Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Mizhnarodna_ekonomika (4).docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
126 Кб
Скачать
☆

Тема 9: Міжнародний рух технологій

1. Правові форми захисту технологій

Розвиток міжнародного руху технологій зумовлений науково-технічним прогресом. Наукові розробки, які забезпечують науково-технічний прогрес, вимагають значних фінансових витрат, дорогого устаткування, висококваліфікованих кадрів. Це змушує фірми брати участь у міжнародному науково-технічному поділі праці і є причиною в майбутньому виникнення торгових відносин з приводу обміну технологіями.

Швидкий розвиток торгівлі технологіями, науково-технічними знаннями значною мірою пов'язаний з істотними відмінностями в можливостях різних країн. На сьогодні, передові техніка і технології сконцентровані в невеликій групі промислово-розвинутих країн, які витрачають значні кошти на наукові розробки. Саме шляхом передачі технологій відбувається обмін науково-технічними знаннями, що забезпечує окремим країнам, які не мають достатньо ресурсів для здійснення науково-дослідних робіт, підвищення темпів економічного зростання за рахунок використання технологій з інших країн.

Міжнародна передача технологій – це міждержавне переміщення технологій між державами на комерційній чи некомерційній основі.

Технологія – наукові методи досягнення практичних цілей; це спосіб перетворення вхідних елементів у вихідні з використанням чи без використання обладнання, устаткування тощо.

Некомерційні форми технологічного обміну:

  • технічні

  • наукові

  • професійні журнали

  • патентні видання

  • інша спеціальна література

  • бази даних наукових розробок

  • міжнародні виставки, ярмарки, конференції

  • обмін делегаціями

  • навчання, робота за кордоном

  • міграція вчених, науковців

Комерційні форми технологічного обміну:

  • у матеріальній формі (устаткування, обладнання)

  • у нематеріальній формі (способи перетворення чогось)

Основні форми захисту технологій:

  • патент (свідоцтво, яке видає компетентний урядовий орган винахіднику, що засвідчує його монопольне право на даний винахід)

Термін дії патенту: 15-20 років. Він діє лише на території тієї держави, яка його видала. Територія захисту винаходу може розширюватися шляхом оформлення міждержавних угод чи за допомогою отримання патенту в інших державах. Для того, щоб отримати патент, винахід повинен відповідати певним вимогам: новизна, значущість, можливість практичного використання винаходу. Для підтвердження володіння патентом необхідно сплачувати в державний бюджет значні патентні збори.

  • копірайт (авторське право на відтворення; ексклюзивне право автора літературного, художнього, аудіо-, відеотвору на показ чи відтворення своєї роботи)

  • торгова марка (символ певної організації, який використовується для її індивідуалізації і не може бути використаний без офіційного дозволу власника)

2. Форми передачі технологій

Форми передачі технологій:

  • патентна угода (міжнародна торгова угода, при якій власник патенту передає свої права на використання винаходу покупцеві)

  • ліцензійна угода (дозвіл на використання винаходу/технології, який надає її власник/ліцензіар покупцеві/ліцензіату)

  • ноу-хау («знати як»; передача досвіду і секретів виробництва, що включають інформацію технологічного, економічного, адміністративного, фінансового характеру і використання яких забезпечить покупцеві певні переваги)

  • інжиніринг (надання технологічних знань, які необхідні для впровадження отриманих технологій, навчання персоналу, установка обладнання, гарантійне обслуговування обладнання)

  • франчайзинг (надання великою батьківською фірмою прав іншій фірмі щодо введення протягом певного періоду виробництва продукції даної фірми чи надання послуг, використовуючи її торгову марку, ноу-хау, технології виробництва чи надання послуг і отримання від неї інжинірингових послуг)

Основною формою передачі технологій є ліцензійна торгівля, яка здійснюється шляхом укладання ліцензійних угод. В ліцензійних угодах обумовлюється вид ліцензії, характер і об’єм прав використання технології, виробнича сфера і територіальні границі використання технології, зокрема можливість її експорту, обумовлюється розмір і періодичність платежів, а також зобов’язання ліцензіара повідомляти про здійснення удосконалення технологій.

Об’єктом ліцензії може бути:

  • запатентований винахід

  • торгова марка

  • промисловий зразок

  • ноу-хау

Об’єкт ліцензування повинен мати патентну чистоту.

Патентна чистота означає, що він може використовуватись у цій країні без порушень діючих на її території охоронних документів виключного права (патентів).

3. Види ліцензійних угод і ліцензійних платежів

Основні види ліцензій:

  • патентна ліцензія (документ, який підтверджує використання патенту без відповідного ноу-хау)

  • безпатентна ліцензія (документ, який підтверджує право використання ноу-хау без патенту)

Основна частина світової торгівлі технологіями припадає на продаж безпатентних ліцензій.

  • невиняткова ліцензія (ліцензія, згідно з якою ліцензіар має право самостійно використовувати даний винахід чи продавати його іншим особам крім даного ліцензіата)

  • виняткова ліцензія (ліцензія, згідно з якою даний винахід може використовувати і ліцензіат, і ліцензіар протягом певного періоду)

  • повна ліцензія (ліцензія, згідно з якою ексклюзивне право на використання даного винаходу протягом певного періоду належить лише ліцензіату і ліцензіар його не використовує)

  • відкрита ліцензія (ліцензія, якою може користуватися будь яка зацікавлена особа)

За надання ліцензійних прав на використання винаходу чи іншого об’єкту ліцензування передбачається сплата таких видів ліцензійних платежів:

  • роялті (періодичні відрахування ліцензіата певного відсотку з обсягів реалізації чи прибутку на користь ліцензіара)

  • паушальний платіж (одноразове відрахування на користь ліцензіара)

  • участь у прибутках (відрахування частини прибутку, який отриманий від використання винаходу; приблизно 30-40% від прибутку)

  • участь у власності (передача ліцензіатом ліцензіару частини акцій свого підприємства в якості платежу за надану ліцензію)

  • перехресне ліцензування (обмін ліцензіями між ліцензіатом і ліцензіаром за можливість використання винаходу)

Фактори, що впливають на термін дії (укладання) ліцензійних угод:

  • час, необхідний для засвоєння технологій

  • термін дії патентів і їхня надійність

  • термін морального старіння об’єкта угоди

  • умови платежу

За способом передачі технологій ліцензії поділяють:

  • самостійні (технологія/спосіб перетворення передається окремо від матеріального носія/обладнання)

  • супутні (ліцензія надається одночасно з укладанням контракту на будівництво підприємства, постачання обладнання, надання інжинірингових послуг)

На практиці, термін дії ліцензійних угод становить від 3 до 10 років залежно від терміну освоєння об’єкту ліцензії і від інших факторів.

4. Державне регулювання передачі технологій

Причини обмеження передачі технологій:

  • бажання втримати технологічне лідерство, тобто конкурентні переваги перед іншими країнами

  • збереження національної безпеки

Заборона експорту технологій,які забезпечують національну безпеку держави (технології повітряного захисту, виробництва зброї)

  • виконання умов міжнародних угод про заборону продажу технологій, які можуть бути використані для створення бактеріальної, хімічної та іншої зброї масового ураження

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]