Змістовий модуль ііі. Господарський комплекс національної економіки і його структура тема 7 господарський комплекс національної економіки і його структура

1. До міжгалузевих господарських комплексів відносяться:

А) промисловий;

Б) паливний;

В) соціальний;

Г) культурний;

Д) науково-технічний.

2. Другий технологічний уклад пов'язаний із використанням:

А) парового двигуна;

Б) енергії води;

В) електроенергії;

Г) нафти і газу;

Д) інформаційних технологій.

3. Використання електроенергії є основою:

А) першого технологічного укладу;

Б) другого технологічного укладу;

В) третього технологічного укладу;

Г) четвертого технологічного укладу;

Д) п’ятого технологічного укладу.

4. При регулюванні господарського комплексу національної економіки до головних задач відносяться:

А) технічне переозброєння галузей матеріального виробництва;

Б) забезпечення екологічної безпеки виробництва;

В) підтримка галузей, що забезпечують майбутнє економічне зростання;

Г) підвищення ролі наукоємних виробництв;

Д) всі відповіді можна вважати правильними.

5. До методів регулювання промисловості відносяться:

А) державні інтервенції;

Б) регулювання правил продажу окремих видів продукції;

В) соціальне партнерство;

Г) демонополізація;

Д) всі відповіді помилкові.

6. Особливо велику роль держзамовлення відіграє у:

А) аграрно-промисловому комплексі;

Б) оборонно-промисловому комплексі;

В) комплексі будівельних матеріалів;

Г) соціальному;

Д) машинобудівному.

7. Виділяють наступні види держзамовлення:

А) на наукові дослідження;

Б) на поставку продукції в держрезерв;

В) на будівельні і ремонтні роботи;

Г) оборонний;

Д) всі відповіді правильні.

8. Якщо держава купує сільськогосподарську продукцію на ринку, то це:

А) товарні інтервенції;

Б) закупівельні інтервенції;

В) аграрні інтервенції;

Г) протекціоністські інтервенції;

Д) продуктові інтервенції.

9. До методів підтримки агропромислового комплексу можна віднести:

А) розвиток соціальної сфери села;

Б) політику фритредерства;

В) поширення приватної форми власності в сільському господарстві;

Г) валютні інтервенції;

Д) ліцензування.

10. Адміністративні методи впливу на розвиток сфери товарного обігу включають:

А) кредитно-грошову політику;

Б) податкове регулювання;

В) валютне регулювання;

Г) політику доходів;

Д) всі відповіді помилкові.

11. Техніко-економічний уклад – це:

А) сукупність технологій, характерних для певного рівня розвитку виробництва;

Б) страхування відповідальності промислових об’єктів на випадок ненавмисного забруднення навколишнього середовища;

В) визначення пріоритетних сфер і об'єктів інвестування, які повинні відповідати як довгостроковим національним інтересам держави, так і невідкладним завданням сучасного стану і структури економіки;

Г) створення оптимального конкурентного середовища діяльності суб’єктів господарювання;

Д) надання інженерно-консультативних послуг з налагодження технології виробництва, експлуатації діючого обладнання, організації науково-дослідних робіт.

12. Для суспільства знань в інвестиційному процесі характерні наступні тенденції:

А) швидкі темпи зростання капіталовкладень, які відображають більш високу капіталоємність нової економіки, впливу ресурсозберігаючої спрямованості науково-технічного прогресу;

Б) подальше розширення більшої капіталомісткості сфери послуг;

В) скорочення процесу технологічної модернізації виробничого апарату;

Г) зменшення ефективності проектних рішень;

Д) правильна відповідь відсутня.

