Мета: визначити предмет, мету, завдання і методи методики навчання хімії; проаналізувати шкільні підручники і програми.

Питання до обговорення:

1. Що становить предмет методики викладання хімії (далі – МВХ) як науки?

2. Які цілі реалізує методика викладання хімії як педагогічна наука?

3. Яке значення має МВХ як навчальна дисципліна для формування майбутнього вчителя хімії?

4. Охарактеризуйте головний вид діяльності вчителя хімії.

5. Прокоментуйте рівні методичних умінь учителя хімії.

6. Охарактеризуйте мету і завдання навчання хімії в середній загальноосвітній підготовці учнів?

7. Назвіть дидактичні одиниці, які складають зміст хімічної освіти в загальноосвітній школі (далі – ЗОШ).

8. Які теоретичні концепції включаються до змісту шкільного курсу «Хімія»?

9. Назвіть дидактичні принципи, що обумовлюють зміст і побудову шкільного курсу хімії?

10. Що собою являють хімічні поняття?

11. Яким чином відбувається формування понять у навчанні хімії?

12. Які групи понять виділяють в МНХ?

13. Дайте визначення хімічної мови.

14. Яке значення мають поняття в розвитку хімічної мови?

15. Назвіть функції хімічної мови.

16. Охарактеризуйте етапи засвоєння учнями хімічної мови.

17. Проаналізуйте особливості назвоутворення хімічних речовин за правилами сучасної української номенклатури.

18. Яке значення мають міжпредметні зв’язки в змісті шкільного курсу «Хімія»?

19. Назвіть дидактичні принципи, що обумовлюють зміст і побудову шкільного курсу хімії?

Навчальні завдання:

Завдання 1. Ознайомтесь з професіограмою вчителя хімії, наведеній у додатку А. Стисло визначте 10 професійних та особистісних якостей, які, на Вашу думку, повинен мати сучасний учитель хімії загальноосвітнього навчального закладу.

Завдання 2. Ознайомтесь зі змістом додатку Б. Поясніть, чому компетентнісний підхід до формування змісту і процесу навчання стає новим концептуальним орієнтиром для усіх ланок системи освіти України.

Завдання 3. Законспектуйте основний зміст пояснювальної записки до програми з хімії для загальноосвітніх навчальних закладів.

Завдання 4. Зробіть порівняльний аналіз викладення теми (назву теми визначає викладач) у двох різних підручниках за наступним планом.

План порівняльного аналізу

1. Місце теми у курсі хімії для конкретного класу.

2. Структура теми (кількість параграфів і експериментів (лабораторних дослідів і практичних робіт).

3. Наявність нового типу розрахункових задач.

4. Висновок.

Самостійна домашня робота:

1. Обґрунтуйте необхідність хімічної освіти в для сучасної людини.

2. Наведіть по одному конкретному прикладу міжпредметних зв’язків хімії з біологією, екологією, фізикою, математикою, географією, історією.

3. Підготуйтесь до наступного заняття – ознайомтесь зі змістом додатку В.

Лабораторне заняття № 2

Тема. МЕТОДИКА РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ХІМІЧНИХ ЗАДАЧ

Мета: розкрити методичні особливості і прийоми навчання учнів розв’язуванню хімічних задач і обговорити методику використання задач на уроках хімії.

Питання до обговорення:

1. Поясніть твердження: «Розв’язування задач – це метод навчання і спосіб пізнання хімії»

2. Які компетентності учнів розвиваються під час розв’язування хімічних задач?

3. Охарактеризуйте класифікації шкільних задач з хімії

4. Як класифікують хімічні розрахункові задачі?

5. Назвіть типи задач передбачених останньою програмою з хімії для загальноосвітніх навчальних закладів.

6. Як учитель оцінює розрахункову задачу? Чому, на Вашу думу, це потрібно робити?

7. Порівняйте два способи навчання розв’язуванню задач. Як Ви вважаєте, який спосіб більш методично ефективнішій? Відповідь обґрунтуйте.

