- •Основні тригонометричні співвідношення.
- •1. Співвідношення між тригонометричними функціями одного й того самого аргументу.
- •2. Формули додавання (віднімання) аргументів.
- •3.Формули подвійного і потрійного аргументу.
- •4.Формули перетворення суми на добуток.
- •Найпростіші тригонометричні нерівності.
- •Обернені тригонометричні функції.
- •Властивості обернених тригонометричних функцій.
- •Метод заміни змінних. Рівень а.
- •Наприклад.
Найпростіші тригонометричні нерівності.
|
a |
|
|
sinx |
|
arcsin |
розв’яз- ків немає |
sinx |
розв’яз ків немає
|
nЄZ |
хЄR |
cosx |
|
-arccos |
розв’яз- ків немає |
cosx |
розв’яз ків немає
|
arccos nЄZ |
хЄR |
tgx |
arctga+ |
tgx |
-
+
|
ctgx |
|
cgx |
arcctga+ |
Обернені тригонометричні функції.
Арксинусом числа а називається таке число із проміжку
, синус якого дорівнює
а.
(arcsin
=
,
бо sin
=
і
Є
).Арккосинусом числа а називається таке число із проміжку
, косинус якого дорівнює
а.
(arccos
,
бо cos
і
Є
).Арктангенсом числа а називається таке число із проміжку
,
тангенс якого дорівнює
а.
(arctg
,
бо
і
Є
.)
Арккотангенсом числа а називається таке число із проміжку
,
котангенс якого
дорівнює а.
(
,
бо
і
Є
.)
Властивості обернених тригонометричних функцій.
1.
,
,
.
2.
,
,
arccos(-x)=
-
arccosx.
3.
,
xЄR,
arctgx(-x)=-arctgx.
4.
,
xЄR,
arcctgx(-x)=
-arcctgx
Найпростіші тригонометричні рівняння.
Рівень А.
Розв’язати рівняння:
1)
;
18)
;
2)
;
19)
;
3)
;
20)
;
4)
;
21)
;
5)
;
22)
;
6)
;
23)
;
7)
;
24)
;
8)
;
25)
;
9)
;
26)
;
10)
;
27)
;
11)
;
28)
;
12)
;
29)
;
13)
;
30)
;
14)
;
31)
;
15)
;
32)
;
16)
;
33)
;
17)
;
34)
;
35)
.
Рівень Б.
36)
;
37)
;
38)
;
39)
;
40)
;
41)
;
42)
;
43)
;
44)
;
45)
;
46)
;
47)
;
48)
;
49)
;
50)
.
Рівень В.
51)
;
52)
;
53)
;54)
55)
;
56)
;
57)
;
58)
;
Метод заміни змінних. Рівень а.
1)
;
2)
;
3)
;
4)
;
5)
;
6)
;
7)
;
8)
;
9)
;
10)
;
11)
;
12)
;
13)
;
14)
;
15)
;
16)
;
17)
;
Рівень Б.
18)
;
19)
;
20)
;
21)
;
22)
;
23)
;
24)
;
25)
;
26)
;
27)
;
28)
;
29)
;
Рівень B.
30)
;
31)
;
32)
;
33)
;
34)
;
35)
;
36)
;
37)
;
38)
;
39)
;
40)
;
41)
Однорідні тригонометричні рівняння та рівняння, які зводяться до них.
Рівень А.
1)
;
2)
;
3)
;
4)
;
5)
;
6)
7)
;
8)
;
9) 5
;
10)
;
11)
;
12)
;
13)
;
14)
;
15)
;
16) 3
;
Рівень Б.
17)
;
18)
;
19)
;
20)
;
21)
;
22)
;
23)
;
24)
;
25)
;
26)
;
27)
;
28)
;
29)
;
30)
.
Рівень В.
31)
;
32)
;
33)
;
34)
;
35)
;
36)
37)
;
38)
;
39)
;
40)
.
Розв’язування тригонометричних рівнянь розкладанням на множники та виділення повного квадрата.
Рівень А.
1)
;
2)
;
3)
;
4)
;
5)
; 6)
7)
;
8)
;
9)
;
10)
;
11)
;
12)
;
13)
;
14)
;
15)
;
16)
.
Рівень Б.
17)
;
18)
;
19)
;
20)
;
21)
;
22)
;
23)
;
24)
;
25)
;
26)
;
27)
.
Рівень В.
28)
;
29)
;
30)
;
31)
;
32)
;
33)
;
34)
;
35)
;
36)
;
37)
;
38)
.
Розв’язування лінійних рівнянь відносно sinx і
сosx.
Рівняння виду
,
(1) де а,
в і с-сталі коефіцієнти,
називається лінійним
відносно sinx
і cosx.
І спосіб.
Зведення до однорідного
відносно
.
і
,
то рівняння (1) можна подати так:
,
звідки
.
ІІ спосіб. Якщо
рівняння (1) не має розв’язків х=
,
де
-
довільне ціле число, тобто, якщо
,
то його можна звести до квадратного
рівняння відносно
,
застосовуючи формули
і
.
ІІІ спосіб. Введення допоміжного аргументу.
Обидві частини рівняння (1)
ділимо на
.
Дістанемо:
.
Нехай
.
Тоді
і рівняння набере вигляду
,
звідки
,
або
.
(2)
Якщо
,
то очевидно, рівняння (2), а отже, і рівняння
(1) не мають розв’язків.
Якщо
,
то
і
.
Якщо
,
то
і
.
Якщо
,
то
і
,
де
-
довільне число.
