4. Кредит, як форма функціонування грошових фондів.

Кредит – форма руху позичкового капіталу, що надається в позику. Кредит – це система економічних відносин, які виникають з приводу використання позичкових коштів.

Функції кредиту:

• Акумулює й мобілізує тимчасово вільний грошовий капітал;

• Перерозподіляє грошовий капітал та концентрує його на найбільш важливих та прибуткових галузях;

• Підвищує ефективність використання капіталу, оскільки прискорює його обіг та підвищує відповідальність за використання позичкових коштів;

• Сприяє скороченню витрат обігу, оскільки прискорює реалізацію товарів;

• Прискорює концентрацію і централізацію капіталу, дозволяє підприємству інвестувати коштів більше ніж воно заробляє;

• Є інструментом регулювання економіки. Використовуючи кредитну політику, впливаючи на процентні ставки, держава може прискорювати або стримувати економічний розвиток.

Принципи кредиту:

• Принцип повернення. Після використання позичкові кошти повинні бути поверненими власнику;

• Строковості. Кредит надається на певний строк, після якого він повинен бути поверненим;

• Платності. За користування кредитом потрібно платити. Плата за користування кредитом - процент;

• Матеріального забезпечення. Кредит надається під заставу майна, цінних паперів, гарантію інших суб’єктів тощо;

• Цільового використання. Кредит надається на певні цілі й не може бути використаним на інші.

Форми кредиту:

• Комерційний – продаж товарів у борг одним підприємством іншому;

• Банківський – надається банками;

• Споживчий – надається населенню на купівлю споживчих товарів;

• Іпотечний – надається під заставу нерухомості;

• Державний – в ролі позичальника виступає держава;

• Міжнародний – кредит надаються між державами або міжнародними кредитними організаціями.

В залежності від строку, на який надають кредит, виділяють:

• Короткостроковий кредит – до одного року. Береться на поповнення оборотних засобів;

• Середньостроковий кредит ­– від 1-го до 5 років. Береться на поповнення основних засобів;

• Довгостроковий – понад 5 років. Такі кредити як правило беруться для довгострокових інвестицій.

Плата за кредит – процент. Величина проценту залежить від строку кредиту, суми кредиту, умов кредиту, міри ризику, забезпечення, а також співвідношення між попитом і пропозицією на кредитному ринку.

Банки і банківська система.

Сукупність кредитно-розрахункових відносин, форм і методів кредитування і кредитно-фінансових інститутів (установ, організацій) утворюють кредитну систему. Основними кредиторами виступають банки, котрі в Україні утворюють дворівневу банківську систему. Перший рівень представлений Національним банком України (НБУ), другий – комерційними та іншими банками. Центральні банки здійснюють випуск державних цінних паперів, реєструють комерційні банки , регулюють грошову масу в обігу, зберігають золото-валютні запаси країни. Вони здійснюють також грошово-кредитне регулювання економіки, контроль за діяльністю кредитних установ.

Центральні банки використовують в основному три основних інструменти впливу на грошово-кредитну політику. Це облікова ставка відсотку, що регулює ставку надання кредитів комерційними банками своїм кредиторам; норма резервування, що впливає на кількість грошової маси в банках; операції з цінними паперами.

Комерційні банки поділяють на універсальні та спеціалізовані (іпотечні, інвестиційні, галузеві). Функції. що виконують комерційні банки різноманітні: розрахунково-касове обслуговування підприємств, кредитування фізичних та юридичних осіб, залучення коштів у вигляді депозитних вкладів , видача кредитів, валютні операції, лізингові тощо. Комерційні банки є головними „нервовими” центрами кредитної системи. Сучасний комерційний банк – це кредитно-фінансовий заклад універсального характеру. Він не тільки приймає вклади населення та підприємств, але й видає кредити, виконує фінансове обслуговування клієнтів.

операції комерційного банку поділяються на пасивні та активні .Пасивні пов’язані із залученням коштів, активні – з їх розміщенням. Крім того. Банки можуть виконувати посередницькі операції за дорученням клієнтів на комісійній основі і довірчими операціями (управління майном, цінними паперами).

Важливе місце в сучасній ринковій економіці займають спеціалізовані кредитно-фінансові інститути, такі як, пенсійні фонди, страхові компанії, взаємні фонди, інвестиційні банки, іпотечні банки, кредитні спілки. Акумулюючи тимчасово вільні кошти ці інститути активно приймають участь в нагромадженні та ефективному розміщенні капіталу.

Тема 12. Тенденції розвитку світового господарства.

4. Виникнення, суть та основні тенденції розвитку світового господарства.

5. Форми міжнародного співробітництва.

6. Міжнародні економічні організації.