8. Які методичні прийоми має застосовувати вчитель для підвищення ефективності розв’язування задач учнями?

9. Проаналізуйте алгоритм дій учнів при розв’язуванні хімічних задач.

10. Поясніть, що собою являють аналітичний і синтетичний метод ходу розв’язку.

11. Дайте характеристику експериментальним задачам з хімії.

12. Поясніть, чому перед розв’язуванням експериментальної задачі учню слід провести уявний експеримент.

13. Що собою являють комбіновані хімічні задачі.

Навчальні завдання:

Завдання 1. Розробіть алгоритм розв’язку задач типу «Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об’єму, кількості речовин реагентів та продуктів реакцій» (8 кл.). Зі збірника задач підберіть і запишіть приклад розв’язку будь-якої задачі за розробленим алгоритмом.

Завдання 2. Запишіть умову задачі: руда містить 464 т магнітного залізняку (Fe₃O₄). Скільки заліза можна добути з такої руди? Розв’яжіть задачу кількома способами:

1. складанням пропорції;

2. співвідношенням мас речовин;

3. порівнянням мас речовин;

4. з використанням поняття «кількість речовини» та її одиниці вимірювання «моль»;

5. з використанням коефіцієнта пропорційності;

6. виведенням алгебраїчної формули і розрахунку за нею.

Завдання 3. Запропонуйте власні приклади експериментальних хімічних задач кожного типу:

а) пояснення явищ, що називаються або спостерігаються (наприклад: «Чому при нагріванні сухого Амонію карбонату реагент зникає з пробірки?»);

б) характеристика конкретних речовин (наприклад: «З якими речовинами і чому може реагувати хлоридна кислота?»);

в) визначання речовин (наприклад: «В якій з пробірок знаходяться кислота, луг, сіль?»);

г) доведення якісного складу (наприклад: «Як довести, що до складу Амонію хлориду входять іон Амонію та іон Хлору»);

д) розділення суміші і виділення чистих речовин (наприклад: «Як очистити кисень від домішок Карбон (IV) оксиду?»);

є) отримання речовин (наприклад: «Добути Цинк хлорид усіма можливими способами»).

Самостійна домашня робота:

1. Зі збірника хімічних задач підберіть і розв’яжіть три задачі різної складності типу «Обчислення масової частки елемента в речовині» (7 кл.) для диференційованого домашнього завдання.

2. Поясніть методичну доцільність розв’язування задач виробничого змісту в шкільній хімічній освіті. Складіть і розв’яжіть подібну задачу.

3. Підготуйтесь до проведення одного демонстраційного експерименту із додатку Г (назву експерименту називає викладач). Продумайте фрагмент уроку, де його проведення буде найбільш доцільним.

Лабораторне заняття № 3

Тема. МЕТОДИ І ЗАСОБИ НАВЧАННЯ ХІМІЇ. ХІМІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ – СПЕЦИФІЧНИЙ МЕТОД НАВЧАННЯ

Мета: визначити значення і види хімічного експерименту в навчанні хімії в ЗОШ; відпрацювати методику і техніку проведення демонстраційного хімічного експерименту.

Питання до обговорення:

1. Які засоби навчання хімії Вам відомі?

2. Що називається методом навчання?

3. Як впливає на вибір методів навчання хімії психофізіологічні особливості школярів і їх вік?

4. В чому полягають особливості методу хімічного експерименту?

5. Які види експерименту застосовуються в навчання хімії?

6. В яких випадках доцільно проводити демонстраційних хімічний експеримент?

7. Назвіть вимоги, що висуваються до демонстраційного хімічного експерименту?

8. Назвіть види учнівського експерименту. Охарактеризуйте їх особливості.

9. Охарактеризуйте вимоги до учнівського хімічного експерименту.

10. З яких етапів складається учнівській експеримент.

11. В чому полягає особливість методики проведення практичної роботи «Розв’язування експериментальних задач»?