13. Які завдання необхідно вирішувати для корінної структурної і технологічної модернізації виробничої бази економіки України:

А) сприяння інтеграційним процесам у промисловості як одним з засобів збільшення її потенціалу і підвищення конкурентоспроможності;

Б) зосередження інвестиційних ресурсів на розвитку виробництва, які забезпечують економічне зростання за рахунок інтенсивних факторів або збільшують базу для відтворення самих інвестиційних ресурсів;

В) удосконалення системи відбору і обґрунтування інвестиційних проектів, які здійснюються за рахунок як однеканального (у тому числі бюджетного), так і багатоканального фінансування;

Г) посилення контролюючої і регулюючої ролі держави на природними монополіями, протидія процесу необґрунтованого зростання тарифів на послуги, перерозподіл потенційних інвестиційних ресурсів промисловості в напряму інших високотехнологічних укладів;

Д) усі відповіді правильні.

14. Основні принципи, якими керується Євросоюз у своїй промисловій політиці, складаються в тому, що будь-яка допомога держави не відповідає правилам загального ринку, якщо вона:

А) надається за рахунок приватних коштів;

Б) являє собою економічний негативний вплив для одержувачів (або погіршує положення підприємства в порівнянні з конкурентами);

В) носить масовий характер, тобто призначена всіх виробників або виробництв всіх виробів, що негативно позначається на рівності можливостей всіх конкурентів;

Г) спотворює конкуренцію або може їй загрожувати, а також порушує торговельний обмін між країнами-членами;

Д) усі відповіді правильні.

15. Цільовими пріоритетами розвитку промисловості України є (виберіть найбільш повну відповідь):

А) інноваційний, екологічний і технологічний;

Б) ринковий, екологічний і соціальний;

В) інноваційний, екологічний і соціальний;

Г) інноваційний, екологічний і культурний;

Д) правовий, соціальний, глобальний (інтеграція у ЄС).

16. Розвитку мультиплікативного ефекту сприяє в більшій мірі:

А) поліпшення інституціональної структури економіки і її інфраструктурного забезпечення;

Б) державне замовлення;

В) оптимізація загального конкурентного середовища, тобто визначення рамок ефективного конкурентного тиску, які припустимі і доцільні для досягнення стратегічних цілей промислового розвитку;

Г) реалізації системи заходів по державній підтримці сфер науки і освіти, насамперед прикладні і фундаментальні наукові дослідження;

Д) управління якістю продукції, насамперед сертифікація продукції, технологій і виробництва за міжнародними стандартами.

17. У зв’язку із якими факторами не може в повній мірі застосовуватися у сучасних умовах концепція порівняльних переваг як аргумент необхідності зняття торговельних бар'єрів для розширення світової торгівлі:

А) внаслідок значних обсягів субсидування аграрного сектора в ряді країн виникають складності в оцінці чистих виробничих видатків;

Б) частка аграрного сектора в споживчій ціні продовольства в умовах ринку не є переважною. У сучасних умовах все більша питома вага в її структурі одержують видатки, пов'язані з переробкою і маркетингом;

В) на міжнародному і національному ринках більшості видів харчових продуктів домінують транснаціональні корпорації;

Г) розвиток генної інженерії дає перевага країнам, що активно використовують її технології при виробництві агропромислової продукції, знижуючи за рахунок цього її собівартість;

Д) усі відповіді правильні.

18. За рахунок яких факторів вартість капіталу, інвестованого в агробізнес, зростає і може збільшуватися в довгостроковій перспективі:

А) несприятливої ринкової кон'юнктури світових і внутрішніх ринків продукції сільського господарства і харчових продуктів;

Б) можливості збільшувати прибутки від діяльності за рахунок одержання дешевої сировини за допомогою інтеграції сільського господарства і переробки продукції галузі;

В) високої вартості робочої сили;

Г) високої орендної плати за землю;

Д) неможливість одержання дотацій і субсидій з державного бюджету на розвиток аграрної галузі.

19. За показниками економічного розвитку Україна відноситься до:

А) індустріальних країн світу;

Б) аграрних країн світу;

В) аграрно-індустріальних країн світу;

Г) індустріально-аграрних країн світу;

Д) країна з ринковою (економіка знань) економікою.

