- •Тема: Соціалізація дитини в дошкільному віці
- •1. Поняття «соціалізація»
- •Особливості соціалізації сучасної дитини
- •Індивід і соціальна ситуація розвитку
- •2. Механізми соціалізації дитини
- •Форми наслідування:
- •3. Джерела соціалізації
- •Особливості спілкування дитини з дорослими
- •4. Вплив формування мотивів поведінки на процес соціалізації дитини:
- •Види мотивів:
- •5. Норма соціалізації:
- •Причини відхилень процесу соціалізації:
- •Спілкування з однолітками
- •6. Психолого-педагогічні особливості соціалізації дошкільників в однодітних сім'ях
- •Мотиви жінок дещо відрізнялася від мотивації чоловіків.
Спілкування з однолітками
Діти 7 років проводять у спілкуванні з однолітками 50-70% часу. Значимість спілкування з однолітками зростає від молодшого до старшого віку. Дорослий - це еталон поведінки, зразок для наслідування. Одноліток це партнер по спільній діяльності. У спілкуванні з однолітками дитина більш емоційно виражає свою волю, може прикидатися, фантазувати, діти вчаться узгоджувати свої дії з діями інших дітей, відтворюють стосунки дорослих, вчаться застосовувати на практиці норми поведінки, оцінювати своїх товаришів (взаємні оцінки).
Спілкування дошкільників з однолітками багато в чому відрізняється від спілкування з дорослими. Воно емоційно яскравіше, розкутіше, сповнене фантазії, навіть багатше лексично, супроводжується різними інтонаціями, вигуками, кривляннями, сміхом тощо. У таких контактах відсутні суворі норми і правила, способи поведінки, яких вони змушені дотримуватися під час спілкування з дорослими.
У контактах з товаришами їхні ініціативні висловлювання переважають над висловлюваннями-відповідями, оскільки дитині важливіше висловитися самій, ніж когось вислухати. А тому бесіда з однолітками рідко вдається дошкільникам, бо кожний говорить про своє, не вислуховуючи співрозмовника, перебиваючи його.
Спрямовані на однолітків дії дошкільника різноманітні за метою і функціями. Спілкуючись з товаришами, він намагається керувати їхніми діями, контролювати їх, робити зауваження, навчати, демонструвати свої здібності і вміння, нав'язувати власний зразок поведінки, діяльності, порівнювати їх із собою.
Спілкування з однолітками відіграє важливу роль у психічному розвитку дошкільника. Воно є необхідною умовою формування у нього суспільних якостей, прояву і розвитку елементів колективістських взаємин у групі дошкільного закладу.
4. Вплив формування мотивів поведінки на процес соціалізації дитини:
Мотиви поведінки дитини суттєво змінюються протягом дошкільного віку.
Молодший дошкільний вік - діє під впливом ситуативних почуттів, бажань.
Старший дошкільний вік - більш усвідомлені дії.
Види мотивів:
1. мотиви пов'язані з зацікавленістю дітей до світу дорослих, прагнення робити як дорослі;
2. мотиви встановлення і збереження + взаємовідношень з дорослими і іншими дітьми;
3. ігрові мотиви, пов'язані з інтересом до самої гри;
4. мотиви самоствердження, самолюбство;
5. мотиви пізнавальні, змагальні;
6. мотиви моральні;
7. мотиви суспільні - бажання щось робити для інших людей, робити користь.
5. Норма соціалізації:
обсяг знань, умінь, навичок достатній для віку дитини,
дитина вміє і хоче спілкуватися з дорослими, однолітками,
якщо дитина не ізольована в групі однолітків, відбувається міжособистісна та статево- рольова ідентифікація особистості.
Причини відхилень процесу соціалізації:
егоцентризм або егоїстична спрямованість,
вплив неповної сім'ї,
відчуження або негативне відношення дорослого і дитини,
постійне виконання негативних ролей.
