33. Визначення переможців змагань

0. Розділі вільної програми.

21

33.1. Особисті місця визначаються за більшістю набраних балів учасником

0. трьох турах змагань.

34. Вимоги щодо виконання ударів.

34.1. Ефективні удари у поєдинках, які дозволені Правилами змагань є точні, контрольовані удари з повним контактом ногами, руками, нанесені у залікові зони тіла суперника.

34.2. Критерієм ефективних атакуючих дій є:

0. чітке, потужне виконання;

1. точність, правильний вибір часу та дистанції;

2. бойовий дух і необхідний рівень психологічної мобілізації.

34.3. Критерієм чіткості атакуючих дій є:

0. правильне виконання техніки удару;

1. стійке положення.

34.4. Заліковими зонами тіла для атакуючих дій є:

0. голова (крім потилиці);

1. передня і бокова поверхні грудної клітини;

2. живіт;

3. зовнішня та внутрішня поверхня стегна;

Кінцева траєкторія повинна бути перпендикулярною до цілі.

34.5. Критерієм правильного вибору часу проведення атакуючих дій є:

0. точний вибір моменту проведення атаки;

1. відсутність реакції захисту у суперника.

34.6. Критерієм правильного вибору дистанції при проведені атакуючих дій є:

0. контроль дистанції – проведення удару з дистанції, котра в умовах

реального бою дозволяє нанести чіткий удар;

0. проведення ефективного удару у повному контакті.

34.7. Нокдаун це стан учасника, котрий після проведеної технічної дії суперником тимчасово втрачає можливість захищатися.

Якщо учасник знаходиться у нокдауні, рефері подає команду „СТОП” і

відкриває рахунок. Між командою „СТОП” і рахунком „один ” повинна пройти

одна секунда. Команда „БІЙ” не може бути подана раніше рахунку „вісім ”, навіть,

якщо спортсмен готовий далі продовжувати поєдинок. Якщо після рахунку „вісім ” боєць не може продовжувати поєдинок, рефері продовжує рахунок до „десяти ” і

командою „АУТ” фіксує, що поєдинок закінчився нокаутом.

35. Умови виконання кидків.

35.1. Кидком вважається прийом, у результаті якого суперник позбавляється опори і, падаючи, торкається майданчика будь-якою частиною тіла, крім ступнів.

35.2. Кидки виконуються без падіння і з падінням учасника, котрий виконує прийом.

35.3 Кидок може бути наслідком відповідної дії на спробу суперника провести технічні дії.

35.4. При проведені кидка, виконуючий повинен здійснювати

22

страхування суперника.

35.5. При оцінюванні кидка у першу чергу враховується ефективність його виконання, не залежно, виконується він з падінням чи без падіння виконуючого.

36. Умови виконання больових та задушливих прийомів.

36.1. Больовим прийомом вважається захват руки або ноги суперника в боротьбі лежачи, який дозволяє провести дії: перегинання (важіль), обертання у суглобі (вузол), защемлення сухожилків чи м’язів що змушує суперника здатися.

36.2. Больові прийоми проводяться плавно, без ривків.

36.3 Задушливими прийомами вважаються дії здавлювання сонних артерій супротивника, у результаті чого супротивник подає сигнал про здачу або втрачає свідомість.

36.4. Для того, щоб не одержати травму, учасник, примушений здатися, має похлопати рукою або ногою по майданчику чи тілу суперника, вигукнути “Є”. Будь який вигук учасника якого атакують у боротьбі лежачи є сигналом про здачу, якщо при виконанні прийому Правила змагань не порушуються.

36.5. Больовий або задушливий прийоми дозволяється виконувати як у стійці так і у партері.

36.6. Проведення больового та задушливого прийомів повинно бути припинено, якщо один із учасників (у стійці) або обидва (у партері) вийшли за межі майданчика.

36.7. При проведенні поєдинків серед спортсменів у вікових групах до 14 років рефері зараховує больовий і задушливий прийоми, якщо один з бійців при проведенні захвату руки, ноги або шиї дозволеним засобом, подає сигнал про „здачу” або рефері вважає що захват зроблений вірно, звільнитися від захвату неможливо і проведення прийому стає неминучим.

36.8. У вікових категоріях до 12 років проведення больових та задушливих прийомів заборонено.