2. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття

Термін	Визначення
Фармакокінетика	Розділ клінічної фармакології, що вивчає шляхи введення, біотрансформацію, зв’язок з білками крові, розподіл та виведення лікарських засобів.
Фармакодинаміка	Розділ клінічної фармакології, що вивчає механізми дії, характер, силу і тривалість фармакологічних ефектів лікарських засобів у людини.
Біодоступність	Частка дози ЛЗ (у %), яка досягла системного кровотоку після позасудинного введення.
Біоеквівалентність (відносна біодоступність)	Співвідношення кількості ЛЗ, який поступив в системний кровообіг при використанні його в різних лікарських формах чи препаратах, що випускаються різними фірмами.
Об’єм розподілу	Гіпотетичний об’єм рідини організму, необхідний для рівномірного розподілу всієї кількості ЛЗ (введеної дози) в концентрації, аналогічній такій в плазмі крові.
Період напіввиведення	Час, необхідний для зниження концентрації препарату в крові на 50% в результаті елімінації.
Кліренс	Об’єм плазми чи крові, що повністю звільняється від ЛЗ за одиницю часу.

2. Теоретичні питання до заняття

   1. Визначення поняття, предмет, завдання та структура клінічної фармакології.

   2. Етапи фармакокінетики та основні фармакокінетичні параметри (біодоступність, біоеквівалентність, об’єм розподілу, період напіввиведення, кліренс).

   3. Фактори, що впливають на всмоктування, розподіл, метаболізм та виведення лікарських засобів.

   4. Мікросомальна окислювальна система печінки, її роль у біотрасформації ліків.

   5. Фактори, що впливають на фармакодинаміку лікарських засобів.

   6. Визначення та види рецепторів.

   7. Класифікація побічних ефектів лікарських засобів.

   8. Види взаємодії лікарських засобів.

2. Практичні завдання, які виконуються на занятті.

Цей етап передбачає виконання кожним студентом самостійно нижченаведених практичних робіт.

Завдання 1.

Опишіть, в наведеній нижче таблиці, наслідки взаємодії вказаних препаратів. Вкажіть ізоформи цитохрому Р450, які задіяні в кожному випадку.

Препарати	Ізоформи CYP 450	Наслідки взаємодії
Фенобарбітал + глюкокортикоїди
Фенобарбітал + парацетамол
Фенобарбітал + циклофосфамід
Ізоніазід + гідралазин
Кофеїн + парацетамол
Етанол + парацетамол
Тербінафін + нортриптілін
Флувоксамін + клозетам
Циметидин + теофілін
Фурасемід + парацетамол
Кетоконазол + лов астатин
Ітраконазол + ріфампіцин
Сок грейпфрута + аторвастатин
Циклоспорин + лов астатин
Лоратадин + теофілін
Лоратадин + лов астатин
Ципрофлоксацин + теофілін
Ріфампіцин + теофілін

Задачі для самоконтролю.

Задача 1

47-річний чоловік звернувся до лікаря з приводу запаморочення, почервоніння обличчя, відчуття приливів крові до обличчя, набряків гомілково-ступеневих суглобів, які з’явилися кілька днів тому. Для лікування гіпертонії протягом 3 років приймав ніфедипін. Лікар для лікування вірусного гепатиту В два тижні тому призначив ламівудин, зідовудин та інгібітор протеаз ритонавір.

Поясніть, з чим пов’язана поява побічних ефектів ніфедипіну на тлі противірусної терапії?

Задача 2

Дитина, 5 років, захворіла на респіраторну інфекцію з лихоманкою до 39⁰С. Мама для зниження температури давала дитині парацетамол 4-5 разів на день, а для «заспокоєння» та кращого сну на ніч фенобарбітал в таблетках. Через 5 днів стан дитини погіршав – з’явились блювання, болі в животі, легка жовтяниця.

Причини погіршення стану? Заходи негайної допомоги?

Задача 3

Іноземному студенту медичного вузу для лікування гострого бронхіту призначили «Бісептол», по 2 таблетки 2 рази на добу. На фоні лікування у хворого виникла різка слабкість, головний біль, сонливість, блювання, жовтушність склер. В аналізі крові різко зменшилась кількість еритроцитів, сеча – забарвлена в темно-коричневий колір.

Яке ускладнення антибактеріальної терапії виникло у хворого? Відповідь обґрунтуйте.

Задача 4

У хворого, що тривалий час отримує ізоніазид з приводу туберкульозу легень, з’явились головний біль, головокружіння, нудота, блювання, біль за грудиною, дратівливість, безсоння, тахікардія, поліневрит.

Яка причина розвитку подібного стану? Які препарати здатні попередити розвиток таких реакцій?

