1.4. Основні фактори, що впливають на забруднення питної води м.Києва

На сьогоднішній день в Україні більшість басейнів річок, згідно з гігієнічною класифікацією водних об’єктів, за ступенем забруднення можна віднести до забруднених та дуже забруднених (ІІІ-IV клас). На жаль не виключенням з цього списку є й басейни річок, які забезпечують питною водою киян – Десни та Дніпра.

Як наголошують К.В.Корсак та О.В.Плахотнік, список хімічних елементів, що забруднюють воду, у багато разів довший, аніж для повітря [6, с.201]. За масовими частками, гідросфера, насамперед забруднена неорганічними речовинами. Так, наприклад із Дніпра можна видобувати цинк (5-29 ГДК) [6, с.206]. Також, ця річка забруднена нітритним та амонійним азотом, фенолом, нафтопродуктами, виявляється вона й своєрідним родовищем міді та марганцю. За даними мережі спостережень національної гідрометеорологічної служби України у 2011 році забрудненість приток Дніпра важкими металами залишалась суттєвою, середньорічні концентрації були у межах 1-30 ГДК. У водосховищах дніпровського каскаду середній вміст сполук заліза загального, цинку, марганцю був у межах 1-27 ГДК, максимальний – 10-99 ГДК [10].

Внаслідок чого ж відбувається таке значне забруднення річок України, втому числі Дніпра та Десни, важкими металами? Розглянемо це питаня детальніше.

На хімічний склад природних вод впливають фізичні (температура, освітленість, змішування вод тощо), хімічні (вміст газів, концентрація сполук, рН води) та біологічні чиники.

Забруднювачами води є природні та антропогенні джерела. Головними антропогеними джерелами забруднення природних вод України виступають: промисловість; сільське господарство; комунальне господарство; інші галузі виробництва. Промислові, сільскогосподарські та побутові стічні води, якими називають комунальні та промислові стоки населених місць (побутові, виробничі, дощові з вулиць, промислових майданчиків, районів усіх типів забудов) надзвичайно забруднюють нашу питну воду.

Так, з сільськогосподарських полей змиваються та потрапляють у воду найнебезпечніші й найпоширеніші забрудники – сполуки нітрогену та фосфору, пестициди. Г.О.Білявський та Л.І. Бутченко зазначають, що щорічно у поверхневі води України у складі стічних вод потрапляє 7665 тис.т загального фосфору [1, с.91].

Найбільшим джерелом забруднення води важкими металами є стічні води підприємств металургії та металообробки.

Ртуть, потрапляє у природні поверхневі водойми разом з відходами гальванічних виробництв, відпрацьованими ртутними лампами, що викидаються на звалища. Однак найбільшими джерелами цього надзвичайно токсичного металу є стічні води підприємств, що виробляють меркурійвмісні пестициди та хімічну зброю; використовують ртутні електроди (зокрема, виробництво хлору, гідрогену, гідроксиду та металічного натрію електролізом розплаву чи розчину галіту); виготовляють сухі гальванічні елементи, тощо.

Залізо – другий за поширеністю метал у земній корі, тому у водойми він потрапляє з материнської породи та грунту. Значні кількості Fe(ІІ) є в підземних водах. Антропогеними джерелами феруму у довкіллі є металургійні заводи, кар’єри, де видобувають залізні руди, ТЕС, сміттєспалювальні заводи.

Застарілими в нашій державі є й технології підготовки питної води, які розраховані на доведення природної води до якості питної тільки в тих випадках, коли вихідна вода відповідає І класу поверхневих джерел водопостачання. Враховуючи, що рівень забрудненості більшості річок України, в т.ч. Дніпра та Десни, класифікується, як ІІІ-IV клас водопідготовка природної води до якості питної, є технологічно не можливою. Надзвичайно «зношеною» та застарілою є й система водопроводу Києва. Безумовно непідготовлена належним чином та забруднена питна вода завдає шкоди всьому живому, в тому числі й нашому здоров’ю.