Хід визначення:

Сеча повинна бути прозорою, не містити білка, кислої реакції. Для цього сечу підкислює слабкою оцтової кислотою, кип'ятять, охолоджують і фільтрують. Трубку поляриметри заповнюють профільтрованою сечею без бульбашок повітря, накривають шліфованим склом, загвинчують щільно, насухо витирають і поміщають в апарат.

Визначення проводять через 2 - 3 хвилини після заповнення трубки, так як коливання частинок рідини заважає дослідженню. Оптично активний розчин глюкози, відхиляючи промінь, змінює інтенсивність світла в окуляр; відновити освітленість можна, повернувши аналізатор на певний кут. Кут відхилення виражається в градусах шкали приладу. Кут відхилення в 1 градус відповідає 1% глюкози при довжині трубки 18,94; якщо довжина 9,47 - отриманий результат помножити на 2.

Дослід №6 Визначення ацетонових тіл (проба Ланге)

До ацетоновій тіл відносяться ацетон, ацетоноуксусная кислота і оксимасляная кислота. У сечі зустрічаються разом, тому їх роздільне визначення клінічного значення не має. У нормі в сечі не містяться.

Реактиви:

- суміш нітропрусідного натрію з сірчанокислим амонієм;

- розчин аміаку.

Хід визначення:

У пробірку насипають трохи, так щоб було вкрите дно нітропрусидної суміші, і доливають 5 мл сечі, збовтують і обережно нашаровуються 2 мл аміаку. Фіолетово-червоне кільце, що з'явилося на кордоні двох рідин, свідчить про наявність у сечі ацетону.

Дослід №7 Визначення білірубіну (проба Розіна)

Якісна реакція заснована на перетворенні білірубіну під впливом окислювачів (йоду) в білівердін зеленого кольору.

Реактиви:

- розчин Люголя або 1% спиртовий розчин йоду.

Хід визначення:

На 3 - 4 мл сечі обережно нашаровуються 1 - 2 мл 1% спиртового розчину йоду або розчину Люголя. За наявності жовчних пігментів (білірубіну) на кордоні рідин з'являється зелене кільце.

Оцінка: У нормі білірубін у сечі не міститься.

Дослід №8 Визначення уробіліну (проба Флоренс)

Реактиви:

-- концентрована сірчана кислота;

- ефір;

-- концентрована соляна кислота.

Хід визначення:

До 10 мл сечі додають 3 - 4 краплі концентрованої сірчаної кислоти, змішують, доливають 2 - 3 мл ефіру, пробірку закривають гумовою пробкою і обережно змішують, не збовтуючи. В іншу пробірку наливають 2 мл концентрованої соляної кислоти. Піпеткою відсмоктують з першої пробірки ефірний шар і нашаровуються його на соляну кислоту. На кордоні рідин при наявності уробіліну утворюється червоно-фіолетове кільце різної інтенсивності.

Зміст звіту.

1. Тема роботи

2. Результати і висновки

Лабораторне заняття № 4

Дослідження добової витрати енергії людини. Розрахунки основного обміну по таблицям та проценту відхилення по формулі Рида.

Мета роботи: оволодіти хронометражно-табличною методикою визначення добової витрати енергії людини; дослідити добову витрату енергії студентів; закріпити теоретичні знання по фізіології обміну речовин та енергії, визначити середньостатистичний рівень основного обміну людини за розрахунковими таблицями Бенедикта, визначити величину відхилення основного обміну від норми по формулі Рида в %.

Основні положення

Добова витрата енергії складається із трьох величин: основного обміну, величини підвищення обміну під час прийому їжі, величини підвищення обміну енергії при різноманітній діяльності.

Хронометражно-табличний метод визначення добової витрати енергії базується на використанні спеціальних таблиць, в яких представлені в кілокалоріях величини енерговитрат за одиницю часу при різних формах діяльності із розрахунку на 1кг маси людини. Данні для цих таблиць були отримані О.П. Молчановою, А.Н. Крестовніковим, Б.Д. Кравчинським, А.А. Мінхом та ін. /табл. 1/ в спеціальних експериментах і дослідженнях шляхом прямої і непрямої калориметрії, яка потребує спеціальної складної апаратури.

