2.3. Розробка докладної схеми і проектування плану та поздовжнього профілю станції

Для приймання, відправлення, пропуску пасажирських і приміських поїздів, обслуговування пасажирів (посадка, висадки, продажу квитків); прийому, видачі, зберігання багажу на станції проектуються пасажирські пристрої. А також для відстою приміських составів на станції проектується ранжирний парк (у даному випадку у РЖ парку ________ колії для відстою приміських поїздів). Колії для відстою составів розміщуються згідно Інструкції, біля ЛХ.

Для виконання цих операцій проектуються перонні колії (2-головних, 2-прийомо-відправних у нашому випадку) напроти пасажирської будівлі, сама пасажирська будівля (“вокзал”), пасажирські платформи і переходи до них, багажні склади, туалети і інші пристрої.

Вокзал на ДС являється основною будівлею для робітників різних служб. Проектується по типовому проекту на 300 пасажирів, а також об’єднується з автовокзалом.

Довжина і ширина пасажирських платформ, відповідно складає 500 м на 6 м. На станції розміщується три пасажирські платформи, одна з яких примикає безпосередньо до пасажирської будівлі. З обох кінців платформи запроектовані пішохідні переходи (у вигляді настилів на рівні головок рейсів для багажних візків), а також пішохідний міст зі спусками на кожну платформу.

На станціях при наявності 10-15 вагонів на добу, які підлягають переробці на місцях загального користування варто проектувати вантажні райони (ВР).

При проектуванні ВР на вузлових дільничних станціях визначають число і розміри складів, фронт робіт з боку залізничного та автомобільного транспорту та площу для стоянки автомобілів у чеканні виконання операцій.

У курсовому проекті прийняті типові вантажні пристрої для визначення розмірів роботи, що визначені як середні.

Вантажний район запроектований як складова частина станції. На ВР повинні бути передбачені:

• колійний розвиток;

• будівлі;

• спорудження і пристрої вантажного господарства, відповідні майбутньому обсягу вантажної роботи.

Розташування вантажного району на станції повинно забезпечувати зручне використання з прилеглими населеними пунктами.

• вільний під’їзд транспортних засобів до складів з мінімальним перетинанням залізничних колій;

• зручну стоянку транспортних засобів при виробництві операцій по огляду, прийому, навантаженню і вивантаженню вантажів.

У даному курсовому проекті ВР запроектовано тупикового типу.

Криті склади проектуються з зовнішнім і внутрішнім розташуванням колій.

Площадки для контейнерів, великовагових і довгомірних вантажів можуть обслуговуватися двухконсольними козловими кранами вантажопідйомністю 5 і 10 т. Для колісних вантажів і самохідних машин проектують високу платформу з комбінованим вивантаженням. Довжина платформи на два вагони.

Вугілля, пісок і інші навалочні вантажі, що прибувають у піввагонах з відкидними люками, вивантажуються на підвищеній колії. Висота 2,4 м дозволяє здійснювати двократне вивантаження.

Розміщення пристроїв на території вантажного району повинне бути компактним, забезпечувати виробництво вантажних операцій з найменшими пробігами вантажно-вивантажувальних механізмів і автомобілів, а також розвиток складів і пристроїв при збільшенні обсягів роботи.

Відповідно до завдання на вузловій дільничній станції розміщується оборотне депо, по роду тяги – автономна.

Колійний розвиток локомотивного господарства можна розділяти на три групи: у першу входять колії пов’язані з екіпіруванням, рухом і стоянкою локомотивів, колії для подачі до складу вагонів з мастилом і піском. Колії що належать до першої групи розташовуються ближче до приймально-відправного парку. Число і корисна довжина екіпірувальних колій залежить від числа місць екіпірування і типу локомотивів. Поруч з екіпірувальними коліями укладають колію для проходу локомотивів у депо і парк відстою. В другу – колії для поставки локомотивів у ремонтні стійла.

До третьої групи відносяться колії пожежного і відбудовного поїздів, колії резервних локомотивів, для подачі матеріалів до майстерень і інші господарські колії.

У профілі колії в будинках проектуються на площадці, а колії стоянки локомотивів – на ухилах до 1,5 ‰.

Для скорочення довжини стрілочних з’єднань при укладенні колійного розвитку можна прийняти стрілочні переводи з маркою хрестовини 1/6с.

Склад матеріалів і інші пристрої розміщують так, щоб не обмежувати розвиток локомотивного будинку, екіпірувального депо і забезпечувати зручну подачу вагонів до вантажних фронтів.

Тепловози при екіпіруванні забезпечуються піском, мастилами та обтиральними матеріалами, дизельним паливом, водою для охолодження і дистильованою для дозаправлення акумуляторів. Разом з технічним оглядом ці операції виконуються в інтервалі 60 хвилин.

Локомотивне господарство включає комплекс пристроїв для технічного обслуговування, поточного ремонту та екіпіровки локомотивів:

• локомотивні споруди – депо з майстернями та службовими приміщеннями;

• екіпірувальні пристрої;

• пристрої теплопостачання, водопостачання.

• На території локомотивного господарства розміщуються колії:

• для стоянки запасу локомотивів (в період зниження розмірів руху);

• пожежного і відбудовчого поїздів

• котельна.

Повний комплекс перелічених пристроїв необхідний якщо на станції розміщено основне депо для локомотивів. Якщо ж станція є пунктом обороту локомотивів, то повинен бути на ній комплекс пристроїв локомотивного господарства, необхідних для екіпіровки, технічного обслуговування ТО-2 для локомотивів і їх стоянки в очікуванні подачі до поїздів. Пристрої споруджуються загальними для поїзних і маневрових локомотивів.

Вибравши тип і схему станції і зробивши розрахунок і вибір пристроїв (число колій у парках, висота і профіль сортувального пристрою) приступаємо до складання масштабної схеми станції (1:2000). Тому що для проектування пристроїв локомотивного господарства і вантажного двору приймаємо типові схеми, то на детальній схемі станції ці об’єкти детально не розроблялися і показані умовними контурами.

Детальна схема станції складалася в наступній послідовності:

зображуються пасажирські пристрої, паралельно горловині парків; здійснюється прив’язка сортувального парку, локомотивного господарства і вантажного району; зображуються колії парків відстою, витяжні колії, під’їздні колії, автодороги і т.д. Після цього парки і колії нумеруються, вказується ширина міжколії, нумерація світлофорів, спеціалізація приймально-відправних колій і сортувально-відправних.

Масштабна накладка проводиться в масштабі 1:2000. Вихідним матеріалом для цього є немасштабна схема станції в осях колій.

Накладку плану станції робимо в тій же послідовності, що і складання докладної схеми станції. У процесі виконання забезпечена встановлена корисна довжина колій з урахуванням встановлених сигналів.

Була зроблена перевірка на дотримання довжини заданої станційної площадки (_____________м) з обліком того, що маневрові витяжки, парк відстою пасажирських і приміських поїздів, локомотивне господарство можуть розташовуватися за межами станційної площадки.