- •Мета: Формування знання хімічних властивостей органічних сполук різних типів для розуміння їх реакційної здатності.
- •Дослід 2. Омилення жирів
- •Лабораторна робота №3
- •Тема: Реакційна здатність та хімічні властивості гетерофункціональних сполук
- •Дослід 1.
- •Якісні реакції на кетонові тіла
- •Лабораторна робота № 4 Тема: Гетероциклічні і ароматичні сполуки мета: Вивчити основні хімічні властивості гетероциклічних сполук, які приймають участь у метаболізмі людини.
- •1.2 Реакция Фелінга
- •Висновки
- •Лабораторна робота № 5 Тема: Вуглеводи.
- •Реакція Тромера
- •Дослід 5. Кислотний гідроліз крохмалю
- •Лабораторна робота № 6 Тема: -Амінокислоти, пептиди, білки.
- •Зразок завдань підсумкового контролю знань по биоорганической химии
- •План проведення лабораторно - практичних занять з курсу «Біоорганічна хімія» для студентів 1 курсу медичного факультету
- •Список літератури
- •Критерії оцінювання знань студентів
Зразок завдань підсумкового контролю знань по биоорганической химии
Класифікація органічних сполук за вуглеводневим кістяком, по функціональних групах (класах). Правила замісної і радикально-функціональної номенклатури.
Напишіть рівняння реакцій: спирту і фенолу з натрієм, їдким натром; метилмеркаптана з їдким натром, ацетатом свинцю , гідролізу моно–, ди– і тригалогеналканів.
Наведіть формули і біологічна роль і (або) медичне застосування жирних кислот: стеаринової і пальминової, олеїнової, линолевої, ліноленової, арахидонової кислот.
Багатоатомний спирт – гліцерин. Дикарбонові кислоти: щавлева, малонова бурштинова, фумарова, малеїнова і їх властивості.
Гідрокси– і амінокислоти: молочна, біосинтез, b–гидрокси– і b–амінокислоти, властивості. Лактам–лактимна таутомерія «Ацетонові тіла». Ацетооцтовий ефір і його хімічні властивості.
Синтез похідних саліцилової кислоти і їх застосування в медицині. Синтез n–аміносаліцилової кислоти (ПАСК), застосування в медицині.
Ліпіди і низькомолекулярні біорегулятори: омилюємі ліпіди, їх класифікація, триацилгліцерини: жири, олії.
Складні ліпіди: фосфоліпіди. Властивості омилюємих ліпідів: цис–трансізомерія, реакції гідролізу, приєднання, окислювання. Пероксидне окиснювання ліпідів, біологічна роль.
Доведіть ароматичний характер і наявність кислотно-основних властивостей з урахуванням електронної будівлі гетероатомів - фурана, пірролу, тіофену, тіазолу, індолу, імідазолу, бензимідазолу, піридину, хіноліну, пірімідину, пурину.
Порівняєте будівлю і реакційну здатність (ацидофобність, реакції електрофільного заміщення SE і їх особливості) фурану, піролу, тіофену, індолу, імідазолу, бензимідазолу.
Порівняєте будову і реакційну здатність (реакції окиснювання-відновлення, електрофільного SE і нуклеофільного заміщення SN) піридину, хіноліну, піримідину, пурину.
Напишіть хімічні реакції взаємодії: фурфуролу з нитруючою сумішшю і лугом; піролу, індолу і імідазолу з металевим калієм; тіофену з Н2SO4 ; амінопіролу з NaNO2 у кислому середовищі й у середовищі безводної оцтової кислоти; піролу й індолу з SO3.
Напишіть хімічні реакції взаємодії: піридину з SO3, піридину з SO3+ H2O; суміші пиролу і піридину з SO3, з HCl, з SO3+H2O; b-індолілпіровиноградної і b-індолілоцтової кислот з H2SO4, C2H5OH, Н2.
Структура, біосинтез, біологічна роль, застосування: триптофану, триптаміну, серотоніну, 5-гідрокси-b-індолилоцтової кислоти, гетероауксину, b-індолілпіровиноградної кислоти, скатолу, гистидину, гистаміну;
Написати хімічні реакції при взаємодії: гуаніну й аденіну з HNO2 , піридоксальфосфату з a-амінокислотами (реакції трансамінування і декарбоксилювання a-амінокислот).
Загальна формула НАД+, і ОВР на їх основі: НАД+ Û НАДН.
Лактим–лактамна, кето–єнольна, аміно–імінна таутомерія гідрокси– і амінопохідних піримідинового і пуринового ряду, барбітуратів.
Напишіть реакції одержання: нікотинової кислоти і її аміду.
a–Амінокислоти, принципи класифікації, стереоізомерія. Знати формули, назви і їхні скорочені трибуквені позначення 20 найважливіших a–амінокислот.
Кислотно–основні властивості, ІЕТ (рІ) амінокислот, їх хімічні властивості: утворення ефірів, N–ацильних похідних, основ Шиффа, якісні реакції на амінокислоти і білки.
Написати схеми синтезу до– і трипептидів – Ала–Цис, Вал–Лей, Сер–Цис–Тир, Глі–Вал–Іле, Фен–Лей–Мет та інших.
Дайте визначення і загальну характеристику первинній, вторинній (a–спирати і b–структура), третинній і четвертинній структур білків.
Стабілізація вторинних і третинних структур: водневі зв'язки, іонна і гідрофобна взаємодії, дисульфідний зв'язок. Денатурація і ренатурація, фактори, що на них впливають.
Піримідинові, пуринові і нуклеїнові основи: структура, назва і трибуквене позначення, лактам–лактимна таутомерія.
Нуклеозиди: загальна структура: цитидин, уридин, аденозин, гуанозин, тимидин і їх однобуквене позначення.
Нуклеотиди, загальний принцип побудови, найважливіші нуклеотиди, що входять до складу нуклеїнових кислот. Циклофосфати. Структура ланки РНК і ДНК.
Напишіть рівняння реакцій утворення і гідролізу нуклеотидів: АТФ.
Структура і принцип будови нуклеїнових кислот, первинна і вторинна структура ДНК і РНК.
Нуклеозидполіфосфати АТФ, АДФ, АМФ, синтез, гідроліз, біологічна роль.
Будова найважливіших моносахаридів: рибоза, ксилоза, маноза, глюкоза, галактоза, фруктоза.
Проекційні (по Фишеру) і перспективні (по Хеуорсу) формули. Стереоізомерія, утворення a– і b–аномерів, цикло–оксотаутомерія.
Реакції гідролізу простих і складних ефірів.
Реакції відновлення, окислювання: реактивами Толленса і Феллінга. Окиснювання до глікарових, гліконових, глікуронових кислот. Медичне застосування і біологічна роль цих кислот.
Дисахариди. Будова найважливіших дисахаридів: мальтоза, целобіоза, лактоза, сахароза, перспективні по Хеуорсу формули.
Полісахариди. Гомополісахариди: крохмаль (амілоза й амілопектин), глікоген, декстрани.
Целюлоза.
