Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Г контр раб.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
178 Кб
Скачать
☆

4.7. Оформлення списку використаних джерел

Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т.ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.

Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні реферату), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць.

Бібліографичний опис оформлюється згідно ДСТУ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографичний запис. Бібліографичний опис. Загальні вимоги та правила складання».

4.8. Додатки

Додатки оформлюють як продовження реферату на наступних його сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті реферату.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках реферату, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток _ » і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатку за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатку. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатку А; В.3.1 - перший підрозділ третього розділу додатку В.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатку, наприклад: рис. Д.1.2 - другий рисунок першого розділу додатку Д); формула (А.1) - перша формула додатку А.

5. Література

  1. Бутинець Ф.Ф. Історія бухгалтерського обліку: В 2-х частинах. Ч.I: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» / 2-е вид., доп і перероб. – Житомир: ПП «Рута», 2001.- 512 с.

    1. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» від 16.07.99 № 996.

    2. Лень В.С., Нехай В.А. Облік і аудит. Вступ до фаху: Навч. Посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2009.-256с.

    3. Остап”юк М.Я., Лучко М.Р., Даньків Й.Я. Історія бухгалтерського обліку: Навч посіб. – К: Знання, 2005. – 276с.

    4. Пачоли. Л. Трактат о счетах и записях. – М.: Финансы и статистика. 2001.