6. Колір у живописі.

Якщо в природі немає нескінченного кольору, то в живописі, де колір використовується на всі 100%, навпаки.

Виражаючи себе, художник створює нове бачення світу через ілюзію, створюючи за допомогою нескінченного кольору.

Через кінцевий колір людина сприймає світ.

Створюючи нескінченний колір і використовуючи його як засіб або матеріалу, людина за допомогою мистецтва створює ілюзію, виражаючи своє бачення світу у виді художніх творів.

7. Колір – це ілюзія, створена і сприймана оком і мозком конкретної людини.

Колір – індивідуально обумовлена ілюзія кожної людини, то виникають складності з об'єктивним визначенням кольору, його тлумаченням і інтерпретацією.

Кожна людина бачить колір по-різному, і важко пояснити іншій людині, про який колір йде мова.

Основні насичені кольори можна приблизно визначити словами, наприклад червоний, жовтий, синій, зелений, жовтогарячий.

Єдиний спосіб не помилитися при комунікації і спілкуванні – це показати дійсний колір на предметі або еталоні.

Для збільшення вірогідності, взаєморозуміння, людина пов’язує назви багатьох кольорів із предметами і речовинами.

8. Колір створює для людини ілюзію простору форми. Людина сприймає форми і простір через колір. Людина сприймає ілюзію як реальність навіть знаючи реальну форму предмета. Джерела світла та кольору при видаленні зменшуються за площею, а їх яскравість падає. За цими ознаками людина оцінює простір і відстань. При цьому різні кольори створюють різну ілюзію близькості або далекості.

Навіть якщо нерухоме джерело світла зменшує свою яскравість виникає ілюзія його руху і віддалення від людини у просторі. При зміні його за площею у людини виникає така ж ілюзія видалення або наближення світла. Таке явище спостерігається, якщо відтінок кольору змінюється від теплого до холодного – від червоного до синього кольору. Яскраві джерела світла на дуже великій відстані зберігають визначену мінімальну площу, втрачаючи лише в яскравості.

9. Ілюзія кольору створюється та визначається реальним простором (величиною площі кольору) і часом (частотою появи світлового випромінювання). Залежно від величини площі кольору та навколишнього його тла людина один той самий колір сприймає як різні кольори або тональності.

Колір з великою площею завжди впливає на колір з меншою площею, не тільки за насиченістю, але й за відтінком. Навіть один той самий колір, що має різні площі, на тому самому тлі сприймається по-різному. Там, де площа менша, насиченість кольору менше.

У випадку, коли випромінювач світла або кольору імпульсивний (переривчастий) при високій частоті імпульсів за часом людина буде бачити це випромінювання як безперервне.

10. Адаптація змінює ілюзію простору та кольору. Колір відсутній, немає простору, немає руху.

Людина входить до темної кімнати – простір йде у нескінченність.

При зміні адаптації простір стає кінцевим, тому людина бачить окремі різнобарвні або сірі предмети і їх взаємне розташування. Виходячи з темряви в яскраво освітлений простір до зміни адаптації, людина почуває, що простір зникає та перетворюється в яскраве сліпуче щільне оточення. І у першому, і у другому випадку людина не рухається.

11. Давні, сучасні і новітні колірні асоціації нерозривно пов'язані з життям і діяльністю людини. Ці колірні «визначення» мають архетипну природу та безперервно беруть участь в інформаційному обміні на психологічному рівні, а також є складовою частиною психології кольору.

Постійний розвиток і розширення суб'єктивних кольорів поступово створює умови для перетворення колірного коду мови позначень, термінів, рекламних назв кольору і товарних носіїв (визначень) інформації про послуги, фірми-виготовлювачі, товари.

Колір використовується для вибору та визначення, типовій і властивих тільки людині відповідностям, співвідношень і пропорцій. Для вираження колірних ідей у мистецтві, техніці, науці найчастіше використовується колір вся ця сукупність формується в якийсь колірний код, при умілому використанні якого можна створити складні ілюзії і викликати різноманітні асоціації. Найчастіше колір є носієм позитивного або негативного навантаження та викликає в людини стан психологічної рівноваги або щиросердечного занепокоєння.

12. Походження кольору. Людина сприймає колір (світло), але не може визначити його походження.

Людина не може сказати створений колір створений одним або декількома джерелами. Тільки за певних умов людина може розділити джерела або стверджувати, що це колір тільки одного джерела.