На відміну від інших метод хронометражно-табличного визначення добової витрати енергії не потребує спеціальної апаратури і може використовуватись в любих умовах.

Обмін речовин та енергії між організмом і навколишнім середовищем – невід’ємна властивість живої матерії. В процесі обміну речовин постійно відбувається перетворення енергії: потенціальна енергія складних органічних сполук, які потрапляють з їжею, перетворюється в теплову, механічну та електричну. Енергія затрачується не тільки на підтримання температури тіла і виконання роботи, а і на відтворення структурних елементів клітин, забезпечення їх життєдіяльності, росту та розвитку організму.

Всю енергію, яка утворюється в організмі, можна прийняти за теплову, так як інші види енергії виділяються в дуже малих кількостях. Таким чином, про інтенсивність процесів обміну в організмі можна судити по кількості тепла, яке виділяється за одиницю часу. Одиницею вимірювання тепла в Міжнародній системі одиниць СІ являється джоуль (Дж). Але у фізіології та медицині зазвичай використовують позасистемні одиниці – калорія та кілокалорія (1ккал = 4,19Дж, 1Дж=0,239ккал).

Дослідження енергетичних витрат організму широко використовується у фізіології праці, у спортивній медицині та клініці.

Щоб визначити притаманний даному організму рівень окислювальних процесів та енергетичних витрат, проводяться дослідження у певних стандартних умовах: вранці натщесерце (не раніше, чим через 12 годин після вживання їжі) при температурі комфорту (+22⁰С) лежачи, тобто в умовах відносного фізіологічного та психологічного спокою.

Енергетичні витрати організму в таких стандартних умовах отримали назву основного обміну. Основний обмін виражає мінімальний рівень витрат енергії для підтримання життєдіяльності організму.

Одним із методів визначення основного обміну людини являється його розрахунок по спеціальним таблицям, які дають можливість по росту, вазі та масі тіла піддослідного визначити середньостатистичний рівень основного обміну.

Обчислення проценту відхилення величини основного обміну від норми відбувається за допомогою формули Рида.

Таблиця 1. Витрата енергії /включаючи основний обмін/ при різноманітних видах діяльності.

Вид діяльності	Енерговитрати в 1хв на 1кг маси тіла, ккал
1	2
Ходьба:
5 км/год	0,0690
6 км/год	0,0714
8 км/год	0,1548
Біг:
8 км/год	0,1357
11 км/год	0,1780
Гімнастика:
вільні вправи	0,0845
на снарядах	0,1280
гребля	0,1100
їзда на велосипеді	0,1285
бокс	0,2014
плавання	0,1700
фехтування	0,1333
Робота:
швачки	0,3210
палітурника	0,0405
шевця	0,0429
столяра чи слюсаря	0,0571
каменяра	0,0952
тракториста	0,0320
комбайнера	0,0390
с/г робітників	0,1100
городників	0,0306
господарсько-побутова	0,0573
актора, лікаря	0,0380
фармацевта	0,0343
лаборанта	0,0355
Шиття на машинці	0,0264
Їзда на машині	0,0267
Розумова праця сидячи	0,0254
Розумова праця стоячи	0,0360
Друкування на машинці	0,0330
Особиста гігієна	0,0329
Прийом їжі	0,0236
Відпочинок стоячи	0,0264
Відпочинок сидячи	0,0229
Відпочинок лежачи	0,0183
Прибирання	0,0329
Сон	0,0155

Матеріали та обладнання: людина, терези медичні, міні-ЕОМ, ростомір, ваги, таблиці для визначення основного обміну, сфігмоманометр, фонендоскоп.

ХІД РОБОТИ

Дослід № 1. Дослідження добової витрати енергії людини.

1. Скласти робочу таблицю за зразком таблиці 2.

Таблиця 2. Робоча таблиця для визначення добової витрати енергії студента.

