- •Тема 1. Макроекономіка як наука.
- •Питання 1. Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •Питання 2. Об’єкт та предмет макроекономіки.
- •Питання 3. Метод макроекономіки.
- •Термінологічний словник
- •Тема 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •Питання 2. Основні категорії снр.
- •Питання 3. Валовий випуск та валовий внутрішній продукт.
- •Питання 4. Методи обчислення ввп
- •Питання 5. Номінальні та реальні показники.
- •Термінологічний словник
- •Тема 3. Інфляційний механізм.
- •Питання 1. Сутність та структура економічного циклу
- •Види економічних циклів.
- •Індикатори циклічних коливань.
- •3.2. Інфляція та її види.
- •3.3. Антиінфляційна політика.
- •3.4. Крива Філіпса
- •Тема 4. Ринок праці
- •Лекція 4.2 Економічна нерівність та політика соціального захисту населення.
- •4.1. Попит, пропозиція і ціна на ринку праці.
- •4.2. Теорії ринку праці.
- •4.3. Закон Оукена та втрати економіки від циклічного безробіття.
- •4.4. Крива Лоренца.
- •4.5 Бідність та прожитковий мінімум.
- •4.6 Державна система соціального захисту населення.
- •Термінологічний словник
- •Тема 5 Товарний ринок. Лекція1 Сукупний попит.
- •Лекція 2 Сукупна пропозиція.
- •5.1 Економічний кругообіг в умовах ринку.
- •5. 2. Сукупний попит та його фактори.
- •5. 3. Нецінові фактори сукупного попиту.
- •5. 4. Сутність сукупної пропозиції.
- •5. 5. Альтернативні моделі сукупної пропозиції
- •5.6. Базова модель економічної рівноваги „Сукупний попит – сукупна пропозиція”.
- •Тема 6. Грошовий ринок. Лекція 6.1 Грошовий ринок.
- •Лекція 6.2 Грошово – кредитне регулювання економіки.
- •Питання 1. Грошова пропозиція та попит на гроші.
- •Питання 2. Механізм встановлення рівноваги на грошовому ринку.
- •Питання 3. Банківська система та грошова пропозиція.
- •Питання 3. Завдання та інструменти грошово-кредитної політики.
- •Питання 5. Модель is-lm та її обґрунтування.
- •Термінологічний словник
- •Тема 7.Споживання домогосподарств.
- •Питання 1. Функція споживання.
- •3. Автономне споживання та його чинники.
- •Термінологічний словник
- •Питання 2. Інвестиції та їх роль в економіці.
- •Питання 3. Мультиплікатор інвестицій
- •Тема 8. Приватні інвестиції.
- •Питання 1. Інвестиції та їх роль в економіці.
- •Кейнсіанська функція інвестицій
- •Питання 2. Мультиплікатор інвестицій
- •Тема 9. Сукупні витрати і ввп.
- •Питання1. Сукупні витрати та рівноважний ввп на основі моделі
- •Питання 2. Модель «вилучення— ін'єкції»
- •Питання 3. Сукупні видатки та потенційний ввп. Інфляційний та рецесійний розриви.
- •Термінологічний словник
- •Тема 10. Економічна динаміка.
- •Питання 1. Фактори економічного зростання.
- •Питання 2 Виробнича функція.
- •Питання 3. Модель Солоу
- •Тема 11. Держава в системі макроекономічного регулювання.
- •Лекція 11.2 Фіскальна політика.
- •Питання 1.Кейнсіанська теорія як теоретична база державного регулювання економіки.
- •Питання 2. Альтернативні макроекономічні теорії.
- •Питання 3. Функції та роль держави в економіці.
- •Лекція 11.2 Фіскальна політика. Питання 1. Стимулювальна та стримуюча фіскальна політика.
- •Питання 2. Мультиплікатор податків та збалансованого бюджету.
- •Питання 3. Автоматична фіскальна політика.
- •Питання 6. Державний борг.
- •Тема 12. Зовнішньоекономічна діяльність. Лекція 1. Механізм зовнішньоекономічної діяльності.
- •Лекція 2 Міжнародні валютні відносини.
- •Питання 1. Сутність та інструменти зовнішньоекономічної політики.
- •Питання 2. Платіжний баланс та його структура.
- •Питання 2. Валютний курс та його котирування.
- •Питання 3. Вплив зовнішньої торгівлі та зокрема чистого експорту на ввп.
- •Роль держави у зовнішньоекономічній політиці.
- •Рекомендована література
Питання 2. Об’єкт та предмет макроекономіки.
Макроекономіка формує наукові уявлення про функціонування економіки на національному рівні. Аналізуючи основні фактори і наслідки макроекономічного розвитку, ця наука водночас пропонує певні рецепти та методи активного впливу на об'єкт свого дослідження, тобто на економічну систему. Не визначаючи безпосередньо зміст економічної політики держави, макроекономіка завжди виступає її теоретичною основою. Це свідчить про те, що вона не тільки досліджує фактичний стан національної економіки, а й дозволяє виробити різні варіанти впливу на процес економічного розвитку.
Національна економіка – це сукупність домогосподарств, підприємств, відповідних державних інституцій і установ, інфраструктури та різних активів у межах певного природного середовища й державної території.
