- •52 Розділ 1. Теоретико-методологічні основи економічного аналізу Розділ 1 теоретико-методологічні основи економічного аналізу
- •Ключові терміни і поняття
- •1.1. Науково-практичні засади економічного аналізу
- •1.2. Зміст, завдання і цільові спрямування економічного аналізу
- •1.3. Становлення та розвиток економічного аналізу в Україні
- •1.4. Пріоритети розвитку сучасного економічного аналізу
- •1.5. Предмет і об’єкти економічного аналізу
- •1.6. Зв’язок економічного аналізу з іншими економічними науками та галузями наукових знань
- •Класифікація видів економічного аналізу
- •1.7. Види економічного аналізу
- •Порівняльна характеристика внутрішнього та зовнішнього економічного аналізу
- •Порівняльна характеристика часових видів економічного аналізу
- •Контрольні питання
- •Тести для самоконтролю
- •Матриця відповідей на тести
- •Контрольні завдання
Порівняльна характеристика часових видів економічного аналізу
Порівняльна ознака |
Часові види економічного аналізу |
||
Перспективний |
Оперативний |
Ретроспективний |
|
1. За метою аналізу |
визначення перспективних параметрів діяльності підприємства |
оцінка відхилень показників фактичного стану підприємства від її регламентів і доцільного маневрування ресурсами та капіталом |
комплексна діагностика й оцінка результатів функціонування підприємства |
2. За масштабами дослідження об’єктів |
параметральні узагальнюючі показники діяльності підприємства |
локальні та загальні показники оперативної діяльності підприємства |
вся сукупність показників прогнозованої оперативної та підсумкової діяльності підприємства |
3. За джерелами інформації |
нормативно-правова інформація, динамічні ряди показників діяльності підприємства за узагальнюючими параметрами, цільові програми і прогнози |
оперативні плани, графіки оперативного обліку та маркетингу |
поточні плани і нормативи, звітна облікова та статистична інформація, дані спеціальних обстежень |
4. За строками проведення |
щорічно; за періодами планування та прогнозування |
щоденно; за оперативними періодами (5, 10 днів, місяць) |
щоквартально; щорічно |
У самостійний вид за формою дослідження економічних відносин виділяють функціонально-вартісний аналіз (ФВА). Його суть полягає у комплексному дослідженні функцій об’єкта і витрат на їх реалізацію з метою приведення цих складових до оптимального співвідношення при збереженні чи підвищенні корисності об’єктів для конкретних користувачів.
Конкретними частковими цілями ФВА можуть бути: підвищення якості продукції робіт, послуг; зниження витрат на проектування, виробництво й експлуатацію продукції, підвищення конкурентоспроможності продукції; достовірне прогнозування розвитку об’єктів техніки і технології виробництва та систем управління; зниження матеріаломісткості та трудомісткості продукції (робіт, послуг); підвищення економічності виробництва та ін.
Методика ФВА ґрунтується на вивченні функцій об’єкта і витрат на їх виконання. Враховують те, що під час проведення аналізу треба абстрагуватись від цього обсягу виконання функцій об’єктом і зосередитись на його абстрактних функціях, які вимагають мінімальних витрат для їх виконання.
Всі витрати поділяють на:
функціонально необхідні, без яких неможливо обійтись при створені й експлуатації аналізованого об’єкта;
надлишкові, зайві, необов’язкові для виконання об’єктом необхідних функцій.
Відповідно до цього будь-який об’єкт має резерви свого вдосконалення. Джерелами резервів можуть бути:
невідповідність вимог до об’єкта стосовно його фактичних функціональних показників у реальних умовах експлуатації;
неефективне використання науково-технічної інформації, недооцінка впливу економічних факторів;
погана обізнаність проектувальників з маркетингом;
недоліки організації виробництва, праці та ін.
Повний цикл проведення ФВА охоплює декілька етапів.
На підготовчому етапі, головне призначення якого полягає в організаційному забезпеченні та проведенні ФВА, вибирають об’єкт, визначають вимоги до нього, їх важливість, визначають цілі аналізу, його програму й організацію.
На інформаційному етапі проводять: підготовку інформаційних матеріалів, систематизацію об’єкта і побудову елементної моделі ФВА.
На аналітичному етапі оцінюють вартісні обмеження на створення об’єкта (ціни, витрати ресурсів та інше), будують структурну модель ФВА, проводять функціональний, вартісний, генетичний і параметричний аналіз структурної моделі, будують функціонально-ідеальну модель, формують задачі з реалізації цієї моделі; формують пропозиції щодо виконання об’єктом різних функцій.
На творчому етапі, який передбачає вибір найдоцільніших техніко-економічних рішень, відбувається класифікація задач за ступенем складності їх можливого розв’язання; вибір способу розв’язання задач; розв’язання задач декількома варіантами; порівняльний аналіз пропозицій і відбір найбільш доцільних варіантів; формування комплексів взаємопов’язаних пропозицій; побудова варіантів нової структурної моделі.
На дослідницькому етапі перевіряють ефективність запропонованих рішень, проводяться: теоретичну й експериментальну перевірку пропозицій; укрупнену оцінку якості виконання функцій за варіантами; визначають відповідність витрат та функції до прийнятих економічних обмежень; досліджують одержані рішення з метою забезпечення їх впровадження; прогнозують дальший розвиток об’єкта та розширюють сферу отриманих рішень.
На рекомендаційному етапі, завданням якого є прийняття управлінських рішень з реалізації рекомендацій ФВА, проводять: техніко-економічне порівняння альтернативних пропозицій; експертизу запропонованих рішень, комплексну оцінку і кінцевий вибір варіанту побудови об’єкта; оформлення заявок на раціоналізацію та винахідництво, підготовка і затвердження звіту за результатами ФВА.
На етапі впровадження рекомендацій виконують такі роботи як координація діяльності підрозділів і спеціалістів, проведення авторського нагляду за виконанням пропозицій ФВА, здійснення корегуючи дій.
Застосування ФВА дає змогу:
створювати об’єкти з високорезультативними параметрами;
забезпечити прискорене впровадження НТП;
забезпечити пропорційний розвиток об’єкта аналізу;
досягати інтеграції науки та виробництва.
ФСА є самостійною галуззю знань, проте її можна використовувати як метод в економічному аналізі. Він є складовою частиною системного аналізу, може бути ефективно реалізований лише при використанні ЕОМ.
