- •Івано-Франківськ, 2003
- •За редакцією канд.Техн.Наук, проф. Я.В.Василишина
- •Інженерна графіка
- •Передмова
- •1 Види виробiв I конструкторських документiв
- •1.1 Відомості про державні стандарти
- •Гост 2.305-68
- •1.2 Вироби
- •1.3 Види конструкторських документiв
- •2 Оформлення креслень
- •2.1 Формати аркушiв
- •2.2 Масштаби креслень
- •2.3 Лiнiї креслення
- •2.4 Шрифти креслярськi
- •2.5 Літерні позначення
- •2.6 Основний напис креслення
- •2.7 Графiчне позначення матерiалiв
- •3 Нанесення розмiрiв
- •3.1 Основнi вимоги
- •3.2 Нанесення розмiрiв
- •4.2 Побудова перпендикулярних I паралельних прямих
- •4.2.1 Побудова перпендикуляра через середину вiдрiзка
- •4.2.2 Побудова перпендикуляра до прямої з точки к, що лежить поза
- •4.2.3 Побудова перпендикуляра до прямої через точку а, що лежить на
- •4.2.4. Побудова перпендикуляра з кiнця даного вiдрiзка прямої
- •4.2.5 Побудова прямої, паралельної заданiй прямiй
- •4.3 Побудова I поділ кутiв
- •4.3.1 Побудова кута, що дорiвнює заданому
- •4.3.2 Побудова I вимiрювання кутiв за допомогою транспортира
- •4.3.3 Побудова кутiв за допомогою лiнiйки I косинцiв
- •4.3.4 Поділ кута на двi рiвнi частини
- •4.3.5 Поділ прямого кута на три рiвнi частини
- •4.4.4 Подiл кола на три рiвні частини
- •4.4.5 Поділ кола на шiсть рiвних частин
- •4.4.6 Поділ кола на рiвнi частини за допомогою рейсшини I косинцiв
- •4.5 Побудова похилу та конусностi
- •5 Спряження лiнiй
- •5.1 Спряження прямих дугою кола
- •5.2 Спряження дуг мiж собою
- •5.3 Побудова коробових кривих
- •5.3.1 Побудова овалів
- •5.3.2 Побудова завитків
- •6 Лекальнi кривi
- •6.1 Послiдовнiсть побудови лекальної кривої
- •6.2 Криві другого порядку
- •6.3 Спіральні криві
- •6.4 Циклічні криві
- •7 Метод проекціювання.
- •7.1 Метод проекціювання
- •7.2 Проекціювання точки на три площини проекцій
- •7.3 Комплексне креслення
- •7.4 Побудова третьої проекції точки за двома відомими її проекціями
- •7.5 Три проекції відрізка прямої
- •7.6 Розташування прямої відносно площин проекцій
- •7.7 Проекціювання площини.
- •8 Способи перетворення проекцій
- •8.1 Спосіб заміни площин проекцій
- •8.2 Спосіб обертання
- •9 Пареріз геометричних тіл площинами
- •9.1 Поняття про переріз геометричних тіл
- •9.2 Переріз призми площиною
- •9.3 Переріз піраміди площиною
- •9.4 Переріз циліндра площиною
- •9.5 Переріз конуса площиною
- •9.6 Переріз кулі площиною
- •10 Аксонометричнi проекцiі
- •10.1 Загальні відомості
- •10.2 Прямокутна ізометрична проекція
- •10.3 Прямокутна диметрична проекція
- •10.4 Косокутні аксонометричні проекції
- •10.5 Побудова аксонометричних проекцій найпростіших геометричних тіл
- •11 Побудова зображень на кресленнях
- •11.1 Розташування виглядів на кресленнях
- •11.2 Розрізи і перерізи
- •Умовності та спрощення
- •Виносні елементи
- •12 Зображення та позначення різей
- •12.1 Поняття про різі
- •12.2 Форма і типи різей
- •12.2.1 Метрична різь
- •12.2.2 Трубна циліндрична різь
- •12.2.3 Трубна конічна різь
- •12.2.4 Різь метрична конічна
- •12.2.5 Дюймова різь
- •12.2.6 Конічна дюймова різь
- •12.2.7 Трапецеїдальна різь
- •12.2.8 Упорна різь
- •12.2.9 Прямокутна різь
- •12.З Зображення різі на кресленнях
- •12.4 Позначення різі
- •Зображення і позначення стандартних
- •13.1 Болти
- •13.2 Гвинти
- •Шпильки
- •13.4 Гайки
- •13.5 Шайби
- •13.7 Штифти
- •13.8 Шпонки
- •З’єднувальні частини з різзю для трубопроводів
- •13.10 Спрощені та умовні зображення кріпильних деталей
- •14 Зображення рознімних з'єднань
- •14.1 Нарізні з'єднання
- •14.1.1 Болтове з'єднання
- •14.1.2 Шпилькове з'єднання
- •14.1.3 Гвинтове з'єднання
- •Трубне з'єднання
- •14.2 Шпонкові з’єднання
- •14.3 Шліцьові з’єднання
- •14.4 З'єднання за допомогою штифтів
- •15 Зображення нерознімних з'єднань
- •15.1 Клепані з'єднання
- •15.2. Зварні з'єднання
- •З’єднання паяні та клейові
- •16 Зображення і позначення елементів деталей
- •16.1 Загальні властивості елементів деталей та їх зображень
- •16.2 Елементи деталей типу тіл обертання
- •16.3 Отвори
- •16.4 Елементи кріпильних деталей
- •16.5 Елементи вилитих деталей
- •Креслення оригінальних деталей
- •18 Креслення деталей зі стандартним зображенням
- •18.2 Деталі з елементами зубчастих зачеплень
- •19 Робочі креслення та ескізи
- •19.1 Вимоги до робочих креслень деталей
- •19.2 Виконання ескіза деталі з натури