Вид діяльності	Час початку і закінчення, год, хв	Тривалість, хв	Витрата енергії в хвилину на 1кг маси тіла, ккал	Розрахунок витрати енергії при всіх видах діяльності за добу, ккал на 1кг маси тіла
Зарядка	7.00-7.15	15	0,0648	0,0648х15=0,972
Особова гігієна	7.15-7.30	15	0,0329	0,0329х15=0,493
Прибирання	7.30-7.40	10	0,0329	0,0329х10=0,329
Сніданок	7.40-8.00	20	0,0236	0,0236х20=0,472
Сон	23.00-7.00	480	0,0155	0,0155х480=7,44
Всього				42,27 ккал/кг

2. В першу графу розрахункової таблиці записати в хронологічній послідовності всі види діяльності досліджуваної людини протягом доби.

3. В другій і третій графах проставити хронометраж кожного виду діяльності, відмітивши їх початок і закінчення а також тривалість виконання в хвилинах.

4. Користуючись табл. 1, знайти і занести в графу робочої таблиці для кожного виду діяльності відповідні дані енергетичних витрат, які вказуються як величина витрат енергії /ккал за 1хв на 1кг маси тіла/. Якщо в таблиці той чи інший вид діяльності не вказаний, то слід користуватись даними, найближчими за характером і тяжкістю діяльності.

5. Розрахувати в п’ятій графі витрату енергії при виконанні певної діяльності за вказаний час, для чого потрібно помножити величину енергетичних витрат при даному виді діяльності на час її виконання в хв.

6. Знайти величину, яка характеризує добову витрату енергії на 1кг маси тіла, сумуючи одержані дані витрати енергії при різноманітних видах діяльності і записати її у п’ятій графі в рядку „Всього”.

7. Розрахувати добову витрату енергії людини. Для цього необхідно зважити піддослідного, а масу його тіла помножити на величину добової витрати енергії, отриману при розрахунку на 1кг маси. Слід відмітити, що експериментальні дані витрати енергії, отримані методами прямої і непрямої калориметрії при різноманітних видах діяльності в лабораторних умовах, відрізняються від аналогічних даних в реальних умовах життя людини, вони в середньому на 15% нижче. Тому для визначення дійсної добової витрати енергії необхідно робити поправку на 15%.

Завдання

1. Виконати розрахунки згідно табл. 1, 2.

2. Проаналізувати результати з урахуванням табл. 3.

Таблиця 3. Розподіл професій за групами калорійності

Праця	Група калорій-ності	Добова потреба в поживних речовинах						Добова витрата енергії
		Білки, г	Жири, г	Вугле-води, г	Вітаміни, мг
					А	В1	С
Розумова	1	109	67	433	1,5	3	100	3208
Механізована	2	122	72	491	1	3	50	3392
Немеханізована	3	141	82	558	1	2,5	75	4112
Важка ручна	4	163	94	631	1	3	100	4678

Таблиця 4. Витрати енергії людини у віці 18-29 років відповідно групам інтенсивності праці

№ n/n	Групи інтенсивності праці	Чоловіки ккал	Жінки ккал
1.	Робітники розумової праці	2900	2500
2.	Робітники легкої фізичної праці	З000	2700
3.	Робітники середньої фізичної праці	3200	2800
4.	Робітники тяжкої фізичної праці	3700	3150

Дослід № 2. Розрахунки основного обміну.

За допомогою ростоміру і ваг вимірюють ріст піддослідного і зважують його. Далі використовують таблиці для визначення основного обміну чоловіків та жінок (табл. 1 і 2 різні, так як основний обмін у чоловіків в середньому на 10% більше, чим у жінок). Наприклад: піддослідний – жінка 25 років, яка має ріст 168см і масу 60кг. По таблиці для визначення основного обміну жінок (частина А) знаходять поруч із значенням маси піддослідного число 892. По тій же таблиці (частина Б) знаходять по горизонталі вік (25 років) і по вертикалі ріст (168см); на перетині граф віку і росту знаходиться число 194. Склавши обидва числа (892+194=1086), отримують середньостатистичну величину нормального основного обміну людини жіночого роду даного віку, росту і маси тіла – 1086 ккал.

У піддослідного визначають частоту пульсу за допомогою секундоміру та артеріального тиску способом Короткова 3 рази з проміжками в 2хв. при дотриманні умов, необхідних для визначення основного обміну. Процент відхилення основного обміну від норми визначають по формулі Рида

ПО=0,75х(ЧП + ПТ х 0,74) – 72, де

ПО – процент відхилення основного обміну від норми;

ЧП – частота пульсу;

ПТ – пульсовий тиск, який дорівнює різниці величин систолічного та діастолічного тиску.

