Основні етапи розвитку міжнародного бізнесу

Комерційна ера: 1500-1850 рр.

Ера експансії: 1850-1914 рр.

Ера концесій: 1914-1945 рр.

Ера національних держав: 1945-1970 рр.

Передумови. Пошук великих особистісних вигід, повязаних з торгівлею колоніальними товарами

Наслідки: Розвиток:

- нових поколінь підприємців;

- сфери бізнес-сервісу: інвестиці-йного, страхового, інфраструкту-рного (складське, транспортне, звязку);

- промисловість європейських країн (грунтується на переробці іноземної сировини).

Чинники впливу:

- відносини між країнами щодо ведення бізнесу;

- державна підтримка міжнаро-дного бізнесу.

Значення ери: постановка питань перед підприємцями щодо:

- економічної доцільності закор-донних операцій;

- визначення основних факторів цієї доцільності;

- ступінь свободи бізнесу в цих рішеннях і діях від політики держави та її підтримки;

- передбачення та врахування чинників забезпечення довгос-трокового прибутку та безпеки міжнародних операцій

Передумови. Остаточне оформлення і структуризація колоніальних імперій на тлі промислової революції євро-пей-ських країн та США.

Наслідки:

- перехід розвинутих країн від вивозу екзотичних закордонних товарів до видобутку сировини та розвитку пла-нтацій в колоніях як найбільш вигід-ної економічної діяльності;

- підвищення значущості колоній для індустріального розвитку цих країн;

- зростання обсягу інвестицій в коло-ніальні країни та їх розвиток;

- врахування культурних, освітніх і соціальних особливостей колоній;

Чинники впливу:

- зростання ролі державного колоніа-льного управління;

- узгодження дій між національним бізнесом і владою в колоніях;

- вигода від використання колоніаль-них робітників метрополіями;

Значення ери:

- ефективне використання ресурсів;

- розширення ринків збуту;

- поява нових сфер прикладання вільних фінансових ресурсів;

- використання вигід від законодав-ства колоній.;

- зростання міждержавних конфліктів між метрополіями

Передумови.

- поразка Німеччини у І світовій війні і перерозподіл ринків;

- Велика депресія 1929-1933 рр. виявила ефективність міжнародного бізнесу у порівнянні із національним;

Наслідки:

- зміна ролі великих компаній, що оперували на колоніальних ринках;

- перетворення компаній-концесіонерів в автономні економічні держави, що здійснюють виробничі, торго-ві, освітні, медичні, транспортні та поліцейські функції для своїх робітників і для жителів прилеглих до їх концесій районів;

- залучення до менеджменту середньої ланки корінних працівників концесій, які навчались на відповідних підприємствах або в навчальних закладах метрополій;

Чинники впливу:

- виникнення двох потужних тоталітарних режимів (у СРСР і Німеччинідемонструє значні можливості дер-жавного управління зовнішньоекономічною діяльніс-тю, наряду із слабкими сторонами держави як "міжна-родного підприємця";

Значення ери:

- підготовка підгрунття для самвизначення колоніаль-них і напівколоніальних держав;

– інтернаціоналізація використання людських ресурсів;

- загострення суперництва на світових ринках сирови-ни, напівфабрикатів та готової продукції;

- ускладнення структури міжнародного бізнесу;

- рекрутинг майбутніх політичних лідерів з туземних менеджерів.

Передумови.

- становлення й бурхливий розвиток нових національних держав, що одержали у спад-щину від концесійної ери в певній мірі роз-винутий економічний базис і кадрово-техно-логічну структуру.

- прояви недоліків колоніального господар-ського розвитку.

Наслідки.

- вибухове розширення міжнародного бізнесу;

- становлення колоніальних імперій як само-стійних гравців на зовнішньому ринку: по-шук ринків збуту традиційних продуктів свого експорту та реципієнтів для різного роду нових інвестицій.

