- •Лекція 1: сутність інвестицій та інвестиційної діяльності
- •1. Сутність поняття "інвестиції".
- •2. Сутність мета і завдання інвестиційної діяльності.
- •3. Суб'єкти і об'єкти інвестиційної діяльності.
- •4. Класифікація інвестицій. Форми інвестицій. Напрями інвестування.
- •5. Управління інвестиційною діяльністю, її сутність, мета і завдання.
- •6. Функції і механізм інвестиційного менеджменту.
- •7. Інвестиційний клімат Україні.
6. Функції і механізм інвестиційного менеджменту.
Система інвестиційного менеджменту реалізує свою головну мету й основні задачі шляхом здійснення визначених функцій. Ці функції діляться на дві основні групи, обумовлені комплексним змістом розглянутої системи управління інвестиційною діяльністю.
1. функції інвестиційного менеджменту як керуючої системи. Ці функції є складовими частинами будь-якого процесу управління вони характеризуються як загальні. До них відносяться:
- Розробка інвестиційної стратегії підприємства.
- Створення організаційних структур, що забезпечують прийняття і реалізацію управлінських рішень по всіх аспектах інвестиційної діяльності підприємства.
- Формування ефективних інформаційних систем, що забезпечують обґрунтування альтернативних варіантів інвестиційних рішень.
- Здійснення аналізу різних аспектів інвестиційної діяльності підприємства.
- Здійснення планування інвестиційної діяльності підприємства по основних її напрямках.
- Розробка діючої системи стимулювання реалізації управлінських рішень у сфері інвестиційної діяльності.
- Здійснення ефективного контролю за реалізацією прийнятих управлінських рішень у сфері інвестиційної діяльності.
2. функції інвестиційного менеджменту як спеціальної області управління підприємством. Склад цих функцій визначається конкретним об'єктом даної керуючої системи. Теорія управління розглядає ці функції як специфічні.
Склад основних функцій інвестиційного менеджменту:
- управління реальними інвестиціями.
- управління фінансовими інвестиціями.
- управління формуванням інвестиційних ресурсів.
7. Інвестиційний клімат Україні.
Інвестиційний клімат держави – це сукупність політичних, правових економічних та соціальних умов, що забезпечують та сприяють інвестиційній діяльності вітчизняних та закордонних інвесторів. Сприятливий інвестиційний клімат має забезпечити захист інвестора від інвестиційних ризиків (непередбачених фінансових втрат капіталу та доходів). Сукупність інвестиційних ризиків всебічно характеризує інвестиційний клімат від несприятливого до сприятливого (Рис. 1.2.)
Відтік національного капіталу за кордон став найбільш поширеною і визначальною рисою сучасної економіки України. Іноземні інвестори знають про це краще за нас, тому ніхто не буде інвестувати економіку, де більше половини доходу розкрадається і вивозиться за кордон.
Рис. 1.2. Схема формування інноваційно-інвестиційного клімату
Внаслідок корупції і невмілого керівництва економікою інвестиції, що фінансуються через міжнародні позики, нерідко стають непродуктивними. Спостерігається тенденція неповернення (розкрадання) кредитів, наданих під гарантії уряду. Доходи від таких ."інвестицій" є низькими, їх не вистачає для покриття процента та основної суми боргу. Це призводить до невиконання зобов'язань за взяті позики і ще більше погіршує привабливість інвестиційного середовища.
Складний інвестиційний клімат країн із перехідною економікою виступає причиною незначних інвестицій з боку міжнародної фінансової корпорації, тому їх діяльність обмежується технічною і консультаційною допомогою.
Умови інвестування в Україні:
1. Економічні процеси в Україні ще досі мають кримінальну спрямованість, а тіньовий характер розподільчих і перерозподільчих відносин підриває всю систему зацікавленості, надійності та перспективності розвитку інвестиційної діяльності.
2. Закони про інвестиційну діяльність ні формально, ні змістовно не відповідають вимогам і потребам потенційних інвесторів в умовах ринкової економіки. Надто велика лібералізація економіки в умовах нерозвиненості державного регулювання, низької виконавчої дисципліни і відповідальності призвела до появи анархії і невизначеності в економіці.
3. Низький рівень державного управління призводить до надмірного втручання державних службовців у процес інвестування з метою задоволення власних потреб.
4. Основою такого явища, як тіньовий експорт капіталу, що зменшує вітчизняні інвестиційні можливості, є недовіра власників капіталів до економічного режиму, бажання приховати їх від непомірного оподаткування та посягань кримінальних структур.
5. Акумулювання вітчизняного капіталу за кордоном створює головну проблему – повернення їх у вигляді інвестицій в Україну. Це явище має суперечливу властивість. З одного боку, власники капіталу зацікавлені в поверненні коштів, оскільки норма прибутку в Україні з урахуванням можливостей офіційної і тіньової економіки значно перевищує норму прибутку від використання коштів за кордоном. З іншого – тіньовий характер капіталу стримує його повернення внаслідок високого ступеня ризику, що пов'язано з необхідністю обґрунтування характеру походження коштів, які використовуються для особистих цілей, закупівлі дорогої техніки, автомобілів, нерухомості тощо А отже ідея нової влади стосовно амністії капіталу досі залишається лише ідеєю.
6. В Україні відсутня програма державного стимулювання іноземного інвестора через механізм участі в приватизації, який в Україні спрямований лише на приватизацію як на процес зміни власника, тоді як питання інвестицій залишаються поза увагою.