Числові величини частоти пульсу і артеріального тиску беруть як середнє арифметичне із трьох вимірів. Наприклад: пульс 75 ударів в хвилину, артеріальний тиск 120/80 мм рт.ст.:

ПО=0,75х(75 + (120-80)х0,74) – 72=6,45%

Таким чином, основний обмін у даного піддослідного підвищений на 6,45%, тобто знаходиться в межах норми. (Допускається відхилення до 10% від норми).

Для спрощення розрахунків по формулі Рида існує спеціальна номограма. За допомогою її, з’єднав лінійкою значення частоти пульсу і пульсового тиску, на середній лінії легко визначають величину відхилення основного обміну від норми (малюнок).

Завдання

1. Визначити величину основного обміну піддослідного по таблицям.

2. Обчислити величину відхилення основного обміну від норми по формулі Рида.

3. Визначити величину відхилення основного обміну по номограмі.

4. Обчислити, скільки кілокалорій (джоулів) складає знайдений процент відхилення.

5. Знайти основний обмін піддослідного як суму величини обміну, знайденого по таблиці, і відхилення основного обміну (в кілокалоріях).

Зміст звіту

1. Тема роботи.

2. Результати і висновки.

Контрольні питання

1. Які складові добової витрати енергії?

2. Які методи використовують для визначення добової витрати енергії?

3. Хто і коли запропонував метод прямої калориметрії? Його суть?

4. Дайте характеристику методу непрямої калориметрії.

5. Що розуміють під обміном речовин?

6. Що таке енергетичний обмін?

7. Що таке обмін речовин?

8. Які вам відомі види енергії, яка виділяється в організмі?

9. Методи визначення обміну речовин.

10. Що таке основний обмін та методи його визначення?

Література

1. Бабский Е.Б. и др. Терморегуляция //Физиология человека. – М.: Медицина, 1985. – с. 398-400.

2. Филимонов В.И. Руководство по общей и клинической физиологии. – М.: Мед. информационное агентство, 2002 – 958с.

3. Общий курс физиологии человека и животных. //Под ред. Проф. Ноздрачева А.Д. – М. Высшая школа, 1991. – 512с.

4. Які органи приймають участь у виділенні продуктів метаболізму?

5. Значення потовиділення для підтримання постійності температури тіла.

Уд./хв. % мм.рт.ст.

