Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Валютне регулювання та валютний контроль_Конспе...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
935 Кб
Скачать
☆

Тема 2. Іноземні інвестиції, їх суть, значення та порядок оподаткування

План

1. Поняття іноземних інвестицій. Види та форми іноземних інвестицій.

2. Порядок реєстрації іноземних інвестицій. Державні гарантії захисту іноземних інвестицій.

3. Підприємства з іноземними інвестиціями: взаємовідносини з бюджетом.

Іноземні інвестори – це:

- юридичні особи, які створені згідно із законодавством, відмінним від законодавства України;

- фізичні особи – іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України;

- іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації;

- інші іноземні суб’єкти інвестиційної діяльності, які визнаються такими відповідно до законодавства України.

Підприємство з іноземними інвестиціями

-

підприємство (організація) різної організаційно-правової форми, яке створено згідно з законодавством України і у статутному капіталі, якого іноземна інвестиція складає не менш 10 відсотків.

Іноземні інвестори здійснюють інвестиційну діяльність у грошовій формі виключно через інвестиційні рахунки, відкриті в уповноважених банках України. Для іноземного інвестування на інвестиційні рахунки в іноземній валюті зараховується іноземна валюта, що визнається Національним банком України вільно конвертованою валютою.

Оцінка іноземних інвестицій у статутний капітал підприємств здійснюється за домовленістю сторін у вільноконвертованій валюті виходячи з цін міжнародних ринків чи ринку України. Перерахунок інвестиційних сум у валюту України проводиться за офіційним курсом НБУ на дату підписання установчих документів (при реінвестиції отриманого прибутку – за офіційним курсом НБУ на дату її фактичного здійснення).

Підприємство набуває статус підприємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс.

2. Іноземні інвестиції підлягають державної реєстрації (рис. 2.1.).

Рис. 2.1. Порядок реєстрації іноземних інвестицій.

Державна реєстрація іноземних інвестицій у вигляді валютних цінностей здійснюється у порядку, встановленому Національним банком України.

Інформаційне повідомлення подається за встановленою формою, яка містить наступну інформацію:

Іноземний інвестор

Вид інвестиції

Форма здійснення інвестиції

Об’єкт здійснення інвестиції

Обсяг інвестиції в іноземній конвертованій валюті та валюті України

Період функціонування інвестиції

Органи, які здійснюють державну реєстрацію іноземних інвестицій, підприємства з іноземними інвестиціями, податкові, митні органи та установи банків подають відповідно до встановлених форм та термінів статистичну звітність про здійснення іноземних інвестицій.

Якщо іноземні інвестиції не зареєстровані у встановленому порядку, вони не дають права на отримання пільг та гарантій інвестором.(рис. 2.2.):

Рис. 2.2. Основні державні гарантії захисту іноземних інвестицій.

3. Законодавством передбачені певні норми щодо оподаткування нерезидентів (рис. 2.3.).

Рис. 2.3. Особливості оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями.

Порядок оподаткування доходів нерезидентів з джерелом його походження в Україні визначається ст. 160 Податкового кодексу України.

Підставою для оподаткування доходів нерезидентів є, зокрема, п.160.2 вказаної статті. Цим пунктом передбачено, що «резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, зобов'язані утримувати податок з таких доходів за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями вступивших в силу міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати ». В даному випадку мова йде про доходи нерезидентів - юридичних осіб. Податок за ставкою 15 відсотків не утримується при виплаті доходів, перелічених у п.160.3-160.6 ст.160 Податкового кодексу України, а саме:

♦ доходів від безпроцентних (дисконтних) облігацій чи казначейських зобов'язань;

♦ доходів у вигляді процентів або доходу (дисконту) на державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов'язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями;

♦ суми фрахту, що сплачуються резидентом нерезиденту за договорами фрахту;

♦ доходів у вигляді страхових платежів (внесків, премій) і страхових виплат (відшкодувань) у межах договорів страхування або перестрахування ризиків, у тому числі страхування життя на користь нерезидентів.

Порядок оподаткування та ставки за цими доходами визначені в п.160.3-160.6 ст.160 Податкового кодексу України.

Окремо передбачена ставка податку для доходів, що виплачуються резидентом нерезиденту за виготовлення та/або розповсюдження їм реклами про такого резидента. Ставка податку становить 20 відсотків суми таких виплат. Особливість оподаткування в даному випадку полягає в тому, що податок сплачується не за рахунок доходів нерезидента, а за власний рахунок резидента. Відповідальність за неутримання податку при виплаті доходу нерезиденту передбачена в п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України. Розмір штрафу становить від 25 до 75 відсотків суми недоплати в залежності від кількості повторних порушень.

Зазначеним пунктом встановлено, що одержувач доходів звільняється від обов'язків погашення суми податкових зобов'язань або податкового боргу. Тобто в будь-якому випадку відповідальність за повне погашення податкового зобов'язання та податкового боргу по доходах нерезидентів несе резидент Україні.

