- •Тематичний план семінарських та практичних занять
- •Семінарські заняття
- •Тема 1. Моделі організації дорадчих служб
- •Основні питання теми
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3. Технологія консультування
- •Основні питання теми
- •Питання для самоперевірки
- •Практичні заняття
- •Тема 2. Методи роботи дорадчих служб
- •Основні питання теми
- •Групові методи навчання і консультування.
- •Індивідуальні методи роботи з сільгоспвиробниками. Питання для самоперевірки:
- •Для виконання практичних робіт
- •Практичне заняття №1
- •Тема 4: Діагностика сільськогосподарського підприємства з використанням методики swot – аналізу.
- •Студент повинен
- •Зміст роботи.
- •Завдання для виконання:
- •Практична робота № 2
- •Тема 5: Освоєння методики підготовки управлінських рішень та порад з використанням методики «часткових бюджетів»
- •Зміст роботи.
- •Завдання для виконання:
- •Практична робота № 3
- •Тема 6: Освоєння методики «Cross margin» для підготовки виробничо-технічних рішень.
- •Зміст роботи:
- •Завдання для виконання:
- •Практична робота № 4
- •Тема 7: Методи оцінки ефективності інвестицій
- •Зміст роботи:
- •Завдання для виконання:
- •Практична робота № 5
- •Тема 8: "Підготовка та проведення польового дня (семінару)”, "Ознайомлення з діяльністю Мелітопольської аграрної дорадчої служби"
- •Зміст роботи
- •1. Розробка плану підготовки і проведення виїзного заняття
- •2. Підготовка виїзного заняття
- •План підготовки виїзного заняття*
- •3. Підготовка списку учасників виїзного заняття
- •4. Підготовка збору даних при проведенні виїзного заняття
- •5. Проведення виїзного заняття
- •Завдання для виконання
- •Підгрупам пропонуються такі варіанти
- •План – графік підготовки та проведення виїзного заняття
- •Практична робота №6
- •Зміст роботи
- •Загальні відомості
- •Метод "дзижчання"
- •Метод "ділова гра".
- •Інструкція по розподілу рольових дій
- •Харчування
- •Приклади індивідуальних завдань:
- •Список рекомендованої літератури
Зміст роботи:
Відомо, що кожне господарство складається із окремих галузей. Щоб спланувати ефективне поєднання галузей, необхідно визначити відносний вклад кожної галузі в загальний прибуток господарства. Кожна галузь приносить певний дохід. Коли від галузевого доходу відняти витрати, пов‘язані з цією галуззю, то отримаємо показник, який називається «Cross margin».
Гросс Марджин – показник, який дорівнює різниці між валовим доходом продукції галузі у грошовому виразі і її змінними витратами.
Гросс Марджин не слід порівнювати з прибутком господарства. Прибуток господарства – це різниця між загальним Гросс Марджином господарства і загальною сумою постійних витрат. Загальний Гросс Марджин – це сума всіх Грос Марджинів по галузях.
Змінні витрати – це витрати, які змінюються залежно від обсягів виконуваних робіт або обсягів валового виробництва і реалізації продукції. Це затрати на сировину (насіння, корми, пальне, добрива, засоби захисту), комплектуючі вироби, заробітну плату відрядно працюючих та ін.
Постійні витрати – це витрати, які не залежать від обсягів робіт щодо виробництва продукції. До них відносяться витрати на управління, утримання техніки, виробничої інфраструктури, соціальної сфери тощо.
З поділу виробничих витрат на постійні і змінні випливає поняття «точка беззбитковості» виробництва продукції, або, з точки зору інвестицій капіталу «точка окупності інвестицій»:
За допомогою графіку визначення «точки беззбитковості» можна визначити:
Співвідношення та розміри постійних та змінних витрат при різних обсягах виробництва продукції;
Обсяги виручки при реалізації отриманої продукції
Зони збитковості та прибутковості виробництва продукції;
Точку беззбитковості виробництва продукції
Розміри прибутку (збитку) при різних обсягах виробництва.
У математичному виразі обчислити точку беззбитковості можна за формулою:
Тб
=
, (1)
де Тб – точка беззбитковості;
Пв – постійні витрати;
В – валовий дохід з одиниці площі, однієї голови тварини, однієї голови птиці на одиницю промислової продукції, одиницю дефіцитних ресурсів тощо;
Зв- змінні витрати на одиницю продукції.
На основі маржинального доходу можна проводити аналіз беззбитковості. Найкраще уявлення про точку беззбитковості можна отримати за допомогою побудови графіка, який ґрунтується на відношенні маржинального доходу до вартості валової продукції.
Побудова графіка для визначення точки беззбитковості ґрунтується на рівнянні:
Y
=
,
де
МД – маржинальний доход;
ВВП – вартість валової продукції.
Зазначимо, що по осі абсцис (вісь X) позначається вартість валової продукції, по осі ординат (вісь Y) – маржинальний доход.
Перед побудовою графіка потрібно визначити збиток (якщо такий існує), який несе господарство, коли об’єм виробництва дорівнює нулю. На графіку (рисунок 1) позначимо це точкою А. Відповідно по осі ординат від точки А позначаємо загальний маржинальний дохід і позначаємо на графіку - точка М. По осі абсцис позначаємо загальний об‘єм виробництва у вартісному виразі. Позначимо це точкою С. Спустивши координати з точки М та точки С, на їх перетині отримаємо точку В. Відрізок АВ показує відношення маржинального доходу до валової продукції. Виходячи з цього, рівняння матиме вигляд:
Y = - Пв,
де Пв – постійні витрати у вартісному виразі.