Суб’єктами національної економіки є:
домогосподарство – економічна одиниця, що складається з однієї або більше осіб, яка володіє ресурсами, постачає ними економіку і використовує отримані за це доходи для купівлі товарів і послуг, які задовольняють матеріальні потреби його членів. Домогосподарство як поняття не завжди збігається з поняттям сім'ї, але для спрощення аналізу вважають, що кількість домогосподарств у національній економіці дорівнює кількості сімей у країні.
фірма – це ділова одиниця, яка використовує куплені у домогосподарств ресурси для виробництва товарів і послуг і володіє та керує одним або багатьма підприємствами.
держава – виконує важливі економічні функції: формує правове середовище, визначає „правила гри”, яких зобов’язані дотримуватися економічні суб’єкти. Через податки і трансферти держава перерозподіляє доходи, забезпечує суспільство благами громадського вжитку, проводе стабілізаційну політику.
Об'єктом макроекономіки є не просто національна економіка, а її відповідний тип , тобто історично визначена економічна система.
Можна виділити наступні типи економічної системи: ринкову, командно-адміністративну і змішану економіку. В залежності від типу економічної системи визначається механізм впливу держави на формування відповідного економічного середовища.
Щоб уміти впливати на економіку, потрібно знати також і механізм її функціонування. Предметом макроекономіки – є ефективність функціонування національної економіки або, кажучи точніше, ефективність функціонування механізмів економічної системи.
С. Р З метою вивчення свого предмету, макроекономіка виконує дві функції: позитивну і нормативну.
Позитивна функція спрямована на обґрунтування висновків, які пояснюють сучасний стан економічного розвитку країни.
Нормативна функція спрямована на обґрунтування рекомендацій щодо шляхів подальшого розвитку національної економіки.
Питання 3. Метод макроекономіки.
Макроекономічні процеси вивчаються за допомогою різних методів. Під методом розуміють сукупність прийомів, способів и форм вивчення предмета даної науки. Макроекономіка використовує як загальнонаукові так і специфічні методи досліджень.
До загальнонаукових відносять:
наукову абстракцію,
аналіз і синтез,
єдність історичного та логічного,
економіко-математичний,
об’єднаність нормативного и позитивного підходів.
Основними специфічними методами, які використовує макроекономіка є
макроекономічне агрегування – об’єднаність явищ та процесів в єдине ціле. Агреговані величини характеризують ринкову кон'юнктуру та її зміни (ринкова % ст., ВНП, загальний рівень цін та ін.).Макроекономічне агрегування розповсюджується на економічні суб'єкти, державу, зовнішньоекономічний сектор и ринки всіх видів.
економічне моделювання - це формалізовані описання різних економічних явищ і процесів, спрощене відображення економічної дійсності.
Макроекономічні моделі дозволяють відволіктися від другорядних елементів та зосередитися на головних елементах системи та їх взаємозв'язках. Так як моделі – абстрактне відображення реальної дійсності, то вони не можуть охватити всі процеси та явища.
В макроекономіці використовується багато моделей, які можуть бути класифіковані по різним критеріям:
по ступеню узагальнення – абстрактно-економічні та конкретно-економічні
по структурі – мало розмірні и великорозмірні
по взаємозв’язку елементів – лінійні и нелінійні
по ступеню обхвату – відкриті та закриті
по фактору часу – статичні и динамічні
В макроекономічних моделях використовують два типа змінних:
екзогенні – це змінні, які модель бере як дані.
ендогенні – це змінні, які модель намагається пояснити. Метою моделі є з’ясування того, як екзогенні змінні впливають на ендогенні.
До екзогенних змінних найчастіше відносять державні видатки, ставки оподаткування, величину пропозиції грошей та ін. До ендогенних змінних здебільшого належать обсяг національного виробництва, рівень зайнятості, рівень інфляції тощо.
С. Р Досліджуючи національну економіку, макроекономісти використовують велику кількість різноманітних статистичних показників, які характеризують макроекономічні змінні. Існують численні класифікації макроекономічних показників; наведемо окремі з них.
Макроекономічні показники поділяють на натуральні, які вимірюють у різних фізичних одиницях, та вартісні (грошові). Вартісні показники можуть визначатися у постійних або поточних цінах. Постійна — це ціна базового року. Показники також поділяють на абсолютні (натуральні та вартісні) та відносні, визначені у відсотках.
Особливо важливе значення у макроекономіці має поділ показників на запасові й потокові та номінальні й реальні.
Запасові — це показники, які вимірюють кількість чого-небудь у певний момент часу. Потокові — це показники, що вимірюють кількість чого-небудь за одиницю часу, здебільшого за рік.
У макроекономіці існує певний взаємозв'язок між показниками запасу і потоку. По-перше, запас дорівнює нагромадженим за певний період часу потокам. По-друге, потік дорівнює різниці між запасами на початок і кінець періоду.
Наприклад: майно особи – запас, її доход і видатки – потік;
кількість безробітних – запас, кількість людей, що втрачають роботу – потік.
Слід розрізняти два типи кількісних змінних: запас і потік.
Запас – це кількість будь-чого в даний момент часу.
Потік – це кількісна визначеність зміни будь-чого за певний проміжок часу.
Вилучення – це частина поточного доходу, яка не використовується для здійснення видатків на виробництво ВВП.
Ін’єкції – це приріст видатків поточного періоду, які здійснюються за рахунок доходу попереднього періоду.
