з приводом від двигуна авто-машини або портативними лебідками з автономним двигуном внутрішнього згоряння. Для спуску приладів широко ви-користовують пересувні лабораторії з лебідками конструкції “Азинмаш”.
В лебідці “Азинмаш – 11” обертання барабану здійснюється від двигуна автомашини за допомогою транс-місійного вала, що з’єднаний ланцюговою передачею з коробкою відбору потужності.
Лебідки, які використовуються для опускання приладів у свердловину на дроті, мають дві швидкості, які забезпечують піднімання приладу зі швидкостями в діапазоні від 0,85 до 6,14 м/с.
лебідка “Азинмаш–11” має таку технічну характеристику: діаметр барабана – 145 мм, діаметр дроту 1,6-1,8 мм, довжина намотаного дроту – 3500 м, маса лебідки без дроту – 196 кг.