1 60 п

і

150 д 120 п

₁₀₀ в у

140 и 110 л

⁹⁰ щ ь

130 ⁸⁰ е 100 с

₇₀ н о

п 120 н 90 в

у ⁶⁰ я и

л 110 80 й

ь ⁵⁰ о

с 100 ₄₀ с 70 т

н. и

90 ³⁰ 60 с

₂₀ о к

80 б 50

^-10 м

70 і 40

⁰ н

60 10 у 30

Номограма для формули Рида

Таблиця 1. Розрахунок основного обміну чоловіків

А					Б
Маса,кг	Ккало рії	Маса кг	Ккалорії	Рістсм	Чоловіки (вік у роках)
					17	19	21	23	25	27	29	31	33	35	37	39	41
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18
44	1076	85	1468	40	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
45	1085	86	1478	44	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
46	1095	87	1487	48	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
47	1105	88	1497	52	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
48	1114	89	1506	56	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
49	1124	90	1516	60	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
50	1133	91	1525	64	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
51	1143	92	1535	68	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
52	1152	93	1544	72	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
52	1162	94	1554	76	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
54	1172	95	1564	80	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
55	1181	96	1573	84	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
56	1191	97	1583	88	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
57	1200	98	1592	92	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
58	1210	99	1602	96	113	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
59	1219	100	1661	100	153	128	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
60	1229	101	1621	104	193	168	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
61	1238	102	1631	108	233	208	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
62	1248	103	1640	112	273	248	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
63	1258	104	1650	116	313	288	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
64	1267	105	1659	120	353	328	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
65	1277	106	1669	124	393	368	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
66	1286	107	1678	128	433	408	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
67	1296	108	1688	132	473	448	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
68	1305	109	1698	136	513	488	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
69	1315	110	1707	140	553	528	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
70	1325	111	1717	144	593	568	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
71	1334	112	1726	148	633	608	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
72	1344	113	1736	152	673	648	619	605	592	578	565	551	538	524	511	497	484
73	1353	114	1745	156	713	678	669	625	612	598	585	571	558	544	531	517	504
74	1363	115	1755	160	743	708	659	645	631	618	605	591	578	564	551	537	524
75	1372	116	1764	164	773	738	679	665	652	638	625	611	598	584	571	557	544
76	1382	117	1774	168	803	768	699	685	672	658	645	631	618	604	591	577	564
77	1391	118	1784	172	823	788	719	705	692	678	665	651	638	624	611	597	584
78	1401	119	1793	176	843	808	729	725	718	698	685	671	658	644	631	617	604
79	1411	120	1803	180	863	828	759	745	732	718	705	691	678	664	651	637	624
80	1420	121	1812	184	883	848	779	765	752	738	725	711	698	684	671	657	644
81	1430	122	1822	188	903	868	799	785	772	758	745	731	718	704	691	677	664
82	1439	123	1831	192	923	888	819	805	792	778	765	751	738	724	711	697	684
83	1449	124	1841	196	-	908	839	825	812	798	785	771	758	744	731	717	704
84	1458	-	-	200	-	-	859	845	832	818	805	791	778	764	751	737	724

Таблиця 2. Розрахунок основного обміну жінок

А					Б
Масакг	Ккало рії	Масакг	Ккало рії	Рістсм	Жінки (вік у роках)
					17	19	21	23	25	27	29	31	33	35	37	39	41
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18
44	672	85	1235	40	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
45	685	86	1249	44	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
46	699	87	1263	48	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
47	713	88	1277	52	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
48	727	89	1290	56	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
49	740	90	1304	60	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
50	754	91	1318	64	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
51	768	92	1332	68	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
52	782	93	1345	72	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
53	795	94	1359	76	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
54	809	95	1373	80	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
55	823	96	1387	84	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
56	837	97	1406	88	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
57	850	98	1414	92	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
58	864	99	1428	96	-21	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
59	878	100	1442	100	-5	-14	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
60	892	101	1455	104	11	2	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
61	905	102	1469	108	27	18	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
62	919	103	1483	112	43	34	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
63	933	104	1497	116	59	50	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
64	947	105	1510	120	75	66	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
65	960	106	1524	124	101	82	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
66	974	107	1538	128	107	98	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
67	988	108	1552	132	123	114	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
68	1002	109	1565	136	139	130	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
69	1015	110	1579	140	155	146	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
70	1029	111	1593	144	171	162	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
71	1043	112	1607	148	187	178	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
72	1057	113	1620	152	201	192	183	174	164	155	146	136	127	117	108	99	89
73	1070	114	1634	156	215	206	190	181	172	162	153	144	134	125	116	106	97
74	1084	115	1648	160	229	220	198	188	179	170	160	151	142	132	123	114	104
75	1098	116	1662	164	243	234	205	196	786	177	168	158	149	140	130	121	112
76	1112	117	1675	168	255	246	213	203	194	184	175	166	156	147	138	128	119
77	1125	118	1689	174	267	258	220	211	201	192	183	173	164	154	145	136	126
78	1139	119	1703	176	279	270	227	218	209	199	190	181	171	162	153	143	134
79	1153	120	1717	180	291	282	235	225	216	207	197	188	179	169	160	151	141
80	1167	121	1730	184	303	294	242	239	223	214	204	195	186	177	167	158	149
81	1180	122	1744	188	313	304	250	240	231	221	215	203	193	184	175	165	156
82	1194	123	1758	192	322	314	257	248	238	229	220	210	201	191	182	173	163
83	1208	124	1772	196	333	324	264	255	246	236	227	218	208	199	190	180	171
84	1222	-	-	200	-	334	272	262	253	244	234	225	216	206	197	188	179

Лабораторне заняття № 5

Дослідження потовиділення у людини.

Мета роботи: вивчення теплопродукції організму при підвищенні температури навколишнього середовища, або при фізичному навантаженні.

Техніка безпеки :запобігати перегріванню організму.

Основні положення

Для зберігання постійної температури тіла людини при високій температурі навколишнього середовища основне значення має випаровування поту з поверхні шкіри. В шкірі людини знаходиться близько 2-5млн. потових залоз (меро-і апокринових). Розподіл потових залоз на поверхні тіла нерівномірний. Найбільша їх кількість знаходиться на долонях і підошвах, де на 1см² нараховується відповідно 424 і 416 потових залоз. Функція потових залоз стимулюється при підвищенні температури навколишнього середовища і при фізичному навантаженні (виконанні фізичних вправ). Випарювання води залежить від відносної вологості повітря. В насиченому водяними парами повітрі вода випаровується погано, тому людина погано переносить порівняно невисоку температуру навколишнього середовища (32⁰С) при вологому повітрі. В сухому повітрі людина може знаходитись без помітного перегрівання протягом 2-3 годин при температурі 50-55⁰С. Існує поняття ефективного потовиділення. Це та частина поту, яка випаровується із поверхні шкіри, збільшуючи тим самим тепловіддачу організму. Непрониклива для повітря одежа, яка перешкоджає випарюванню поту , є негігієнічною, так як шар повітря між одежею і теплом швидко насичується парами і подальше випарювання поту припиняється.

Матеріали та обладнання: термокамера, термометри, ваги, шматки бавовняної тканини, просочені крохмалем, лейкопластир, спиртовий розчин йоду, рушник.

ХІД РОБОТИ

Для дослідження потовиділення людини при температурі приміщення (протягом 15-30хв.) визначити масу тіла і змазати спиртовим розчином йоду різні ділянки тіла. Після висихання спиртового розчину йоду на цих ділянках зафіксувати за допомогою лейкопластиря шматочки бавовняної тканини, просоченої розчином йоду. При цьому піддослідний повинен бути у стані спокою протягом 1год. Про інтенсивність потовиділення судять по зміні забарвлення шматочків тканини. Потім піддослідного помістити в термокамеру або він виконує фізичні вправи протягом 30хв і повторити дослідження.

Завдання.

1. Порівняти інтенсивність потовиділення у людини при різній температурі навколишнього середовища або при фізичному навантаженні по зміні ваги тіла і ступеня забарвлення шматків бавовняної тканини, просоченої розчином крохмалю.

2. На основі порівняння отриманих результатів обговорити, як впливає підвищення температури навколишнього середовища та фізичне навантаження на потовиділення людини.

3. Звіт про роботу підписати у викладача.

Зміст звіту

1. Тема роботи.

2. Результати і висновки.

Контрольні питання

1. Які органи приймають участь у виділенні продуктів метаболізму?

2. Значення потовиділення для підтримання постійності температури тіла.

Література

1. Бабский Е.Б. и др. Терморегуляция //Физиология человека. – М.: Медицина, 1985. – с. 398-400.

2. Филимонов В.И. Руководство по общей и клинической физиологии. – М.: Мед. информационное агенство, 2002 – 958с.

3. Общий курс физиологии человека и животных. //Под ред. Проф. Ноздрачева А.Д. – М. Высшая школа, 1991. – 512с.

Лабораторне заняття 1

Характеристика типу вищої нервової діяльності по анамнестичній схемі

Мета роботи: визначити тип вищої нервової діяльності по показникам сили, рівноваги та рухливості нервових процесів, які проявляються в учбовій діяльності.

Методика виконання роботи

Запропонуйте піддослідному 42 питання, які характеризують силу нервових процесів; рівновагу та рухливість. Піддослідний повинен дати відповіді, які виражені в балах. Оцінювання проводиться по шкалі.

Вираження ознак, які характеризують властивості нервової системи	Бали
Затверджуюча відповідь: а) в вищій ступені б) в середній ступені в) в малій ступені	+3 +2 +1
Невизначена відповідь	0
Негативна відповідь: а) в малій ступені б) в середній ступені в) в вищій ступені	-1 -2 -3

Показники сили нервової системи

1. В кінці кожного заняття не відчуваю втоми. Матеріал засвоюю добре як на початку заняття, так і в кінці.

2. В кінці навчального року займаюсь з тією ж активністю і продуктивністю, як і на початку.

3. Зберігаю високу працездатність до кінця в період екзаменів та заліків.