Задача 5

У пацієнтки, яка для лікування миготливої тахіаритмії отримує дігоксин 0,25 мг/добу та аміодарон 1200 мг/добу, через тиждень після призначеної терапії виникла нудота, блювання, біль у правому підребер’ї, виражені перебої в роботі серця, головний біль, порушення зору.

Чим може бути зумовлена така ситуація? Відповідь поясність.

Заключний етап - 15 хв.

Здійснюється кінцевий тестовий контроль.

Завдання згідно бази Крок - 2 центру тестування МОЗ України.

1. Пацієнтці М., 54 років, на тлі загострення хронічного обструктивного бронхіту, до базисної терапії атровентом (1 вд. - 3 рази) та теопеком (600 мг/добу) додали: ципрофлоксацин (500 мг - 2 рази), АЦЦ (200 мг - 2 рази), діклофенак (75 мг/добу). На 3 добу лікування з’явились: безсоння, дратівливість, головний біль, серцебиття. Терапевтичний моніторинг показав збільшення стаціонарної концентрації теофіліну (ТФ) з 12,2 мкг/мл до 19,8 мкг/мл. Після відміни ципрофлоксацину та зменшення дози теопеку стан хворої нормалізувався. Назвіть механізм фармакокінетичної взаємодії ципрофлоксацину з ТФ.

   1. Підвищення всмоктування ТФ.

   2. Витіснення ТФ із зв’язку з транспортними білками.

   3. Пригнічення біотрансформації ТФ.

   4. Зниження ниркової елімінації ТФ.

   5. Усі перераховані механізми.

2. Пацієнту Н., 48 років з метою лікування нозокоміальної пневмонії призначили: роваміцин, гентаміцин, індометацин, лазольван, ацетилцистеїн, гемодез. Виберіть найбільш нефротоксичне поєднання препаратів.

   1. Поєднання роваміцину з гентаміцином.

   2. Поєднання гентаміцину з індометацином.

   3. Поєднання роваміцину з ацетилцистеїном.

   4. Поєднання лазолвану з індометацином

   5. Поєднання гемодезу з гентаміцином

3. Пацієнту С., 46 років з метою лікування пароксизму миготливої аритмії було призначено дігоксин, хінідин, панангін, валокордин. На другу добу лікування з'явились: нудота, виражена загальна слабкість, шлуночкова екстрасистолія по типу бігемінії. Назвіть причину дигіталісної інтоксикації.

   1. Підвищення концентрації дігоксину за рахунок посилення всмоктування.

   2. Підвищення концентрації дігоксину за рахунок витіснення хінідіном дігоксину із зв’язку з транспортними білками.

   3. Гальмування біотрансформації дігоксину панангіном.

   4. Затримка ниркової елімінації дігоксину.

   5. Вік хворого

      4. Хворий М., 76 років, у зв’язку із загостренням хронічного обструктивного бронхіту приймав: ацетилцистеїн, рокситроміцин, діклофенак натрію (150 мг/добу), атровент, преднізолон. Через 5 днів раптово відчув значну слабкість, головокружіння, з’явилась мелена. Діагностована гастородуоденальна кровотеча. Назвіть причину ускладнення:

1. Поєднання діклофенаку з рокситроміцином.

2. Побічна дія рокситроміцину.

3. Побічна дія ацетилцистеїну

4. Поєднання діклофенаку та преднізолону.

5. Побічна дія атровенту

5. Хворому 38 років з діагнозом: Ревматизм, активність ІІІ ст., первинний міокардит, НК ІІА призначена терапія: бутадіон 0,15х4 рази/добу, ампіцилін 1,0х4 рази в/м, гіпотіазид 25 мг вранці. Через 3 дні на тлі лікування у хворого збільшилась задишка, периферичні набряки, виникли симптоми набряку легень. Причина погіршення стану:

   1. Затримка бутадіоном рідини і зменшення ефективності діуретика

   2. Алергічна реакція

   3. Порушення ліжкового режиму

   4. Відсутність серед призначень серцевих глікозидів

   5. Передозування діуретиків

6. Хвора М., 36 р., медсестра, завжди рахувала себе здоровою. Захворіла грипом, з приводу чого лікарем призначено ін’єкції пеніциліном. В перший день призначення пеніциліну підвищилась температура тіла до 39,6-39,8^оС, з’явились болі в порожнині рота і горлі, які поступово посилювались. Хвора не могла їсти, з трудом ковтала рідину, різко зростала слабість. Ваш діагноз?

   1. Дифтерія

   2. Стоматит

   3. Фарингіт

   4. Гострий тонзиліт

   5. Набряк гортані, медикаментозна алергія

В кінці заняття проводиться перевірка та аналіз результатів роботи з виставленням відповідних балів і оцінки.