Тема 9.

„Стерилізація шовного та перев’язувального матеріалу і білизни”.

1. Медсестра хірургічного відділу, накриваючи стерильний столик, зауважила що на бірці бікса не вказана дата та час стерилізації. Зі слів санітарки, бікси стерилізовані в обідній час 2 дні тому. Чи можна вважати цей матеріал придатним до роботи?

2. Бактеріологічне дослідження стерильного матеріалу з бікса дало позитивний результат. Про що це говорить і на що в майбутньому необхідно звернути увагу?

3. Маніпуляційна медсестра забравши бікси з автоклавної зауважила, що рухома металічна стрічка повністю не закриває отвори. Поправивши це, поставила бікси на збереження. Чи правильними є її дії?

4. Шовний матеріал „Вікрил”, стерилізований в процесі виробництва в фабричних умовах, повністю не використався під час операції. Чи можна і яким способом його простерилізувати для наступного використання?

5. Готуючи серветки для перев’язок медсестра виготовила їх так, що вільні краї марлі не були заховані досередини. У чому помилка?

6. Укладаючи простирадла та пеленки для стерилізації операційна медсестра склала їх горизонтально. Чи допускається така укладка?

7. В окремій посуді зберігаються бікси після стерилізації. Медсестра, накриваючи стерильний столик побачила, що з моменту стерилізації пройшло 36 год. Чи можна вживати такий бікс стерильним, якщо правила стерилізації та зберігання були повністю збережені?

8. Маючи обмаль часу, операційна медсестра вирішила простерилізувати окрему операційну білизну та перев’язувальний матеріал в сухожаровій шафі разом з інструментами. Оцініть ситуацію?

9. Лавсанові нитки після стерилізації занурено в 96% спирт на збереження. Чи необхідно медсестрі проводити бактеріологічне дослідження цього матеріалу і скільки необхідно взяти спирту з цією метою?

10. Маючи нестерильний кетгут, медсестра з метою стерилізації занурила його в ефір на 1 добу, а після залила спиртом. Чи можна такий спосіб вважати достатнім для стерилізації?

Тема 10. Хірургічні маніпуляції. Хірургічна операція

1. Згідно з призначенням лікаря медсестрі необхідно провести пробу на чутливість до антибіотика. Було введено 0,1 мл розчину „Цефтріаксону” підшкірно на плечі. Чи буде результат досить вірним?

2. Після дом’язевої ін’єкції у пацієнта виникло ущільнення в зовнішньому верхньому квадраті сідниці. Чи є це ускладненням і чи є необхідність в спостереженні та лікуванні?

3. Перед проведенням ін’єкції, медсестра беручи ампулу з відповідної коробки не прочитала назву середника на ній і ввела іншу речовину. Пацієнт одержав алергічну реакцію. Медсестра, обгрунтовуючи свої дії, вказувала на те, що ампула була взята з коробки з назвою потрібної речовини. Чи є це виправданням?

4. Після довенної ін’єкції у пацієнта в ліктьовій ділянці виникла гематома, в утворенні якої він звинувачує медсестру. Чи завжди подібні ускладнення трапляються з вини медпрацівника?

5. Для торакоцентезу підготовлено шприц місткістю 20 мл та голку довжиною 5 см. Чи правильно підібрані голка та шприц для такої маніпуляції, якщо ні, - то запропонуйте свій?

6. Посилаючись на екстреність випадку хірург перед оперативним втручанням не одержав письмову згоду у пацієнта, який був при свідомості. Чи є дії лікаря правильними?

7. Під час діагностичної лапароскопії вирішено, згідно одержаних даних, провести лапаротомію. До яких операцій необхідно віднести такі операції?

8. Медсестрі необхідно провести катетеризацію сечового міхура мужчині після оперативного втручання. Який катетер необхідний для цієї маніпуляції і якщо він неодноразовий, то яким чином його простерилізувати?

9. При проведенні очисної клізми медсестра підготувала 2 л води температури 18⁰ – 20⁰ С. Чи достатньо води підготовлено і чи температурний режим вибрано правильно?

10. З метою промивання зовнішнього слухового проходу медсестра закапала 3 кр. 3% перекисі водню, а через 10 хвилин приступила до маніпуляції. З якою метою застосовано перекись?