Тема 2 «еволюція теорії та практики менеджменту»

13. За концепцією наукового управління запропоновано:

1. оптимізацію діяльності підприємства

2. оптимізацію розподілу грошових коштів

3. введення «ноу-хау»

4. організаційний вплив на колектив

14. Початком визнання управління наукою і самостійною сферою досліджень є:

1. експерименти Р. Оуена щодо мотивації колективної праці;

2. публікація Ф. Тейлором книги «Принципи наукового управління»;

3. публікація книги Н. Маккіавеллі «Правитель»;

4. відкриття клинопису;

15. На початку формування менеджменту як науки було створено 5 наукових шкіл. Вкажіть, якої з перелічених нижче не існувало:

1. школа наукового управління;

2. школа людських стосунків;

3. школа науки управління;

4. адміністративна школа;

16. В працях яких науковців знаходимо зародження наукових ідей менеджменту?

1. Сократа;

2. Платона;

3. Маккіавеллі;

4. Аристотеля;

17. Хто із науковців вперше сформулював принцип «економічної людини»?

1. Томас Гобос;

2. Джеймс Стюарт;

3. Адам Сміт;

4. Роберт Оуен;

18. Найвідомішими представниками концепції наукового управління є:

1. Ф. Тейлор, Г. Емерсон;

2. А. Файоль, М. Вебер;

3. М. Фолліт, Е. Мейо, А. Маслоу;

4. Д. Мак - Грегор, Г. Форд;

19. Важливим внеском «Школи людських відносин» у практику управління було:

1. створення універсальних принципів управління;

2. систематичне стимулювання праці з метою збільшення її продуктивності і обсягів виробництва;

3. застосування в управлінні математичних підходів;

4. перенесення центру ваги в управлінні з виконання завдань на стосунки між людьми;

20. На що направлена концепція адміністративного управління:

1. удосконалення організаційної структури;

2. на розробку проблем і принципів управління організацією в цілому;

3. удосконалення функціональної структури;

4. централізацію управління;

21. Основні характерні риси переходу до постіндустріального розвитку це:

1. розвиток наукового і виробничого потенціалу;

2. впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво;

3. науково-технічний прогрес, а також концентрація наукового і виробничого потенціалу;

4. орієнтація на нові умови розвитку суспільного виробництва;

Тема 3 «організація в системі управління»

22.Вкажіть з яких підсистем складається організація, як система:

1. керуючої та керованої

2. керуючої

3. керованої

4. організаційної

23. Організація — це група людей, діяльність яких свідомо чи спонтан­но координується задля досягнення:

1. прибутку;

2. спільної мети;

3. конкурентних переваг;

4. ринкових позицій;

24. До методів не прямого впливу належать:

1. математичні методи

2. соціологічні дослідження;

3. розробка технологічного процесу виробництва

4. конкуренти

25. До неформальних методів прогнозування відносять:

1. промислове шпигунство

2. кадровий склад підприємства

3. управління виробництвом

4. грошові кошти

26. Вкажіть, яку з наведених нижче структур не можна класифікувати як організацію:

1. студентська група;

2. вищий навчальний заклад;

3. маркетингова компанія;

4. екологічний рух «Грінпіс»;

27. Для організацій, що здійснюють посередницьку діяльність, найважливішим ресурсом є:

1. технологія;

2. персонал;

3. інформація;

4. все вищеназване;

28. Підприємець — це людина, що:

1. приймає рішення і прагне будь-що його виконати, покладаючись на класичні методи управління;

2. приймає рішення і прагне досягти цілі, виявляючи гнучкість, ризикуючи, відмовляючись від нежиттєздатних ідей;

3. шукає нові можливості у бізнесі, але не бажає ризикувати власним капіталом;

4. надає перевагу децентралізації в управлінні, не використовує неформальні зв'язки;

29. Визначте, які поняття із нижченаведених не відповідають визна­ченню організації як системи:

1. синергізм;

2. симбіоз;

3. залежність від зовнішнього середовища;

4. динамічна рівновага;

30. Різниця між формальними і неформальними організаціями поля­гає в тому, що:

1. формальні виникають внаслідок реалізації певних проектів, а неформальні — внаслідок соціальної взаємодії;

2. перші створені особами, які, взаємодіючи між собою, впливають одна на одну, а в других взаємодія відбувається без взаємного впливу;

3. в основі формування формальних груп — вторинні потреби людини;

4. неформальні організації виникають тільки всередині формальної організації;