3. Банківське кредитування підприємств

Загальна характеристика банківських кредитів

Банківський кредит класифікують за такими ознаками:

1. цільове спрямування;

2. термін кредиту;

3. вид відсоткової ставки;

4. валюта кредиту;

5. види обслуговування.

Залежно від цільового спрямування кредит може надаватися на:

٭ фінансування оборотного капіталу;

٭ фінансування основного капіталу;

٭ викуп приватизованого підприємства.

Чинне українське законодавство забороняє надавати підпри­ємствам кредити на покриття збитків від господарської діяльнос­ті, на формування і збільшення статутних фондів банків, для вне­сення платежів у бюджет і позабюджетні фонди.

Не можуть отримати кредити підприємства:

* проти яких порушено справу про банкрутство (крім кредиту­вання заходів фінансової санації);

*під укладені ними контракти, які не передбачають захисту позичальника від можливих втрат, пов'язаних із затримками в поставках товарів;

*коли вони мають прострочену заборгованість за раніше наданими кредитами.

Залежно від терміну розрізняють: короткостроковий, середньостроковий, довгостроковий кредити.

Залежно від відсоткової ставки підприємства можуть одержувати кредити з плаваючою і фіксованою відсотковою ставкою.

Позички з фіксованою відсотковою ставкою підприємствам надаються переважно за умов стабільної економіки. Іноді такі по­ки підприємство може отримати й за умов інфляції, але тільки на дуже короткий термін. За економічної нестабільності підпрємствам, як правило, надаються позички з плаваючою відсотко­вою ставкою. Ставки за такими позичками залежать від рівня відсоткової ставки на міжбанківські кредити й офіційної обліко­вої ставки Національного банку України. Підприємства переваж­но намагаються отримати в банках позички з фіксованою відсот­ковою ставкою.

Підприємства можуть одержувати в банках кредити як у національній, так і в іноземній валюті. Для одержання кредитів у іноземній валюті від іноземних кредиторів підприємство мусить мати відповідний дозвіл Національного банку України.

Кредитування в іноземній валюті має особливість, яка полягає в тім, що прогнозовані надходження в національній валюті, яких достатньо для купівлі іноземної валюти сьогодні, не можуть вва­жатися надійним джерелом погашення кредиту, бо можливі різкі зміни валютного курсу. Тому прогноз грошових потоків підпри­ємства здійснюється в іноземній валюті.

Видача підприємству позички в іноземній валюті, як і в націо­нальній, здійснюється банком тільки за браком простроченої за­боргованості за раніше виданими позичками, незалежно від того, в якій валюті їх було надано.

Часом банки відмовляють підприємству у видачі кредитів у іноземній валюті. Так, банк може відмовити підприємству в по­зичці для спекулятивних операцій, оскільки такі операції мають зависокий рівень ризику.

Підприємства можуть отримати різноманітні види кредитів та послуг кредитного характеру.

Строковий кредит — це кредит, який надається повністю не­гайно після укладення кредитної угоди. Погашається він або періодичними внесками, або одноразовим платежем наприкінці терміну Відновлювальна кредитна лінія надається на термін, який не перевищує одного року. Особливість відновлювальної кредит­ної лінії полягає в тім, що підприємство, погасивши частину кредиту, може одержати нову суму, але в межах відповідного ліміту і періоду дії кредитної угоди. У зв'язку з цим підприємс­тво має заставити банку основні фонди або надати якусь іншу гарантію.

Нині комерційні банки України відкривають кредитні лінії, як правило, сільськогосподарським підприємствам і підприємствам переробних галузей народного господарства.

Овердрафт — короткостроковий кредит, що надається бан­ком надійному підприємству понад залишок його коштів на по­точному рахунку (в межах заздачегідь обумовленої суми) через дебетування його рахунку.

Для підприємства в комерційному банку може бути відкритий спеціальний позичковий рахунок - контокорент (італ. conto corrente — поточний рахунок) - єдиний рахунок, на якому вра­ховуються всі операції підприємства. На контокорентному ра­хунку відображуються, з одного боку, погашення кредиту банку та інші платежі з доручення підприємства, з другого - кошти, які надходять на користь підприємства (виручка від реалізації продукції, наданий кредит та інші надходження). Контокорент — це поєднання позичкового рахунка з поточним, і він може мати дебетове та кредитове сальдо.

Використання контокорентного кредиту пов 'язане з більши­ми витратами для підприємства. Відсотки за користування по­зичкою за контокорентним рахунком с найвищими у банківській практиці.

Кредит під облік векселів (обліковий кредит) — це коротко­строковий кредит, який банківська установа надає пред 'явнику векселів, обліковуючи (скуповуючи) їх до настання строку вико­нання зобов 'язань за ними і сплачуючи пред 'явнику номінальну вартість векселів за мінусом дисконту.

Розмір та термін дії вексельного кредиту залежать від строку пред'явленого векселя. Термін, на який видається вексель, нє може перевищувати 90 днів.