Обов'язок платників податків, які виплачують доходи нерезидентам, представляти в податкові органи звіти про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів, передбачена в п. 103.9 ст. 103 Податкового кодексу України. Цим пунктом встановлено, що звіт подається за місцезнаходженням особи, що виплачує доходи нерезидентові.

Інформація про суми доходів нерезидентів та суми податків відображається платниками податку на прибуток у податковій декларації з податку на прибуток підприємства. Зокрема, в рядках 17-19 декларації вказується сума податків, утриманих при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за звітний (податковий) період, попередній звітний (податковий) період поточного року і за результатами останнього календарного кварталу звітного (податкового) періоду. Для заповнення цих рядків, платник податку повинен заповнити додаток ПН до декларації. Додаток ПН необхідно подавати окремо по кожному нерезиденту, якому в звітному періоді виплачувалися доходи.

Щорічно Державна податкова служба України офіційно оприлюднює інформацію про діючі міжнародні договори про уникнення подвійного оподткування. Крім того, після вступу в силу нового міжнародного договору Державна податкова служба, як правило, повідомляє про особливості застосування його положень, про ставки податків і дату набуття чинності договору в цілому і його окремих положень.

Резиденція особи визначається відповідно до міжнародного договору по визначеним у ньому критеріям. Зазвичай у міжнародних договорах дається таке визначення терміна «резидент» - це особа, яка «за законодавством Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місцезнаходження керівного органу, місця реєстрації або будь-якого аналогічного критерію» Пп. 103.4 ст. 103 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір Україні. Така довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України. Ця вимога відмінена щодо країн – учасників Гаазької конвенції. В даному випадку консульську легалізацію замінює поставлення апостиля (Apostille) компетентним органом відповідної держави. Компетентні органи, які можуть видавати такі довідки, вказані у кожному міжнародному договорі про уникнення подвійного оподаткування.

Справжність копії довідки (достовірність, відповідність її оригіналу) повинна бути засвідчена нотаріально.

При відсутності такої довідки доходи нерезидента підлягають оподаткуванню без застосування положень міжнародного договору.

Звільнення майнового внеску іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями здійснюється відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування».

Звільнення від сплати мита відбувається наступним чином:

5

2

3

Митний орган

Підприємство з іноземними інвестиціями

ДПІ за місцем реєстрації підприємства

4

2а

1

1

Майно – внесок

іноземного інвестора

Рис. 2.4. Схема оформлення пільгового ввезення майна до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями.

1. Оформлення вантажної митної декларації і надання її митному органу.

2. Оформлення під час митного оформлення майна простого векселя на суму мита терміном на 30 календарних днів з дати оформлення вантажної митної декларації і надання його митному органу.

2а. Пропуск майна на митну територію України.

3. Подання підприємством податковому органу за місцем реєстрації підприємства копії простого векселя, документів про зарахування іноземної інвестиції на баланс, вантажної митної декларації, документів про реєстрацію інвестиції.

4. Відмітка податкового органу на векселі про зарахування інвестиції на баланс протягом 30 календарних днів з дати оформлення векселя.

5. Подання векселя з відміткою податкового органу митному органу та його погашення без сплати ввізного мита.

Обмеження щодо надання пільги зі сплати ввізного мита:

– майно, яке було ввезено в Україну як внесок іноземного інвестора у статутний капітал спільного підприємства, не повинно бути відчужено протягом 3 років з дня зарахування його на баланс підприємства, в тому числі і у зв’язку з припиненням діяльності такого підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон).

Сплата ввізного мита проводиться:

- якщо майно не зараховується на баланс підприємства протягом 30 календарних днів з дати оформлення ввізної митної декларації

протягом 5 днів з дати закінчення терміну дії векселя з урахування курсу НБУ на дату сплати мита

- якщо майно відчужено протягом 3 років з дня зарахування його на баланс підприємства, в тому числі у зв’язку з припиненням діяльності такого підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон)

не пізніше дня відчуження за офіційним курсом НБУ на дату відчуження майна, виходячи з його митної вартості .

Питання для самоконтролю

  1. Що таке інвестиції?

  2. Що може бути об’єктами інвестування?

  3. Хто може бути іноземним інвестором ?

  4. Що таке іноземні інвестиції?

  5. У яких формах можуть бути здійснені іноземні інвестиції?

6. Вкажіть види іноземних інвестицій.

7. Дайте визначення підприємства з іноземними інвестиціями.

8. Які гарантії мають іноземні інвестори? Які тенденції щодо умов іноземного інвестування в Україні?

9. Як оподатковуються доходи іноземних інвесторів?

10. Які пільги з оподаткування передбачені щодо інвестицій, в тому числі іноземних?