- •Виконання робочого креслення деталі за ескізом
- •Шорсткість поверхонь
- •19.5 Матеріали та їх умовне позначення
- •19.6 Вимірювальні інструменти та способи вимірювання
- •20 Складальні креслення
- •20.1 Послідовність виконання складального креслення
- •20.2 Деякі особливості викреслювання складальних креслень
- •20.3 Розміри на складальних кресленнях
- •2.4 Номери позиції
- •20.5 Специфікація
- •20.6 Приклад виконання складального креслення
- •21 Читання та деталювання складальних креслень
- •21.1 Читання складальних креслень
- •21.2 Деталювання складальних креслень
1 Види виробiв I конструкторських документiв
1.1 Відомості про державні стандарти
За Державною системою стандартизації України нормативні документи зі стандартизації поділяють на такі категорії: державні стандарти України (ДСТУ); галузеві стандарти України (ГСТУ); стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України (СТТУ); технічні умови України (ТУУ); стандарти підприємств (СТП). Державні стандарти колишнього СРСР (абревіатура - ГОСТ) на території України визнані міждержавними і зберігають таку саму абревіатуру.
Згідно з прийнятою у 1992 році міждержавною угодою взято до виконання частину чинних стандартів колишнього СРСР, у тому числі тимчасово прийнято без змін існуючі стандарти Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД), яка була введена з 1 січня 1971 року і прийшла на зміну раніше діючих в різних галузях багаточисельних систем креслярського господарства. У 1996 році наказом Держстандарту України введено в дію Систему конструкторської документації (СКД) (ДСТУ 3321-96).
СКД – це комплекс термінів та визначень елементів і основних понять конструкторської документації, яку виготовляють і застосовують організації та підприємства України.
Головне призначення СКД ДСТУ 3321-96, як і ЄСКД, встановити єдині терміни та визначення основних понять конструкторської документації, взаємопов’язані правила і положення щодо порядку розробки, оформлення і обігу конструкторської документації, що розробляється і застосовується організаціями і підприємствами. СКД і ЄСКД повинні забезпечувати:
- взаємообмін конструкторськимх документів між організаціями та підприємствами без їх переоформлення;
- стабілізацію комплектності, яка виключає дублювання і розробку непотрібних виробнику документів;
- можливість розширення уніфікації при конструкторській розробці проектів промислових виробів;
- спрощення форм конструкторських документів графічних зображень, які знижують трудоємність проектно-конструкторських розробок промислових виробів;
- механізацію і автоматизацію оброблення технічних документів та інформації, що в них міститься.
Держстандарт України прийняв класифікацію нормативних документів зі стандартизації, яка відповідає Міжнародній організаціії зі стандартизації (ISO). Згідно з цією класифікацією графічна та інша технічна документація має код 01.100 “Технічне креслення” (01 – клас, 100 - підклас). Групу цього коду становлять СКД ДСТУ 3321-96 і тимчасово стандарти класу 2 колишньої ЄСКД.
Позначення стандартів ЄСКД будується за класифікаційним принципом. ЄСКД поділена на 10 класифікаційних груп від 0 до 9:
нульова група – Загальні положення – ГОСТ 2.001-70 і наступні;
перша група – Основні положення - ГОСТ 2.101-68 і наступні;
друга група – Позначення виробів і конструкторських документів –
ГОСТ 2.201-80 і наступні;
третя група–Загальні правила виконання креслень – ГОСТ 2.301-68 і наступні;
четверта група – Правила виконання креслень виробів машино- і
приладобудування – ГОСТ 2.401-68 і наступні;
п’ята група – Правила обігу конструкторських документів (облік, зберігання,
дублювання, внесення змін) - ГОСТ 2.501-68 і наступні;
шоста група – Правила виконання експлуатаційної і ремонтної документації –
ГОСТ 2.601-68 і наступні;
сьома група – Правила виконання схем – ГОСТ 2.701-84 і наступні;
восьма група – Правила виконання документів будівельних і суднобудування –
ГОСТ 2.801-74 і наступні;
дев’ята група – Інші стандарти.
Позначення стандарту ЄСКД складається з абревіатури ГОСТ (“Государственый стандарт”), з цифри 2, що присвоєна класу стандартів ЄСКД; однієї цифри (після крапки), яка позначає класифікаційну групу (шифр групи) стандартів; двозначного числа (після тире), яке вказує рік регістрації стандарту, Приклад позначення стандарту ЄСКД “Загальні правила виконанння креслень”:
