- •Тема 1: Міжнародна економіка і її структура
- •Тема 2: Особливості здійснення міжнародної торгівлі
- •Тема 3: Особливості міжнародної торгівлі послугами
- •Тема 4: Теорії міжнародної торгівлі
- •Тема 5: Функціональні взаємозв’язки в міжнародній економіці
- •Тема 6: Державне регулювання міжнародної торгівлі
- •Тема 7: Міжнародна міграція робочої сили
- •Тема 8: Міжнародний рух капіталу
- •Тема 9: Міжнародний рух технологій
- •Тема 10: Міжнародна економічна інтеграція
- •Тема 11. Платіжний баланс
- •Тема 12. Міжнародна валютно-фінансова система
- •Тема 13: Поняття валюти і ї класифікація, валютна конвертованість і валютний курс
Тема 9: Міжнародний рух технологій
1. Правові форми захисту технологій
Розвиток міжнародного руху технологій зумовлений науково-технічним прогресом. Наукові розробки, які забезпечують науково-технічний прогрес, вимагають значних фінансових витрат, дорогого устаткування, висококваліфікованих кадрів. Це змушує фірми брати участь у міжнародному науково-технічному поділі праці і є причиною в майбутньому виникнення торгових відносин з приводу обміну технологіями.
Швидкий розвиток торгівлі технологіями, науково-технічними знаннями значною мірою пов'язаний з істотними відмінностями в можливостях різних країн. На сьогодні, передові техніка і технології сконцентровані в невеликій групі промислово-розвинутих країн, які витрачають значні кошти на наукові розробки. Саме шляхом передачі технологій відбувається обмін науково-технічними знаннями, що забезпечує окремим країнам, які не мають достатньо ресурсів для здійснення науково-дослідних робіт, підвищення темпів економічного зростання за рахунок використання технологій з інших країн.
Міжнародна передача технологій – це міждержавне переміщення технологій між державами на комерційній чи некомерційній основі.
Технологія – наукові методи досягнення практичних цілей; це спосіб перетворення вхідних елементів у вихідні з використанням чи без використання обладнання, устаткування тощо.
Некомерційні форми технологічного обміну:
технічні
наукові
професійні журнали
патентні видання
інша спеціальна література
бази даних наукових розробок
міжнародні виставки, ярмарки, конференції
обмін делегаціями
навчання, робота за кордоном
міграція вчених, науковців
Комерційні форми технологічного обміну:
у матеріальній формі (устаткування, обладнання)
у нематеріальній формі (способи перетворення чогось)
Основні форми захисту технологій:
патент (свідоцтво, яке видає компетентний урядовий орган винахіднику, що засвідчує його монопольне право на даний винахід)
Термін дії патенту: 15-20 років. Він діє лише на території тієї держави, яка його видала. Територія захисту винаходу може розширюватися шляхом оформлення міждержавних угод чи за допомогою отримання патенту в інших державах. Для того, щоб отримати патент, винахід повинен відповідати певним вимогам: новизна, значущість, можливість практичного використання винаходу. Для підтвердження володіння патентом необхідно сплачувати в державний бюджет значні патентні збори.
копірайт (авторське право на відтворення; ексклюзивне право автора літературного, художнього, аудіо-, відеотвору на показ чи відтворення своєї роботи)
торгова марка (символ певної організації, який використовується для її індивідуалізації і не може бути використаний без офіційного дозволу власника)
2. Форми передачі технологій
Форми передачі технологій:
патентна угода (міжнародна торгова угода, при якій власник патенту передає свої права на використання винаходу покупцеві)
ліцензійна угода (дозвіл на використання винаходу/технології, який надає її власник/ліцензіар покупцеві/ліцензіату)
ноу-хау («знати як»; передача досвіду і секретів виробництва, що включають інформацію технологічного, економічного, адміністративного, фінансового характеру і використання яких забезпечить покупцеві певні переваги)
інжиніринг (надання технологічних знань, які необхідні для впровадження отриманих технологій, навчання персоналу, установка обладнання, гарантійне обслуговування обладнання)
франчайзинг (надання великою батьківською фірмою прав іншій фірмі щодо введення протягом певного періоду виробництва продукції даної фірми чи надання послуг, використовуючи її торгову марку, ноу-хау, технології виробництва чи надання послуг і отримання від неї інжинірингових послуг)
Основною формою передачі технологій є ліцензійна торгівля, яка здійснюється шляхом укладання ліцензійних угод. В ліцензійних угодах обумовлюється вид ліцензії, характер і об’єм прав використання технології, виробнича сфера і територіальні границі використання технології, зокрема можливість її експорту, обумовлюється розмір і періодичність платежів, а також зобов’язання ліцензіара повідомляти про здійснення удосконалення технологій.
Об’єктом ліцензії може бути:
запатентований винахід
торгова марка
промисловий зразок
ноу-хау
Об’єкт ліцензування повинен мати патентну чистоту.
Патентна чистота означає, що він може використовуватись у цій країні без порушень діючих на її території охоронних документів виключного права (патентів).
3. Види ліцензійних угод і ліцензійних платежів
Основні види ліцензій:
патентна ліцензія (документ, який підтверджує використання патенту без відповідного ноу-хау)
безпатентна ліцензія (документ, який підтверджує право використання ноу-хау без патенту)
Основна частина світової торгівлі технологіями припадає на продаж безпатентних ліцензій.
невиняткова ліцензія (ліцензія, згідно з якою ліцензіар має право самостійно використовувати даний винахід чи продавати його іншим особам крім даного ліцензіата)
виняткова ліцензія (ліцензія, згідно з якою даний винахід може використовувати і ліцензіат, і ліцензіар протягом певного періоду)
повна ліцензія (ліцензія, згідно з якою ексклюзивне право на використання даного винаходу протягом певного періоду належить лише ліцензіату і ліцензіар його не використовує)
відкрита ліцензія (ліцензія, якою може користуватися будь яка зацікавлена особа)
За надання ліцензійних прав на використання винаходу чи іншого об’єкту ліцензування передбачається сплата таких видів ліцензійних платежів:
роялті (періодичні відрахування ліцензіата певного відсотку з обсягів реалізації чи прибутку на користь ліцензіара)
паушальний платіж (одноразове відрахування на користь ліцензіара)
участь у прибутках (відрахування частини прибутку, який отриманий від використання винаходу; приблизно 30-40% від прибутку)
участь у власності (передача ліцензіатом ліцензіару частини акцій свого підприємства в якості платежу за надану ліцензію)
перехресне ліцензування (обмін ліцензіями між ліцензіатом і ліцензіаром за можливість використання винаходу)
Фактори, що впливають на термін дії (укладання) ліцензійних угод:
час, необхідний для засвоєння технологій
термін дії патентів і їхня надійність
термін морального старіння об’єкта угоди
умови платежу
За способом передачі технологій ліцензії поділяють:
самостійні (технологія/спосіб перетворення передається окремо від матеріального носія/обладнання)
супутні (ліцензія надається одночасно з укладанням контракту на будівництво підприємства, постачання обладнання, надання інжинірингових послуг)
На практиці, термін дії ліцензійних угод становить від 3 до 10 років залежно від терміну освоєння об’єкту ліцензії і від інших факторів.
4. Державне регулювання передачі технологій
Причини обмеження передачі технологій:
бажання втримати технологічне лідерство, тобто конкурентні переваги перед іншими країнами
збереження національної безпеки
Заборона експорту технологій,які забезпечують національну безпеку держави (технології повітряного захисту, виробництва зброї)
виконання умов міжнародних угод про заборону продажу технологій, які можуть бути використані для створення бактеріальної, хімічної та іншої зброї масового ураження