4. Швидко відновлюю сили після сесії, будь-якої роботи.

5. В ситуаціях небезпеки дію сміливо, легко, пригнічуючи надлишкове хвилювання, невпевненість, страх.

6. Схильний до ризику, до “гострих” відчуттів під час здачі екзаменів та в інших небезпечних ситуаціях.

7. На зборах, засіданнях сміливо висловлюю свою думку, критикую недоліки своїх товаришів.

8. Намагаюсь приймати участь в громадській роботі.

9. Невдалі спроби (при рішенні задачі, здачі заліків і т. д.) мобілізують мене на досягнення поставленої мети.

10. В випадку невдалої відповіді на екзаменах, отримання двійки, незаліку наполегливо готуюсь до перездачі.

11. Понукання батьків, викладачів, товаришів (незадовільна оцінка, догана, покарання) справляють позитивний вплив на мій стан і поведінку.

12. Байдужий до насмішок та жарту.

13. Легко зосереджую і підтримую увагу під час розумової діяльності при перешкодах (ходіння, розмови).

14. Після неприємностей легко заспокоююсь і зосереджуюсь на роботі.

Показники рівноваги нервових процесів

15. Спокійно роблю важку і нецікаву роботу.

16. Перед екзаменами, виступами зберігаю спокій.

17. Напередодні екзаменів, переїзду, подорожі поведінка звичайна.

18. Добре сплю перед серйозними випробуваннями (змаганнями та ін.).

19. Стримую себе, легко та швидко заспокоююсь.

20. В хвилюючих ситуаціях (суперечка) володію собою, спокійний.

21. Характерна дратливість в різних ситуаціях.

22. Проявляю витримку, самовладання при несподіваній звістці.

23. Легко зберігаю в таємниці несподівану новину.

24. Почату роботу завжди довожу до кінця.

25. Наполегливо готуюсь до рішення складних питань, доручень.

26. Настрій рівний, спокійний.

27. Активність в учбовій роботі, фізичній роботі проявляється

рівномірно, без періодичних спадів та підйомів.

28. Рівномірна та плавна мова, стримані рухи.

Показники рухливості нервових процесів.

29. Намагаюсь скоріше розпочати виконання всіх учбових та

суспільних доручень.

30. Поспішаю і тому маю багато помилок.

31. До виконання завдань приступаю одразу, не завжди обмірковуючи їх.

32. Легко міняю звички, навички і легко їх набуваю.

33. Швидко звикаю до нових людей, до нових умов життя.

34. Люблю бувати з людьми, легко знайомлюсь.

35. Швидко втягуюсь в нову роботу.

36. Легко переходжу від однієї роботи до іншої.

37. Люблю коли завдання часто змінюються.

38. Легко та швидко засинаю, просинаюсь і встаю.

39. Легко переходжу від переживань невдач і неприємностей до діяльності.

40. Почуття яскраво проявляються в емоціях, в міміці і негативних реакціях (краснію, бліднію, пітнію, відчуваю сухість у роті та ін.).

41. Часто змінюється настрій з будь-якого приводу.

42. Мова та рух швидкі.

Відповіді, які виражені в балах, занесіть у таблицю.

Сила		Рівновага		Рухливість
номери показників	оцінка	номери показників	оцінка	номери показників	оцінка
1		15		29
14		28		42
Сума балів зі знаком “+”		Сума балів зі знаком “+”		Сума балів зі знаком “+”
Сума балів зі знаком “-“		Сума балів зі знаком “-“		Сума балів зі знаком “-“
Алгебрична сума балів, %		Алгебрична сума балів, %		Алгебрична сума балів, %

Опрацювання матеріалу. Додайте в кожній графі бали зі знаком “+” і окремо зі знаком “-“, переведіть їх в проценти. За 100% приймається загальне число оцінок, помножене на максимальний бал. На основі отриманих даних зробіть висновок про вираження сили, рівноваги, рухливості нервової системи, дотримуючись наступних орієнтованих границь: 50% і більше –висока, 49-25 –середня, 24 –0% -низька. Відповідні границям цифри зі знаком “+” характеризують високу, середню та низьку вираженість сили, рівноваги і рухливості нервової системи, зі знаком “-“ – слабкість, неврівноваженість та інертність.

