1.3. Основні поняття та визначення

Більш повному розумінню поняття "безпека життєдіяльності" сприяє розгляд базових понять навчальної дисципліни.

Розгляд почнемо з ключового поняття – життя [69].

Життя	одна з форм існування матерії, яку відрізняє від інших наявність обміну речовин, подразливість, здатність до розмноження, росту, розвитку, активної регуляції свого складу та функцій, різних форм руху, можливість пристосування до середовища тощо.

Із поняттям "життя" тісно пов’язано поняття "діяльність" [69].

Діяльність	специфічна людська форма ставлення до навколишнього світу, зміст якої полягає у його доцільній зміні й перетворенні в інтересах людини.

Життя і діяльність людини передбачає наявність певного середовища існування [38].

Середовище існування	тіла та явища, з якими організм знаходиться у прямих або непрямих взаєминах.

Безумовно, життя й будь-яка форма діяльності були б неможливі без створення певного рівня безпеки для їх реалізації [16].

Безпека	збалансований (за оцінкою експертів) стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних систем тощо.

Протилежним за змістом поняттю "безпека", проте дуже важливим для його розуміння, є поняття "небезпека" [37].

Небезпека	явище, об’єкт або процес, здатні за певних умов нанести шкоду здоров’ю людини безпосередньо або побічно.

Серед наведених понять у подальшому найбільшу увагу приділимо вивченню поняття "небезпека", оскільки від правильності й глибини його розуміння безпосередньо залежить безпека людини.

1.4. Класифікація небезпек

Життя сучасної людини піддається впливу значної кількості різноманітних небезпек. При цьому небезпеку для людини може становити що завгодно: предмети побуту, засоби виробництва, продукти праці, дії людей, природно-кліматичне середовище, соціальні явища та ін. Крім того, вони здатні призвести до будь-яких негативних наслідків, наприклад, можуть зруйнувати матеріальні й природні цінності, викликати деградацію особистості людини тощо. Таким чином, на сьогодні номенклатура небезпек, яких може зазнати людина у процесі життєдіяльності, нараховує значну кількість найменувань. У зв’язку з цим виникла необхідність класифікувати небезпеки за різними ознаками.

Слід зазначити, що на сьогодні єдиного чіткого поділу небезпек відповідно до їхніх ознак у світі не існує. Така ситуація склалася через відсутність однозначного ставлення до небезпек, бо те, що одна країна розцінює як загрозу, для іншої не має ніякого значення. Обумовлено це багатьма факторами: різними рівнями економічного й політичного розвитку країн, існуванням культурних традицій, особливостями географічного розташування та ін. Проте в узагальненому вигляді небезпеки можна класифікувати таким чином [17; 63]:

за природою походження: природні, техногенні, соціальні, комбіновані;

за характером впливу на організм людини: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні;

за локалізацією: пов’язані з літосферою, атмосферою, гідросферою, космічним простором;

за часом прояву негативних наслідків: імпульсні й кумулятивні;

за спричиненим збитком: технічні, моральні, соціальні, екологічні, економічні та інші види збитків;

залежно від наслідків впливу вражаючих факторів на організм людини: шкідливі, небезпечні.

Для одержання більш чіткого уявлення про небезпеки та їх вплив на життєдіяльність людини розглянемо деякі з наведених класифікацій більш детально (рис. 1.2 – 1.4).

Рис. 1.2. Класифікація небезпек за природою походження

Рис. 1.3. Класифікація небезпек за характером впливу на організм людини

Рис. 1.4. Класифікація небезпек залежно від наслідків впливу вражаючих факторів на організм людини

Стовно класифікації небезпек залежно від наслідків впливу вражаючих факторів, слід зазначити, що один і той самий фактор залежно від величини та часу дії може бути як небезпечним, так і шкідливим. Наприклад, під час роботи з джерелами іонізуючого випромінювання організм людини опромінюється. При незначних дозах опромінення уражена тканина організму через деякий час відновлює свої функції, і людина повністю одужує, тобто в цьому випадку іонізуюче випромінювання діє як шкідливий фактор. У разі тривалого опромінення організму людини великими дозами випромінювань можуть наступити незворотні порушення її життєдіяльності і навіть смерть. У цьому випадку іонізуюче випромінювання розглядається як небезпечний фактор [63].