12. Яке значення мають звіти за результатами виконання практичної роботи в навчанні хімії.

13. Що крім письмових звітів повинен перевірити вчитель під час практичної роботи?

14. Які труднощі технічного і методичного характеру можуть виникнути під час проведення практичної роботи?

15. Як ви гадаєте, чим можна замінити цинк при виконанні досліду реакції заміщення з Купрумом хлоридом ?

16. Поясніть чому в приладі для одержання аміаку пробірку розташовують в штативі так, щоб дно було вище отвору. Які ще гази збирають у такий спосіб?

17. Як визначити в посудині наявність таких газів: кисень, вуглекислий газ, амоніак?

18. Чому у витяжній шафі не можна зберігати розчин амоніаку поряд з концентрованою хлоридною кислотою?

19. Дайте характеристику уявному (розумовому) хімічному експерименту.

Навчальні завдання:

Завдання 1. Проведіть демонстрацію підготовлених експериментів.

Завдання 2. Складіть опис одного з побачених дослідів за запропонованим планом.

План опису досліду

1. Назва досліду.

2. Тема уроку, під час якого проводиться дослід.

3. Вид експерименту.

4. Мета досліду.

5. Будова приладу, техніка виконання, запобіжні заходи.

6. Методика організації та проведення експерименту, пояснення хімізму процесу.

7. Засіб утилізації продуктів реакції.

8. Можливі технічні труднощі при проведенні досліду.

9. Можливі методичні труднощі в організації спостережень учнів і осмислення ними результатів експерименту.

10. Методична цінність цього експерименту.

Завдання 3. Існують два способи створення і розв’язку проблемної ситуації на основі хімічного експерименту:

• проблемна ситуація виникає на основі виконання експерименту, що потребує теоретичного пояснення (Е → П → Т → В);

• проблемна ситуація виникає на основі використання відомої учням теорії, коли експеримент підкріплює її (Т → П → Е → В),

де Е – експеримент, П – виникнення проблемної ситуації, Т – використання теорії для розв’язування проблемної ситуації, В – загальні висновки. Запропонуйте приклади до кожного з цих способів.

Самостійна домашня робота:

1. Напишіть сценарій позакласного масового заходу для учнів 7 або 8 класу, на якому демонстраційний експеримент є основним засобом навчання.

2. Продемонструйте своє ставлення до ідеї проведення всіх передбачених Програмою експериментів віртуально.

3. Підготуйтесь до наступного заняття – ознайомтесь зі змістом додатків Д та Е.

Лабораторне заняття № 4

Тема. ПРОБЛЕМНЕ НАВЧАННЯ ХІМІЇ. ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДИКИ В.Ф.ШАТАЛОВА У НАВЧАННІ ХІМІЇ

Мета: ознайомитись із технологією проблемного навчання хімії; обговорити методику використання опорних сигналів у навчанні хімії.

Питання до обговорення:

1. Які особливості характерні для хімії як навчальної дисципліни?

2. Які здібності учнів необхідно розвивати на уроках хімії в ЗОШ?

3. Назвіть основні характеристики творчого мислення учнів.

4. Яким чином застосовуються проблеми в МВХ?

5. Що слід розуміти під проблемною ситуацією в навчанні хімії?

6. Дайте характеристику компонентам проблемної ситуації.

7. Охарактеризуйте правила створення проблемної ситуації.

8. Проаналізуйте типи проблемних ситуацій, які найчастіше виникають у процесі навчання хімії.

9. Охарактеризуйте наочні активні методи навчання хімії.

10. Що називається опорним сигналом, опорним конспектом і опорним плакатом у визначенні В.Ф.Шаталова?

11. Які функції виконують опорні сигнали в навчальній роботі з хімії?

12. Охарактеризуйте дидактичні принципи, що покладені в основу складання опорних сигналів

13. Яким чином учитель складає опорний конспект до конкретного уроку?