Рекомендації до оформлення роботи. Визначте тип нервової системи і складіть його характеристику.

Визначення типу ВНД за тепінг-тестом

Мета роботи: визначити тип ВНД за психомоторною рухливістю.

Основні положення

Тест оцінює психомоторну рухливість. Регуляція рухів базується на двох основних принципах – принципі сенсорних корекцій поточного руху по ланцюгу зворотного зв’язку та принципі прямого програмного управління. Існує два механізми управління рухом: за допомогою центральних моторних програм та за допомогою зворотної аферентації, яка використовується для безперервного контролю і корекції виконуваного руху. Моторна кора отримує сенсорні проекції від рецепторів м’язової та суглобної чутливості. Моторна кора – центральний апарат побудови руху.

Матеріали та обладнання: стандартні бланки, що являють собою листки паперу (203Х283), що розділені на шість розташованих по три в ряд рівних прямокутника, секундомір, олівець.

ХІД РОБОТИ

За сигналом експериментатора піддослідні повинні почати проставляти крапки в кожному квадраті бланка. Протягом 5 секунд необхідно поставити якомога більше крапок. Перехід з одного квадрату на інший здійснюється за командою експериментатора, не припиняючи роботу і тільки за рухом стрілки годинника. Весь час потрібно працювати в максимальному для себе темпі. Піддослідні повинні взяти в праву (або ліву) руку олівець і поставити його перед першим квадратом стандартного бланка.

Експериментатор подає сигнал: „Почали”, а потім через кожні 5 секунд подає команду: „Перейти на інший квадрат”. Коли мине 5 секунд роботи в 6-му квадраті експериментатор подає команду: ”Стоп”.

Обробка результатів включає наступні дії:

1. підрахувати кількість крапок в кожному квадраті;

2. побудувати графік працездатності, для чого відкласти на осі абсцис 5-секундні проміжки часу, а на осі ординат – кількість крапок в кожному квадраті.

Аналіз результатів.

Сила нервових процесів є показником працездатності нервових клітин і нервової системи в цілому. Сильна нервова система витримує більше за величиною і довготривалістю навантаження, ніж слабка. Методика заснована на визначенні динаміки максимального темпу руху рук. Дослід проводиться послідовно спочатку правою, а потім лівою рукою. Отримані в результаті варіанти динаміки максимального темпу можуть бути умовно поділені на п’ять типів:

• випуклий тип (а): темп зростає до максимального протягом перших 10-15 секунд роботи; в подальшому, до 25-30 секунд, він може знизитися нижче вихідного рівня (того, що спостерігався в перші 5 секунд роботи). Цей тип кривої свідчить про наявність у піддослідного сильної нервової системи;

• рівний тип (б): максимальний темп утримується приблизно на одному рівні протягом всього часу роботи. Цей тип кривої характеризує нервову систему піддослідного як нервову систему середньої сили;

• низхідний тип (в): максимальний темп знижується вже з другого 5-секундного відрізку і залишається на зниженому рівні протягом всієї роботи. Цей тип роботи свідчить про слабкість нервової системи піддослідного;

проміжний тип (г): темп роботи знижується після перших 10-15 секунд. Цей тип розцінюється як проміжний між середньою і слабкою силою нервової системи – середньо-слабка нервова система;

• увігнутий тип (г): першопочаткове зниження максимального темпу змінюється потім короткочасним збільшенням темпу до вихідного рівня. Внаслідок здатності до короткочасної мобілізації такі піддослідні також відносяться до групи осіб із середньо-слабкою нервовою системою.

Графіки: а — випуклого типу; б — рівного типу; в — низхідного типу; г — проміжного і ввігнутого типів. Горизонтальна лінія — лінія, що відповідає початковому рівню темпу роботи за перші 5 секунд.

Тема: Виявлення деяких особливостей вищої нервової діяльності людини.

Мета роботи: В асоціативному експерименті виявити деякі особливості ВНД – рухливість, інертність, силу нервових процесів, співвідношення першої та другої сигнальних систем.

Матеріали та обладнання: секундомір.

Питання для теоретичної підготовки: Типологічні особливості вищої нервової діяльності людини. Перша і друга сигнальні системи.