20. Розвиток торгівлі припускає досягнення наступних цілей:

А) стабільне забезпечення роздрібної торгівлі різноманітними асортиментами якісної продукції за доступними цінами від легальних виробників;

Б) активне залучення національного капіталу до створення і розвитку інноваційних підприємств оптової торгівлі;

В) формування "прозорого" економічного середовища в системі товарообороту;

Г) підтримка національного виробника в забезпеченні збуту продукції й ін.;

Д) усі відповіді правильні.

21. Національні інтереси – це:

А) це сукупність національних економічних і соціальних показників розвитку;

Б) життєво важливі матеріальні, інтелектуальні й духовні цінності народу;

В) реальні статистичні показники розвитку економіки країни;

Г) інтереси різних соціальних груп, що проживають на території країни;

Д) інтереси держави, уряду, парламенту, профспілок, національних угрупувань.

22. Індикатори економічної безпеки можуть мати наступні значення:

А) ситуативні;

Б) кон’юнктурні;

В) граничні;

Г) середні;

Д) приховані.

23. До індикаторів макроекономічної безпеки країни відносяться:

А) відношення валового внутрішнього продукту до показника національного багатства;

Б) відношення сальдо торгового балансу до темпу зростання заробітної плати;

В) валове накопичення основного капіталу по відношенню до ВВП;

Г) відношення темпу зростання заробітної плати до обсягу непрямих інвестицій в економіку країни;

Д) співвідношення грошового агрегату М1 до М2.

24. До індикаторів бюджетної безпеки відносяться:

А) обсяг грошової готівки по відношенню до ВВП;

Б) валові міжнародні резерви України;

В) рівень інфляції;

Г) рівень перерозподілу ВВП через консолідований бюджет;

Д) рівень зовнішньої заборгованості на одну людину.

25. До індикаторів безпеки грошового ринку і інфляційних процесів відносяться:

А) відношення ВВП до обсягу грошового агрегату М2;

Б) відношення обсягів депозитів в іноземній валюті до загальних обсягів депозитів;

В) відношення дефіциту, профіциту державного бюджету до ВВП;

Г) відношення обсягу внутрішнього боргу до ВВП;

Д) відношення обсягу номінальної капіталізації ринку акцій до ВВП.

26. До індикаторів зовнішньоекономічної безпеки відносяться:

А) темп зміни індексу офіційного курсу гривні до долару США до показників минулого року;

Б) відношення державного зовнішнього боргу до річного експорту товарів і послуг;

В) частка іноземного банківського капіталу у загальному обсязі банківського капіталу;

Г) обсяг трансфертів із державного бюджету по відношенню до ВВП;

Д) коефіцієнт покриття імпорту експортом.

27. До індикаторів науково-технологічної безпеки належать:

А) частка реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязі промислової продукції:

Б) рівень забезпеченості паливно-енергетичними ресурсами;

В) відношення обсягу номінальної капіталізації ринку акцій до ВВП;

Г) енергоємність ВВП;

Д) ступінь зносу основних засобів промисловості.

28. До індикаторів енергетичної безпеки належать:

А) частка підприємств, які впроваджують інновації, у загальному обсязі промислової продукції;

Б) відношення інвестицій у підприємства паливно-енергетичного комплексу до ВВП;

В) питома вага сировинної й низького рівня переробки експорту (промисловості) у загальному обсязі експорту товарів;

Г) рівень страхових виплат;

Д) індекс реального промислового виробництва.

29. До індикаторів соціальної безпеки належать:

А) очікувана тривалість життя при народженні;

Б) рівень безробіття;

В) демографічне навантаження непрацездатного населення на працездатне;

Г) виробництво зерна на одну людину на рік;

Д) рівень зовнішньої заборгованості на одну людину.

30. До індикаторів виробничої безпеки належать:

А) енергоємність ВВП;

Б) спрацювання основних виробничих фондів підприємств паливно-енергетичного комплексу;

В) відношення інвестицій у підприємства паливно-енергетичного комплексу до ВВП;

Г) виробництво зерна на одну людину на рік;

Д) ступінь зносу основних засобів промисловості.