- •Розвиток шітпі-ш
- •Оздоровча спрямованість освіти — вимога часу
- •Умови реалізації принципу оздоровчої спрямованості освітнього процесу
- •Про здоров'я дитини в новому Базовому компоненті
- •Фізкультурно-оздоровча робота в дитсадку
- •Мотиви активізації рухової діяльності дітей
- •Особливості проведення різних форм роботи з фізичного виховання
- •Головні аспекти здоров'язбережувальної роботи
- •Передумови збереження здоров'я дитини
Умови реалізації принципу оздоровчої спрямованості освітнього процесу
Організація процесу життєдіяльності дітей з урахуванням вимог, що ставляться до охорони їхнього життя та здоров'я, індивідуальних особливостей фізичного розвитку.
Відповідність змісту освіти та адекватність методів і засобів виховного впливу віковим особливостям, інтересам
та потребам дошкільнят.
Розвиток самоцінних форм активності дітей.
Застосування варіативних ефективних профілактичних та фізкультурно- оздоровчих технологій в освітньо- виховному процесі.
Професійна компетентність педагога.
Тож з перших років життя слід вести просвітницько-виховну роботу, формувати у малюків звичку дбати про власне здоров'я та благополуччя.
Про здоров'я дитини в новому Базовому компоненті
Цілком логічно, що першою освітньою лінією Базового компонента дошкільної освіти як Державного стандарту дошкільної освіти України визначено "Особистість дитини", що складається з двох частин: "Здоров'я та фізичний розвиток" і "Самоставлення".
Розглянемо розділ "Здоров'я та фізичний розвиток" зазначеної освітньої лінії. Він включає такі структурні компоненти змісту: безпека життєдіяльності, здоров'я та хвороба, гігієна життєдіяльності, рухова активність та саморегуляція.
Реалізація цієї частини змісту освіти має на меті формування здоров'язбережувальної компетенції дитини, що полягає в її обізнаності з будовою свого тіла та гігієнічними навичками за його доглядом; своєю статевою належністю; з продуктами харчування; основними показниками власного здоров'я, цінністю здоров'я для людини. Сюди також входять уміння виконувати основні рухи та гімнастичні вправи; застосовувати здобуті знання, вміння і навички щодо збереження здоров'я без шкоди як власному здоров'ю, так і здоров'ю інших людей.
Фізкультурно-оздоровча робота в дитсадку
Пріоритетний напрям освітньо-виховної роботи у дошкільному навчальному закладі — організація фізкультурно-оздоровчої роботи, що органічно пов'язана з активною руховою діяльністю дітей та має на меті забезпечити оптимальний стан їхнього здоров'я, успішний фізичний розвиток, подолання гіподинамії, формування рухових умінь та навичок, розвиток фізичних якостей та формування інтересу до різних видів рухової діяльності.
Ця робота має спрямовуватися на виявлення резервів повноцінного фізичного розвитку дітей та формування основ здорового способу життя. Для цього система фізичного виховання дітей володіє багатим арсеналом різноманітних фізкультурно-оздоровчих засобів. Вихователі мають знати: чим різноманітніші засоби виховного впливу на дітей вони використовуватимуть, тим динамічнішим буде перебіг процесу фізичного розвитку дошкільнят.
Основні показники фізичного здоров'я дитини — загартованість організму (ступінь розвитку адаптивних можливостей організму проти негативних змін навколишнього середовища); повноцінний фізичний розвиток; рівень рухової підготовленості; розвиток фізичних якостей та тренованість організму.
Ефективність загартовування дітей визначається доцільним вибором різних його видів (обтирання, обливання холодною водою, контрастне обливання, ходіння босоніж, полоскання горла, використання сауни, плавання в басейні тощо). Запорука позитивних зрушень — систематичність, послідовність, позитивне ставлення дитини до за- гартовувальних процедур, відсутність примусу.
Фізичний розвиток дитини значною мірою залежить від рівня її рухової активності, доречно' її організації (тривалості, чергування вправ різної інтенсивності). Систематичність, оптимальне кількість занять сприяє тренованості організму належній руховій підготовленості та розвитю фізичних якостей.
Дуже важливо надавати дітям 4-6 років мож ливість самостійно визначати спосіб виконанні руху в процесі вправлянь, спроб та експеримен тування: пролізання у вузький отвір (боком), від бивання м'яча від підлоги (однією рукою), про лізання під високою чи низькою перешкодок (способом прогнувшись чи з опорою на колін та кисті рук). Якщо ж дитина не може зробит самостійний вибір, тут у пригоді стануть показ т пояснення вихователя. Вміння робити самостіу ний вибір забезпечить швидку адаптацію до пєе них змін, усвідомленіше сприйняття причинне наслідкових зв'язків (прогнув спину — не зачепи мотузку, енергійно відштовхнув м'яч — далі МЄ" нув), ефективний розвиток самостійності, кмґ ливості, творчості та ініціативності.
/на
мЄі
