Передмова
Оцінювання та аудит управлінської діяльності як види спеціалізації в менеджменті мають широке розповсюдження. Сутність управлінського аудиту полягає в виявлення відхилень управлінських дій від найбільш раціональних, як визначених господарським правом, політикою та стратегією організації, так і таких, що в найбільшому ступені відповідають тенденціям трансформації соціально-економічних систем та сучасній теорії менеджменту.
Мета дисципліни «Основи оцінювання та аудиту управлінської діяльності» – формування в слухачів світогляду стосовно оцінювання та аудиту управлінської діяльності, правової культури аудиту, уявлень про теоретичні основи сучасних підходів щодо оцінювання діяльності організацій різних галузей економіки, озброєння слухачів практичними навичками проведення оцінювання та аудитів з метою підвищення організаційної ефективності.
Стратегія навчання. Під час викладання дисципліни використовуються лекції та практичні заняття, де заохочуються дискусії щодо критичного застосування лекційного матеріалу в контексті реальних організаційних умов. Застосовуються активні форми навчання: обговорення конкретних ситуацій, командна робота в малих групах та публічна презентація результатів обговорення.
Опорний конспект лекцій у стислій формі знайомить студентів з основними підходами щодо оцінювання та аудиту управлінської діяльності.
Піктограми, що використовуються в конспекті:
|
Визначення |
! |
Зверніть увагу |
|
Посилання (на досвід, додаток, джерела тощо) |
Тема 1 Оцінювання діяльності організації
Питання:
1.1. |
Оцінювання: основні положення |
1.2. |
Зв'язок оцінювання та моделей управління на основі якості |
1.3. |
Моделі ділової досконалості (нагороди з якості): премія Е. Демінга (Японія); премія М. Болдріджа (США); модель EFQM (Європа). Модель системи управління якістю МС ISO серії 9000:2000 |
1.4. |
Комплексна система оцінювання і визнання рівнів досконалості підприємств та організацій України |
1.5. |
Оцінювання в організаціях державного сектора: оцінювання державних політик та програм; модель CAF |
1.6. |
Позитивна / найкраща практика та бенчмаркінг |
|
|
1.1. Оцінювання: основні положення
|
Діяльність (activity) – специфічно людська форма активного відношення до навколишнього світу, зміст якої складає його цілеспрямовані зміна та перетворення. |
! |
Під діяльністю в аспекті концепції результат-орієнтованого управління в суспільному управлінні розуміються, переважно, процеси вироблення й надання суспільних (управлінських, громадських, муніципальних) послуг. |
! |
Управлінська діяльність може розглядатись як процес та як явище. |
|
Управлінська діяльність як процес – це сукупність дій (виконання функцій, використання методів тощо), які дозволяють досягти встановлених цілей. Управлінська діяльність як явище – це об’єднання елементів (цілі, програми, засоби тощо) для реалізації місії організації на базі визначених правил та процедур. |
! |
Узаконені або загальноприйняті правила й процедури перетворюються на стандарти. |
|
Стандарт (standard) – створений на основі консенсусу та ухвалений визнаним органом нормативний документ, що встановлює для загального і багаторазового користування правила, настановчі вказівки або характеристики різних видів діяльності чи її результатів, і який є спрямованим на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері та доступним широкому колу користувачів. |
Існує думка щодо відсутності потреби у стандартах управлінської діяльності тому, що вони істотно зменшують гнучкість системи управління в цілому та її елементів. Між тим багато фахівців визначають те, що сучасна організація має керуватись за допомогою «козирних карт» професіоналізації управлінської діяльності та механізму управління (рис. 1.1).
Рис. 1.1. «Козирні карти» професіоналізації управлінської діяльності
! |
Успішна діяльність організації в першу чергу залежить від професіоналізму керівників та спеціалістів у галузі управління. Водночас хоча б часткова стандартизація управлінської діяльності дає можливість:
|
! |
Успішна діяльність організації в першу чергу залежить від професіоналізму керівників та спеціалістів у галузі управління. Водночас хоча б часткова стандартизація управлінської діяльності дає можливість:
|
|
Термін «контроль» (control) – в англійській мові має достатньо широкий діапазон значень: від «управляти», «регулювати» до «перевіряти», «інспектувати». |
Один з основних видів корпоративного контролю – управлінський контроль.
|
Управлінський контроль (management control) – процес, за допомогою якого менеджери впевнюються в тому, що ресурси надходять та використовуються ефективно та результативно для досягнення цілей, поставлених перед організацією. |
Управлінський контроль виокремлюють від стратегічного й операційного контролю. Досить тривалий час управлінський контроль вважався прерогативою менеджменту середньої ланки, але у 90-х рр. ХХ ст. його сфера всередині організації значно розширилась: стратегічний контроль здійснює вище керівництво, операційний контроль – керівники низової ланки, а сучасний управлінський контроль охоплює усі рівні управління (табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Зміни у розподілі видів контролю за рівнями управління організації
Період |
70-80-і рр. ХХ ст. |
90-і рр. ХХ ст. – н.ч. |
||||
Види контролю
Рівень управління |
Стратегічний контроль |
Управлінський контроль |
Операційний контроль |
Стратегічний контроль |
Управлінський контроль |
Операційний контроль |
Вищий рівень |
|
|
|
|
|
|
Середній рівень |
|
|
|
|
|
|
Нищій рівень |
|
|
|
|
|
|
! |
Керівникові або засновнику організації будь-якої форми власності та розміру управлінський контроль дозволяє:
|
! |
Сучасна методологія управлінського контролю реалізується в оцінюванні (вимірюванні) результатів діяльності та аудиті систем управління. |
|
Вимірювання результатів діяльності (performance measurement) – визначення за допомогою певних мірил величини ефектів, наслідків, змін і перетворень навколишнього середовища, які робляться суб’єктом діяльності з усвідомленою ціллю. |
|
Суб’єктом вимірювання результатів діяльності є вимірювач – особа або організація, які мають за мету з’ясувати величину наслідків, підсумків, виходів. Об’єктом вимірювання результатів діяльності є результати діяльності особи або організації, що досліджуються. |
|
Оцінювання (evaluation) – систематичне дослідження процесів та/або результатів діяльності згідно з комплексом явних та неявних стандартів, з метою вдосконалення. |
Оцінювання завжди провадяться у відповідності з моделлю (рис. 1.2, 1.3).
Рис. 1.2. Оцінювання відповідності організаційної системи (підсистеми) еталонній моделі
Рис. 1.3. Оцінювання відповідності та ефективності: результати сприйняття споживачами