2. Проведення екологічного аудиту на об’єкті

2.1 Вступна нарада

Керівнику групи з екологічного аудиту необхідно провести нараду з керівництвом об’єкту аудиту або спеціально уповноваженою особою, призначеною керівництвом об’єкту аудиту для співпраці під час проведення екологічного аудиту. До наради запрошуються, в разі потреби, працівники об’єкту аудиту, відповідальні за діяльність чи процеси, які підлягають екологічному аудиту, і представники Замовника. Ключові питання, обговорені і узгоджені під час вступної наради, мають бути належним чином задокументовані.

Під час вступної наради керівник групи з екологічного аудиту повинен:

1. Представити членів групи з екологічного аудиту із зазначенням їх обов’язків;

2. Підтвердити цілі, завдання, сферу, критерії та методи аудиту;

3. Узгодити з керівництвом об’єкту екологічного аудиту план аудиту;

4. Узгодити з керівництвом об’єкту екологічного аудиту інші питання щодо діяльності групи аудиторів, наприклад, дату і час проведення заключної наради, будь-яких проміжних нарад;

5. Погодити порядок обміну інформацією;

6. Підтвердити наявність ресурсів і забезпеченість умовами роботи групи з екологічного аудиту;

7. Визначити з керівництвом об’єкту аудиту, яка інформація є предметом конфіденційності під час проведення аудиту;

8. Визначити з керівництвом об’єкту аудиту осіб, які будуть співпрацювати з групою екологічних аудиторів;

9. Провести коротке обговорення діяльності в процесі аудиту і надати можливість персоналу об’єкту аудиту задати питання.

2.2 Збір та перевірка інформації

1. Зібрати і перевірити за допомогою інтерв’ю з працівниками об’єкту аудиту інформацію щодо дотримання екологічних вимог, ведення екологічно безпечної діяльності і визначення впливу об’єкту аудиту на навколишнє середовище;

2. Ознайомитись з інформацією ОВНС, висновками державної екологічної експертизи;

3. Отримати документальне підтвердження інформації, яку можна віднести до доказів аудиту. Перелік основних документів, що оцінюються в процесі аудиту, наведено в Додатку 3;

4. Задокументувати докази аудиту;

5. При проведенні аудиту системи управління навколишнім природним середовищем підготувати Протокол виявлених невідповідностей (Додаток 4)¹.

2.3 Обстеження об’єкту

Екологічний аудитор проводить натурне обстеження об’єкту (території розташування об’єкту, виробничих приміщень та інших будівель) з метою збирання і об'єктивного оцінювання доказів для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, системи управління навколишнім природним середовищем та інформації з цих питань критеріям екологічного аудиту. З цією метою екологічний аудитор повинен:

1. Ідентифікувати видимі (зовнішні) прояви забруднення навколишнього природного середовища (ґрунтів, поверхневих вод, рослинного покриву) та ймовірні джерела забруднення;

2. З метою визначення джерел забруднення і відповідальності за вплив на навколишнє природне середовище встановити функціональне призначення (використання) прилеглих територій, сусідніх об’єктів та об’єктів, що знаходяться на території об’єкту аудиту, але належать іншим власникам;

3. Обстежити стан та функціонування інфраструктури (каналізації, водопроводів, систем зливової каналізації, теплотрас, тощо);

4. Перевірити стан природоохоронного обладнання та споруд, зокрема, час установлення, амортизацію, придатність для подальшої експлуатації;

5. Перевірити умови зберігання сировини і продукції, зокрема, небезпечних речовин;

6. Обстежити місця (об’єкти) поводження з відходами;

7. Заповнити таблицю - Результати обстеження об’єкту аудиту (Додаток 5);

8. При проведенні аудиту систем управління навколишнім природним середовищем заповнити Протокол виявлених невідповідностей (Додаток 4);

9. При потребі доповнити матеріали обстеження фотографіями та/або письмовими записами;

10. Зазначити обмеження в доступі до будь-якої частини об'єкту аудиту;

11. Визначити місця відбору проб для проведення лабораторних досліджень (Додаток 6)^.