3. Живопис та архітектура

 В сучасних умовах відбувається бурхливий розвиток різних жанрів та видів образотворчого мистецтва, значне пожвавлення художньо-виставкового життя, З'явилися численні державні та приватні галереї, проводяться різностильові мистецькі акції, Творчість багатьох українських художників та скульпторів отримала загальносвітове визнання.

Після здобуття Україною незалежності посилилася увага до збереження національної культурної спадщини. Протягом останніх років створено низку нових державних заповідників, музеїв, присвячених постатям та подіям національної історії. Розпочато роботу над створенням Реєстру національного культурного надбання та поверненням пам'яток, незаконно вивезених з України.

Мова сучасної архітектури стає більш глобальною, плюралістичною за творчим спрямуванням, але водночас значущу роль відіграють нові творчі пошуки прогресивних напрямів, принципів та прийомів вирішення форми та змісту в архітектурі. В творчості київської генерації українських архітекторів все частіше зустрічаються прояви постмодерну та хай-теку як віддзеркалення глобалізації процесу розвитку світової архітектури. В нових будовах стильового спрямування вдало використовуються нові конструктивні та художньо-пластичні можливості як традиційних будівельних матеріалів, так і нових — легкі металопластикові конструкції, вишукані оздоблювальні матеріали (готель «Хрещатик», арх. Л. Філенко; діловий комплекс «Зовнішекспосервіс», архітектор О. Донець та ін.; банк «Україна», архітектор С. Бабушкін та ін.; офісний центр «Київ-Донбас», архітектор В. Жежерін та ін.; готельно-офісний центр «Східний горизонт», арх. О. Комаровський, комплекс «Ексімбанк», архітектор І. Шпара та ін.) і багато інших новітніх будов. Реконструкція та оновлення майдану Незалежності в м. Києві також стала знаковою подією, бо утвердила для архітектурно-художні символами нового іміджу суверенної України.

З кінця 1980-х років відновилось будівництво релігійних споруд. Нові православні церкви та собори будують переважно увізантійському стилі, рідко у класичному, готичному або псевдоруському стилях. Унікальним є будівництво у стилі українського бароко (собор Архієпископа Харківського Олександра, збудований у 2004 р.).

Завдання сучасної української архітектури — різноманітність у проявах сучасної естетики, пошук авторської архітектурної своєрідності та врахування існуючого історико-культурного середовища.

Останнім часом значно розширили свої можливості живопис, скульптура і графіка. У доробку сучасних українських митців представлені такі види мистецтва, як інсталяція, об'єкт, художня акція; значного розвитку набуває фотомистецтво. Митці у нових політичних реаліях по-новому підходять до національних традицій, засвоюють досвід світової культури, використовують сучасні технології, продовжують пошуки нових засобів художнього вираження.

У 90-х роках формується школа українського постмодернізму в живописі (А.Савадов, О.Гнилицький, Г.Сенченко, О.Ройтбурд, В.Рябченко, С.Ликов та ін., групи "Паризька комуна", "Одеська школа", "Вольова грань національного постмодернізму"). Художники поєднують неоромантизм, експресіонізм, неоархаїку, елементи соц-арту, реалізму. Основний пошук художників у 90-ті роки здійснювався в сфері позараціонального, підсвідомого та суб'єктивного (проект "Тихий карнавал підсвідомості", представлений на Третьому міжнародному артфестивалі, художники Л. Нестеренко, В.Овсейко, Р.Гарасюта, В.Харченко). Художники нині мають безліч можливостей для реалізації своїх творчих задумів, до їхніх послуг нові галереї, виставки, вернісажі. Справжньою подією у культурному житті нашої держави стало відкриття великих приватних виставкових центрів.

Українське мистецтво…В уяві вмить з’являються колоритні живописні полотна, неповторні та самобутні витвори образотворчого мистецтва… Це все невід’ємне  надбання нації. А на якому рівні наша сучасна творчість, які напрямки має наш contemporary art і чи зможуть наші мистці гідно експонуватися на міжнародних виставках? Важко описати сучасний стан українського мистецтва.  

Максим Мамсіков

Київський художник, виставлявся закордоном - у Росії, Німеччині, Франції. Непогано продається на зарубіжних аукціонах, прикрашає стіни офісів і спалень багатьох українських колекціонерів.

У червні 2009 на аукціоні Phillips de Pury & Company картину Максима Мамсікова "Морський бій" купили за 35 тисяч доларів. У червні 2009 на Sоthеbу's картину "Морський пейзаж" продали за 16,4 тисяч доларів.

На українському ринку роботи Мамсікова коштуватимуть від 10 тисяч доларів.

"Морський бій" - 35 тисяч доларів

"Лижник, що летить" - 9-11 тисяч доларів

Василь Цаголов

Київський художник, добре відомий закордоном. Брав участь у міжнародних виставках, його роботи непогано продаються на зарубіжних аукціонах.

Картину Василя Цаголова з циклу "Офісна любов-2" купили за 53600 доларів на аукціоні Phillips de Pury & Company на початку червня 2009 року. Того ж року на Sоthеbу's картину Цаголова "Зайчик" придбали за 41 тисячу доларів. Це офіційно задокументовані продажі.

На українському ринку існують також неофіційні продажі "з рук у руки". Інсайдери подейкують, що картину "Кого боїться Хьорст" один український колекціонер придбав десь за 100 тисяч доларів.

Галеристи розповідають, що за картинами Цаголова зараз буквально стоїть черга. Його робіт на ринку зараз немає, попит випереджає пропозицію - щось купити зараз можна лише на "вторинному" ринку, адже більшість українських колекціонерів купили роботи Цаголова ще у 2000-ні.

"Зайчик" - 41 тисяча доларів

"Кого боїться Хьорст" - близько 100 тисяч доларів

"Шантаж"  - 35-40 тисяч доларів