14. Як слід учням готувати домашнє завдання з використанням опорних сигналів?

15. З яких етапів складається урок з опорними сигналами?

Навчальні завдання:

Завдання 1. Розробіть приклади проблемного теоретичного запитання і проблемного практичного завдання для будь-яких уроків теми «Прості речовини метали і неметали» (7 кл.).

Завдання 2. Ознайомтесь з опорними сигналами до тем «Початкові хімічні поняття» (7 кл.). і «Хімічний зв’язок і будова речовини» (8 кл.).

Завдання 3. Складіть опорний конспект до уроку з теми «Класифікація хімічних реакцій за різними ознаками. Реакції сполучення, розкладу, заміщення, обміну» з теми «Хімічні реакції» (9 кл.).

Самостійна домашня робота:

1. Складіть картотеку статей (не менше 10 джерел: методична література, журнали, Інтернет ресурси тощо), де висвітлюється проблема використання активних методів навчання на уроках хімії. Картка включає наступну інформацію: автор і назва статті, назва журналу чи газети, номер і рік видання, анотація статті (2-3 речення).

2. Розробіть і розв’яжіть приклад розрахункової задачі, яка включає в себе навчальну проблему.

Лабораторне заняття № 5

Тема. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ І ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХОДИ ПРИ НАВЧАННІ УЧНІВ ХІМІЇ

Мета: сформувати вміння студентів проводити диференціацію учнів при навчанні хімії та здійснювати індивідуальний підхід.

Питання до обговорення:

1. Охарактеризуйте профільне навчання в старшій школі.

2. Поясніть, як ви розумієте індивідуалізацію навчання учнів.

3. Яким чином диференціація учнів пов’язана з індивідуальним підходом?

4. За якими ознаками диференціюються учні класу на уроках хімії?

5. Як здійснюється особистісно орієнтований підхід при навчанні хімії?

6. Які елементи програмованого навчання доцільно використовувати при навчанні хімії у школі?

7. Дайте аналіз перевагам і недолікам тестового контролю знань учнів.

8. З тестів яких видів складається тестовий зошит незалежного зовнішнього оцінювання ?

Навчальні завдання:

Завдання 1. Перепишіть визначення тестів. За наведеним зразком складіть по одному прикладу тестів кожного виду з теми «Основні класи неорганічних сполук»(8 кл.).

Альтернативний тест – це завдання, в якому учень з двох запропонованих йому відповідей повинен вибрати одну (на його думку правильну).

Наприклад. Залізо є простою чи складною речовиною? Якщо вважаєте що простою– підкресліть літеру «П», якщо складною– літеру «С».

До цього ж виду тестів деякі автори відносять завдання у вигляді суджень (тверджень).

Наприклад. Кисень входить до складу повітря. На це твердження треба відповісти «так» чи «ні».

Взяті окремо запитання альтернативних тестів (суджень) не дуже ефективні, проте довгі серії подібних запитань мають певні переваги. Відповіді на них звичайно не забирають багато часу, і є можливість охопити весь матеріал теми. Серія з п’яти завдань альтернативних тестів або суджень має вірогідність відгадування 0,0313, а з десяти завдань – усього лише 0,00098.

Тест порівняння являє собою завдання складене з пов’язаних за змістом даних. Він розташовується по одній сторінці аркуша у вигляді двох стовпців. Виконання завдання полягає в пошуку пов’язаних між собою даних. При складанні таких тестів необхідно додержуватися таких вимог:

• перший стовпчик повинен складатися з лаконічно сформульованих речень, другий - із слів, знаків, формул і т.п.;

• речень повинно бути 5-15.

• в другому стовпці відповідей на 2-3 більше ніж запитань у першому.

• дані для порівняння розташовуються на одній сторінці аркушу паперу.

Наприклад.