- зростання попиту на фінансові послуги сприяє розвитку міжнародного ринку капі-талів, нових фінансових інструментів, між-народного аудиту й консалтингу.

- виникнення складної тришарової структу-ри міжнародного бізнесу, у рамках якої йде конкурентна боротьба компанії на націона-льному ринку з місцевими фірмами, із пра-цюючими тут мультинациональними корпо-раціями й боротьба останніх між собою.

Значення ери:

- припинення існування закритих систем типу “метрополія-колонія;

- вихід міжнародного бізнесу на якіс-но новий рівень з новою системою управління;

-формування мультинаціонального бізнесу;

- поява “міжнародного менеджменту”.

Рис. 4.2.2 Еволюція міжнародного бізнесу за С. Роненом

Глобалізація проявляється в охопленні міжнародними економічними зв'язками практично всіх країн світу, які в різній мірі залежать від міжнародного бізнесу. Дихтомія наслідків цього процесу проявляється в наступному: з одного боку, країна користуватися всіма благами міжнародного бізнесу, що компенсує недолік відсутності в ній будь-яких ресурсів, можливостей і т.інше. Але, з іншого боку, платою за це стає істотна залежність країни від стану світових ринків у цілому (особливо їх ризиків).

Термін „глобальність” має 400-річну історію, але його наукове використання почалось тільки в другій половині минулого століття. Академічного значення цей термін почав набувати після його використання на початку 80-х років ХХ ст. американським вченим Р. Робертсоном в окремих статтях та на концептуальному рівні (в монографії „Глобалізація” (1992р.)

Глобалізація ініціюється і розвивається насамперед на мікрорівні – на рівні окремих самостійних суб'єктів господарювання, які самостійно встановлюють виробничі, торгові, науково-технічні, фінансові зв'язки зі своїми закордонними партнерами.

Головна особливість глобалізації на мікрорівні - загальна стратегічна орієнтація компаній, що має світовий (глобальний) характер. У середині 1980-х років спочатку в декількох активних ТНК, а потім і у інших формуються глобальні стратегії, які одночасно включають наступні правила поведінки на міжнародних ринках: наявність загальносвітового бачення ринків і конкуренції; добре знання своїх конкурентів в олігополістичній ринковій структурі; контроль своїх операцій, якщо не в загальносвітовому масштабі, то принаймні в тріаді „США – Європа – Японія”; дія у високотехнологічних галузях; координація своєї діяльності за допомогою гнучких виробництв та інформаційних технологій; інтеграція своїх виробництв і спеціалізованих філій в єдину міжнародну мережу управління; інтеграція з іншими ТНК тощо.

Глобалізація на загальнонаціональному рівні проявляється у макроекономічних наслідках Головна задача державної підтримки цього процесу в зовнішньоекономічній політиці полягає в лібералізації – скороченні або усуненні обмежень в міжнародній торгівлі, інвестиціях та фінансових операціях.

Глобалізація – це обєктивний соціально-економічний процес, що відбувається в різних регіонах світу, зміст якого полягає у зростанні взаємозвязків та посиленні взаємозалежності національних економік, національних політичних і соціальних систем, національних культур і навколишнього середовища.

Якщо в минулому міжнародні компанії вирішували відносно прості завдання виробництва й дистрибюції товарів, то в останні десятиліття вони стали вирішувати більш складні й глобальні завдання. Формуючи власну мережу мультинаціонального обслуговування, кожна міжнародна компанія розглядає її як свою гарантію ефективності бізнесу, а в результаті вони (мережі) зливаються в певну глобальну мережу, що збільшує ефективність бізнес-системи в цілому.

Особливості розвитку міжнародного бізнесу. Аналіз розвитку міжнародного бізнесу за останні три-чотири десятиліття показує, що головною й визначальною його тенденцією є визначення меж і можливостей ефективного використання національної моделі менеджменту з погляду ефективності міжнародного бізнесу взагалі і його вищої форми – мультинаціонального бізнесу.

Характерні риси сучасного бізнесу