2. Загальна характеристика освітніх установ України цього періоду.

Ріст кріпацтва спричинив зникнення сільських шкіл. Російський уряд намагається заводити свої урядові школи з одноманітною організацією, однаковим програмами в напрямі русифікації українців. Утиски громадськості примусили уряд Олександра I провести реформи системи освіти за західноєвропейським зразком (взявши систему освіти періоду французької революції). Приймається Статут 1804 р. зовсім перекручений.

Основними типами шкіл були:

• парафіяльні школи

• повітові (2 роки навчання) – для дітей ремісників, купців та ін. «міських обивателів»;

• гімназії (4 роки ) – для дітей дворян та чиновників;

• ліцеї;

• університети.

Розвитку поч. освіти сприяло скасування кріпосного права.

Поч. освіта надавалася в парафіяльних школах (1 рік навчання; У Від. навч. окрузі були двох розрядів: малі – дворічним курсом та великі – з чотирирічним ) - для нижчих станів. Тут навчали письму, читанню, моралі, арифметиці, викладали землеробство, садівництво, місцевий землепис, практичну механіку. Були і жіночі школи.

Другим ступенем у системі початкових шкіл були повітові (2 роки навчання) – для дітей ремісників, купців та ін. «міських обивателів». Вивчали арифметику, геометрію, загальну фізику, креслення, малювання, технології, природничу історію, географію, польську, російську, німецьку, французьку, катехізис.

Початкова освіта здобувалася як в парафіяльних так і в приходських початкових школах (елементарна освіта селян). Виникали та існували безконтрольно. На утримання їх уряд коштів не давав.

Духовні семінарії та духовні училища. Усе це говорить про становий характер освіти.

У 19 ст. починається відкриття шкіл на Пд. України.

Зокрема 54,4% - державні школи; 42,1% - церковне відомство; 38,9% - земські.

Середня освіта

До цієї системи належали гімназії, які відкривали на кошти казни в кожному губернському місті. Навчальний план гімназій був досить широкий, з орієнтацією на здобуття енциклопедичних знань. Курс навчання – 4-річний. Штат гімназії – 8 чоловік. Навантаження 16-20 год. Кожен із них викладав свій предмет. Залежно від доходів утримували вчителів танців, музики та гімнастики. Навчання велося російською мовою, українська мова не вивчалася.

Гімназій в Україні було багато. У Подільській губернії діяло у 1854 році тільки дві гімназії.

Є відомості, що Першу чоловічу гімназію у 1809 році за сприяння Київських губернаторів Кутузова та Милорадовича. Сьогодні це один з корпусів Національного університету ім. Шевченка, у якому навчались А.Луначарський, О.Богомолець – академік, М.Булгаков, К.Паустовський та ін. Цей будинок був описаний в романі «Молода гвардія», п’єсі «Дні Турбіних» М.Булгакова.

Першим приватним і найпрестижнішим навчальним закладом у Києві була Колегія Павла Галагана – привілейована чоловіча гімназія для старшокласників. Засновник Григорій Павлович Галаган – землевласник Чернігівської і Полтавської губерній, дійсний статський радник.

У 1838 р. відкрито Інститут шляхетних дівчат (6 років). Плата за навчання – 300 руб. на рік.

Випускники гімназій могли продовжити навчання в університетах, яким дозволялося мати свої друкарні, видавати газети, журнали, наукову та навчальну літературу, створювати наукові товариства. Були такі факультети: морально-політичний, фізико-математичний, медичний, юридичний тощо.

17 січня1805року відкрито університет у Харкові – 4 факультети. Першим ректором був Іван Степанович Рижський.

В 1811 р. виділився педагогічний інститут – своєрідна база для підготовки кадрів викладачів перш за все для університету, а потім і для України. (П.П.Гулак-Артемовський, М.І.Костомаров, О.О.Потебня та ін.)

У 1834 відкрито університет в Києві.