1. Атом елемента має протонне число 16, а) Ва²⁺

кількість валентних електронів у нього дорівнює б) - 2

2. Сульфур в сірководні виявляє ступінь в) Ag⁺

окислення рівну г) 3

3. Реактивом на сульфат-іон є д) 2

4.В реакції синтезу сірководню загальна є) 4

сума коефіцієнтів дорівнює е) 6

5. Валентність сульфуру в сполуці, що ж) + 2

утворюється при горінні сірки в повітрі з) 1

Вибірковий тест являє собою завдання з кількох питань (не менш чотирьох) і готових відповідей на кожне запитання. На кожне запитання повинно бути мінімум 4-5 правдоподібних відповідей, з яких лише одна вірна.

Наприклад. В І групі Періодичної системи хімічних елементів Д.І.Менделєєва (лужних металів) цезій є найменш електронегативним тому, що він має:

а) найбільше число нейтронів у ядрі;

б) більше число валентних електронів порівняно з іншими елементами;

в) більшу атомну масу;

г) валентні електрони більш віддалені від ядра атома.

Тест ранжирування являє собою перелік об’єктів контролю, які повинні розміщуватися в певному порядку. При складанні тестових завдань цього типу необхідно дотримуватися того, щоб назви були одного порядку та їх кількість не може перевищувати 10.

Наприклад. Електронегативність підлягає періодичному закону і в періодах зростає за схемою:

лужні метали, лужно-земельні метали, халькогени, галогени

електронегативність зростає

Користуючись схемою напишіть формули хімічних елементів у порядку зростання їх реакційної здатності Наведіть формули бінарних сполук цих елементів.

Тест доповнення представляє собою завдання, в якому речення мають пропуски, позначені крапками. При складанні тестів такого роду необхідно враховувати, щоб пропущене слово було конкретним, а формули суттєвими. Крім того, пропуск не повинен спотворювати зміст речення. Відповідь повинна бути лаконічною. Наприклад. Розчин складається з _______ і ______ ______.

Тест нагадування являє собою пряме запитання, з лише однозначною відповіддю. Завдання при складанні тесту нагадування формулюються прямим запитанням, на яке учні повинні відповісти однозначно або виразити відповідь числом, літерою, формулою і т. ін.

Наприклад. Як називається загальне число протонів і нейтронів у ядрі?

Комбінований тест передбачає як вільне конструювання відповіді, так і її вибір із запропонованих альтернативних відповідей.

Наприклад. Група – це вертикальний стовпчик, що містить ______, властивості яких:

а) відмінні,

б) подібні.

Завдання 2. Складіть диференційовані завдання (для сильних, середніх і слабих учнів) для закріплення нових знань учнів на уроці з теми «Добування кисню в лабораторії. Реакція розкладу. Поняття про каталізатор» (7 кл.).

Завдання 3. Розробіть індивідуальні і диференційовані завдання для виконання учнями на практичній роботі «Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук» (8 кл.).

Самостійна домашня робота:

1. Складіть тест порівняння (5 запитань) і доповнення (5 речень) для перевірки засвоєння нового матеріалу на уроці з теми «Значення розчинів в природі та житті людини. Поняття про дисперсні системи, колоїдні та істинні розчини. Розчин і його компоненти: розчинник, розчинена речовина» (9 кл.).

2. Поясніть необхідність надання домашнім завданням індивідуального і диференційованого характеру. Наведіть приклади таких домашніх завдань до уроку на тему «Ферум. Залізо. Фізичні та хімічні властивості заліза: взаємодія з киснем, сіркою» (7 кл.).

3. Підготуйтесь до наступного заняття – ознайомтесь зі змістом додатків Ж, И та К.

Лабораторне заняття № 6

Тема. ВИДИ ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧИТЕЛЯ ХІМІЇ

Мета: обговорити форми навчання хімії та виділити урок як основну організаційну форму навчання; навчитися здійснювати річне і тематичне планування навчальної діяльності; розглянути вимоги до складання плану-конспекту уроків хімії та сформулювати вміння його написання.

Питання до обговорення: