Тема 4. Теорія споживчої поведінки

1. Припустимо, що Віктор одержує 123 од. корисності під споживання одного бутерброда і 50 од. корисності від споживання другого бутерброда. Чому дорівнюс розмір граничної корисності другого бутерброда (в одиницях корисності)?

а) 173;

6) 50;

в) 73;

г) 0;

д) жодна із відповідей.

2. Припустимо. Олена отримує 60 од. корисності від споживання яблука і 90 од. корисності від споживання двох яблук. Чому дорівює гранична корисність другого яблука (у од. корисності):

а) 150;

б) ЗО;

в) 0;

г) 90;

д) жодна із відповідей.

3. За інших рівних умов, збільшення доходу призведе до того, що бюджетна лінія:

а) зрушиться вліво;

б) зрушиться вправо;

в) не зрушиться;

г) розвернеться навколо точки перетинання бюджетної лінії й осі абсцис управо;

д) немає вірної відповіді.

4. Крива байдужості показує:

а) комбінацію двох товарів, що дають споживачу рівний обсяг корисності;

б) дві комбінації двох товарів, де одна комбінація пропонує більше корисності, чим інша;

в) дві комбінації двох товарів, де одна з комбінацій більш краща, ніж інша;

г) не зазначена вірна відповідь.

5. Віктор протягом тижня споживає 10 тістечок і 5 бутербродів, при цьому гранична корисність десятого тістечка і п'ятого бутерброда по 12 од. корисності. Як потрібно Вікторові відкорегувати кількість придбаних тістечок і бутербродів, щоб одержати споживчу рівновагу:

а) йому варто збільшити кількість бутербродів стосовно тістечок;

б) йому варто купувати менше бутербродів і більше тістечок;

в) йому не варто корегувати свої покупки, тому що його покупки знаходяться в стані споживчої рівноваги;

г) він міг би отримати більше задоволення, споживаючи де-що інше замість тістечок і бутербродів.

6. Припустимо, що гранична корисність (МИ) книги дорівнює 100 од. корисності при ціні 5 грн. за книгу, а МИ відеофільму 50 од. корисності при вартості прокату відеокасети 5 гри. Якщо Ви будете споживати один фільм і одну книгу протягом тижня, чи одержите Ви споживчу рівновагу? Якщо ні, то як варто відкорегувати покупки, щоб досягти рівноваги:

а) у цьому випадку, немає необхідності що-небудь змінювати;

б) варто купувати більше книг і менше брати в прокаті відеокасет;

в) варто продовжувати брати в прокаті відеокасети і менше купувати книг.

г) недостатньо інформації, щоб відповісти на запитання.

7. Для того, щоб споживач досяг споживчої рівноваги при споживанні двох товарів А та В, споживачу варто виконати такі умови:

a) Tua=Tub;

б) Мuа/ Ра = Мив / Рв;

в) Тua/ Ра = Тuв / Рв;

г) Мuа = Мив;

д) Мив / Ра = Мив / Ра, де

Тuа і Тu в – сукупна корисність, відповідно, товару А і В; Миа і Мив - гранична корисність, відповідно, товару А і В; Ра і Рв - ціна, відповідно, товару А і В.

8. Споживач знаходиться в стані споживчої рівноваги, якщо:

а) він одержує рівну корисність від кожного товару, що споживається;

б) він одержує рівну сукупну корисність на гривню, витрачену на товар;

в) він одержує рівну граничну корисність від кожного товару, що споживається;

г) він одержує рівну граничну корисність на гривню, витрачену на кожний товар, що споживається.

9. Припустимо, що споживач купує лимонад і тістечка в кількості, при якій досягається споживча рівновага. Якщо ціна лимонаду зростає, яке з даних тверджень має бути вірним:

а) Мuл / Рл = Мuп / Рп;

б) Мuл/Рл> Мuн/Рн;

в) Мuл / Рл < Мuп/ Рп;

г) ми не в змозі сказати, що відбудеться із Мuл / Рл стосовно Мuп / Рп, де Мuл, Рл – гранична корисність і ціпа лимонаду; Мuп, Рп – гранична корисністьі ціна тістечка.

10. Припустимо, що споживач купує лимонаду і тістечка в кількості, при якій досягається споживча рівновага. При збільшенні ціни тістечка, споживач ймовірніше мабуть _____ споживання лимонаду, при цьому гранична корисність лимонаду буде ______ доти, поки сукупна корисність лимонаду не стане ____:

а) збільшить збільшуватися, збільшуватися;

б) збільшить, зменшуватися, зменшуватися;

в) збільшить, зменшуватися, збільшуватися;.

г) знизить, зменшуватися, збільшуватися;

д) знизить, зменшуватися, зменшуватися.

11. Продукт має корисність, якщо він:

а) потребує зростаючої кількості ресурсів для виробництва;

б) відбиває закон попиту;

в) здатний задовольнити яку-небудь потребу споживача;

г) є доступним за ціною для споживача.

12. Гранична корисність визначається як:

а) приріст загальної корисності при зростанні обсягу споживання товару на одиницю;

б) відношення загальної корисності до обсягу споживання;

в) сума загального попиту на товар;

г) корисність, від якої споживач відмовляється заради одержання додаткової одиниці іншого товару.

13. Серед наведених тверджень знайдіть неправильне:

а) кожна точка на кривій байдужості означає різну комбінацію двохтоварів;

б) кожна точка на лінії бюджетних обмежень означає різну комбінаціютоварів;

в) всі точки на кривій байдужості означають однаковий рівень задово­лення потреб;

г) всі точки на кривій байдужості означають однаковий рівень доходу.

14. Яке з цих перелічень зміни значень загальної корисності під впливом збільшення обсягу продукції на одиницю товару ілюструє дію закону спадаючої граничної корисності:

б) 200; 400; 700; 1000;

а) 400; 500; 600; 700;

в) 200; 250; 270; 280;

г) 150; 350; 450; 600.

15. Ціна товару одиниці X складає 1,5 грн., а товару У — 1 грн. Якщо споживач оцінює граничну корисність товару У у ЗО умовних балів, то приякій граничній корисності товару X він максимізує корисність набору з цих двох товарів:

а) 45 балів;

б) З0 балів;

в) 20 балів;

г) 15 балів.

16. Положення та нахил кривої байдужості для окремого споживача безпосередньо залежить від:

а) його вподобань та розміру доходу;

б) цін на товари;

в) його переваг, доходу та цін на товари;

г) тільки від споживчих переваг.

17. Закон спадаючої граничної корисності ілюструє:

а) зниження корисності товарів при збільшенні доходу споживача;

б) рівність граничних корисностей у розрахунку на одиницю їх ціни;

в) зменшення корисності, яку приносить споживачеві кожна додаткова одиниця товару;

г) відношення граничних корисностей до цін товарів першої необхідності.

18. Загальна корисність зростає тільки у разі, якщо гранична корисність:

а) зменшується;

б) збільшується;

в) є величиною позитивною;

г) збільшується низькими темпами.

19. Теорія поведінки споживача передбачає, що споживач може максимізувати:

а) загальну корисність;

б) середню корисність;

в) граничну корисність;

г) кожну з перелічених величин.

20. Щоб максимізувати корисність за обмеженого бюджету, споживач повинен:

а) не купувати товари низької якості;

б) бути впевненим, що ціна кожного товару дорівнює граничній корисності грошей;

в) розподіляти дохід таким чином, щоб остання грошова одиниця, витрачена на купівлю товару, приносила такий же приріст корисності, як і грошова одиниця, витрачена на купівлю іншого товару;

г) врівноважувати граничні корисності останніх одиниць товарів, що купуються.

21. Якщо споживач обирає комбінацію, що представлена точкою з координатами на площині, обмеженій бюджетною лінією, то він:

а) максимізує корисність;

б) бажає купити більше товарів, ніж дозволяє бюджет;

в) неповністю використовує свій бюджет;

г) перебуває в стані споживчої рівноваги.

22. Корисність кожної нової порції продукту:

а) більша попередньої;

б) менша попередньої;

в) рівна попередній;

г) правильної відповіді немає.

23. Коли відносна ціна одного з двох товарів — 4, а гранична норма заміщення також дорівнює 4, то споживач максимізує корисність:

а) споживаючи тільки один з цих товарів;

б) споживаючи обидва товари в рівних кількостях;

в) споживаючи обидва товари у співвідношенні 4:1;

г) цієї інформації для висновку недостатньо.

24. Пан Сидорчук вважає, що йому однаково корисно споживати 8 склянок молока і 3 склянки кефіру чи 6 склянок молока і 4 кефіру. У цьому випадку гранична норма заміщення кефіру на молоко дорівнює:

а) 6:4;

б) 4 : 6;

в) 2 : 1;

г) 1 : 2.

25. Віктор помітив, що він отримує 10 додаткових одиниць корисності від споживання останнього шоколадного батончика і 20 додаткових одиниць корисності від споживання останньої порції бананового морозива. Ціна батончика — 2 грн., бананового морозива — 5 грн. Як поступить Віктор для максимізації загальної корисності з урахуванням бюджетних обмежень:

а) споживатиме більше батончиків і менше морозива;

б) споживатиме більше морозива і менше батончиків;

в) залишить споживання без змін;

г) споживатиме більше і батончиків, і морозива.

26. Нахил бюджетної лінії відображає:

а) кількість одного блага, яку споживач згоден поміняти на таку ж кількість іншого блага, щоб залишитися на тому ж рівні добробуту;

б) межі можливого споживання двох благ при певних цінах на них;

в) співвідношення цін двох благ;

г) підвищення граничної норми заміщення одного блага іншим.