- •Оцінка бізнесу та управління вартістю підприємств Опорний конспект лекцій
- •Тема 1. Сутність оцінки вартості бізнесу
- •Тема 2. Методичні основи оцінки бізнесу
- •2. Характеристика основних підходів та методів оцінки бізнесу.
- •3. Методичні підходи до оцінки вартості підприємств в закордонній практиці.
- •Порівняння методик оцінки при вартісно-орієнтованому управлінні
- •Тема 3. Методи витратного підходу до оцінки вартості бізнесу
- •Метод прямої капіталізації.
- •Тема 4. Оцінка вартості бізнесу на основі прибуткового підходу
- •Метод накопичення активів.
- •Метод економічного прибутку.
- •4. Метод додаткових прибутків.
- •Тема 5. Оцінка вартості бізнесу на основі порівняльного (ринкового) підходу
- •2. Метод аналогового продажу (ринку капіталу)
- •3. Метод галузевих співвідношеннь
- •Тема 6. Переваги і недоліки підходів і методів оцінки бізнесу
- •Переваги і недоліки підходів і методів оцінки бізнесу
- •Прибутковий підхід
- •Витратний підхід
- •Тема 7. Зарубіжний досвід оцінки бізнесу (на прикладі сша)
- •1. Стандарт оцінки бізнесу
- •2. Завдання оцінки бізнесу.
- •3. Підходи до оцінки бізнесу
- •3.1. Підхід на основі активів.
- •3.2.Ринковий підхід до оцінки бізнесу
- •3.3. Процес зіставлення компаній
- •3.4. Прибутковий підхід до оцінки бізнесу
- •4. Підготовка висновку про вартість бізнесу.
- •Тема 8. Управління вартістю підприємства
- •Список використаних джерел
- •Література тема 8 питання 3.
2. Метод аналогового продажу (ринку капіталу)
Базується на використанні інформації щодо ринкової вартості пакетів акцій схожих компаній, на підставі чого робиться висновок щодо вартості оцінюваного бізнесу. Відповідно до принципу заміщення інвестор інвестує кошти в оцінюваний бізнес у такому ж розмірі, як і в аналогічну компанію, акції котрої вже котируються на ринку. Слід відзначити, що ринкову інформацію щодо ціни на акції аналогічних компаній коригують з огляду на специфіку оцінюваного бізнесу. Основною перевагою цього методу є використання фактичної ринкової інформації, а не прогнозних даних. Хоча обов’язковою вимогою використання даного методу оцінки є схожість організаційно-правової форми порівнюваних компаній та достовірність (надійність) ринкової інформації.
Алгоритм розрахунків за методом аналогових програм:
Збір ринкової інформації, її аналітичне опрацювання та відбір необхідної, допоміжної та довідкової інформації.
Формування переліку схожих (аналогічних) компаній, що передбачає:
визначення максимального переліку компаній, схожих чи пов’язаних з оцінюваним бізнесом (відбір проводиться за галузевою ознакою, продуктовою подібністю, обсягами виробництва, основним видом сировини тощо);
відбір на базі попереднього пункту компаній-кандидатів, які мають найбільшу схожість з оцінюваним за ключовими критеріями успішності функціонування бізнесу (важливим критерієм відбору є можливість отримання додаткової достовірної інформації по тій чи іншій компанії);
визначення остаточного переліку схожих (аналогічних) компаній за галузевою ознакою, розміром та обсягами виробництва, перспективами росту, господарськими ризиками, якістю менеджменту тощо.
Фінансово-економічний аналіз компаній зі списку на базі таких вимог:
Аналітичні розрахунки даного етапу повинні базуватися на інформації останніх 5 років діяльності компаній;
Аналіз повинен носити проблемно-орієнтовний характер і базуватися на системному підході;
Розрахунки повинні давати можливість визначати рейтинг компаній на основі системи цільових орієнтирів оцінювача (замовника).
Розрахунок оціночних коефіцієнтів (мультиплікаторів) і визначення їх нормативного значення на базі результатів попереднього етапу. В якості бази оціночних коефіцієнтів використовуються попередньо визначені значення ключових (критичних) показників виробничо-комерційної діяльності підприємств, які суттєво впливають на вартість бізнесу.
Визначення розрахункової вартості бізнесу, зважування проміжних результатів і внесення остаточних коригувань (поправок) у розрахункову вартість бізнесу. Найбільш типовими поправками, що вносяться у розрахункову вартість бізнесу, є коригування в залежності від непривабливого для покупця характеру диверсифікації бізнесу (портфельна знижка); частки виробничих активів у загальній вартості майна (виробнича знижка); браку власного оборотного капіталу чи інвестицій (фінансова знижка); рівня контролю наданого інвестору (власнику) (контрольна знижка); рівня ліквідності (знижка ліквідності).