План заняття

Тема заняття: Надання банком юридичним особам кредитів у інвестиційну діяльність.

Мета заняття: Набути практичних навичок під час оформлення видачі та погашення кредитів в інвестиційну діяльність юридичним особам.

До практичного заняття студенти повинні знати

• механізм кредитування суб’єктів господарювання в інвестиційну діяльність;

• джерела коштів для кредитування в інвестиційну діяльність;

• перелік документів для одержання кредиту;

• порядок погашення кредиту;

• механізм нарахування та сплати процентів за кредит і сплати боргу.

Після виконання практичних робіт студент повинен вміти:

• формувати пакет документів для одержання кредиту;

• визначити показники кредитоспроможності позичальника;

• визначити порядок надання і повернення кредиту в інвестиційну діяльність;

• скласти висновок щодо видачі кредиту;

• визначити доходи банку від кредитних операцій.

Метод заняття: робота в малих групах.

Міжпредметна інтеграція: Фінанси, банківські операції, виробнича практика.

Нормативне забезпечення: Інструктивний матеріал, Microsoft Word, Microsoft Excel,

Хід заняття

1.Актуалізація опорних знань

Усне опитування:

1. Визначте сутність кредиту.

2. Що отримують банки від кредитних операцій?

3. Що являє собою ставка (норма) відсотка? Які існують види процентів за кредит?

4. Що таке гарантія? Які вимоги ставляться до гаранта?

5. Які способи нарахування процентів за кредитами використовують банки?

2.Виконання практичної роботи

Завдання 1

Визначте, чи доцільно брати в банку кредит у (10 + 1,2 *№) млн. грн. терміном на 2 роки при 15 % ставці для будівництва транспортного цеху, якщо цей цех згідно з проектно – технічною документацією і висновками експертної комісії планують збудувати і освоїти упродовж поточного і наступного року. Після завершення будівництва підприємство дасть прибуток (4 + 0,5*№) млн. грн., а на третій рік (6 + 0,08*№) млн. грн. Такий же прибуток передбачається отримати і у наступні роки.

№ - порядковий номер студента в журналі.

Методичні рекомендації.

Розглядаючи цю тему важливо знати, що вкладання капіталу банком з метою подальшого його збільшення і є у широкому розумінні інвестиціями. Актуальність теми полягає в тому, що рушійним мотивом здійснення інвестицій є одержуваний банком від них прибуток (дохід), або ефект. Інвестиції – джерело приросту капіталу.

Інвестиції – це витрати майнових та інтелектуальних цінностей на виробництво та нагромадження запасів виробництва, або ж сукупність витрат, які реалізуються у формі довгострокових вкладень (більше 1 року) капіталу в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Цінностями можуть бути:

• кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

• рухоме та нерухоме майно;

• майнові права, досвід, інтелектуальні цінності;

• сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, офісних у вигляді технічної документації, навички та виробничий досвід (не запатентовані);

• права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також ін. майнові права.

Залежно від того, чи сприяли інвестиційні вкладення нарощуванню капіталу підприємства, говорять про валові і чисті інвестиції.

Валові інвестиції – це загальний обсяг інвестованих коштів у певному періоді, спрямованих на нове будівництво, придбання засобів виробництва і на приріст товарно-матеріальних запасів.

Чисті інвестиції – сума інвестицій, зменшена на суму амортизаційних відрахувань у певний період.

Інвестиції поділяються на:

1.Капітальні (придбання будівель, споруд, ін. об’єктів нерухомості, ін. основних фондів та нематеріальних активів).

2.Фінансові (придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та ін.. фінансових інструментів), розрізняють:

• прямі інвестиції – передбачає внесення коштів чи майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою;

• портфельні інвестиції – придбання цінних паперів та інших фінансових активів за кошти на біржовому ринку.

3.Інвестиції під реінвестиції – здійснення капітальних чи фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій.

Участь банків в інвестиційних процесах підпорядкована певним цілям. Це додержання безпеки банківських коштів, забезпечення їх диверсифікації, доходу та ліквідності, які у свою чергу, залежать від ряду чинників:

• розподіл одержуваного прибутку на споживання і заощадження;

• очікувана норма чистого прибутку;

• ставка процента;

• очікуваний темп інфляції.

Інвестиційна діяльність – це сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави з реалізації інвестицій.

Вона регулюється Законами України «Про інвестиційну діяльність», «Про цінні папери і фондову біржу», «Про режим іноземного інвестування», Постановами КМУ, НБУ і визначається в Україні інвестиційною політикою держави.

Зверніть увагу, інвестиційна діяльність пов’язана зі значними ризиками, вимагає керівництва, розробки спеціальної інвестиційної політики.

Інвестиційна політика – політика комерційного банку скоригована на ступінь ризику, основана на активних операціях з цінними паперами і направлена на забезпечення доходності і ліквідності банківських коштів.

Ризик – можливість неотримання доходів, очікуваних від інвестиційного портфеля або проекту.