Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект лекцій ММЗІ 2013.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

4. Гра в карти заочно

Аліса і Боб, знаходячись на відстані одне від одного, вирішили розважитись грою в покер. Хоча зв'язок між ними добре налагоджений, скажімо, за допомогою Інтернету, залишається проблема чесної роздачі карт. Однак і ця проблема вирішується за допомогою протоколу заочної гри в карти.

Описаний нижче протокол використовує довільну комутативну криптосистему. Алгоритми шифрування і дешифрування Аліси позначимо через Еа і Da, а Боба — через EB і DB • Комутативність кри-птосистеми означає, що для будь-якого повідомлення М справедлива рівність

ЕВ(ЕА(М)) = ЕА(ЕВ(М)).

Прикладом такої системи Є модифікація RSA, де модуль п учасники вибирають спільно, а шифруючі/дешифруючі експоненти е і d -таємно одне від другого. Для іншого варіанту комутативної криптосистеми модуль п вибирається простим. В обидвох випадках учасник X вибирає пару із шифруючого ключа еХ і дешифруючого dХ з властивістю , і здійснює шифрування/дешифрування за формулами

ЕХ(М) = Мех mod n, DX(M) = Mdx mod n

Перейдемо до опису протоколу.

  • Аліса і Боб досягають згоди про кодування карт словами М1,...,М52, і домовляються, яка саме комутативна криптосистема буде використовуватись.

  • Обидвоє таємно одне від другого вибирають собі шифруючий та дешифруючий ключі.

  • Аліса зашифровує повідомлення М1,...,M52, перемішує випадковим чином криптотексти ЕА(М1),...,ЕА(М52) і посилає їх Бобові.

  • Боб вибирає випадкові п'ять криптотекстів, і посилає їх назад Алісі. Це карти, якими буде грати Аліса.

Коментар. Боб не може визначити карт Аліси, бо не знае її ключа.

  • Із карт, що залишилися, Боб вибирає ще п'ять ЕА(Мі1),...,ЕА(Мі5) для себе.

Коментар. Боб вибрав карти у зашифрованому вигляді і тепер повинен довідатись, які це власне карти. Це він може зробити лише за допомогою Аліси, але повинен подбати, щоб при цьому його карти не відкрилися і їй.

  • Боб зашифровує відібрані ЕА(Мі1),...,ЕА(Мі5) за допомогою власного ключа і криптотексти Ев(ЕА(Мі1)) = ЕА(Ев(Мі1)),...,Ев(ЕА(Мі5)) = ЕА(ЕВ(Мі5]} посилає Алісі.

  • Аліса дешифрує отримані криптотексти і повертає Бобові результат ЕB(Mі1),...,EВ(Mі5).

Коментар. Аліса, яка не знає ключів Боба, не може звідси визначити його карти.

  • Боб дешифрує надіслані Алісою EВ(Mі1,...,ЕВ(Мі5) і отримує свою п'ятірку карт Mі1,...,Мі5.

  • В кінці гри Аліса, і Боб обмінюються ключами і перевіряють, що ніхто з них не хитрував.

ВПРАВИ

4.1. Припустимо, що при роздачі карт Аліса і Боб використовують комутативну криптосистему, яка є котроюсь із двох згаданих модифікацій системи RSA. Аліса довіряє Бобові вибрати коди карт М1,..., М52 в Zn. Перші чотири карти є тузами, і Боб "позначає" їх, вибравши коди так, що для і ≤ 4 і для і > 4. Яким чином під час подальшого виконання протоколу роздачі карт Боб зможе розпізнавати тузи?

ЛІТЕРАТУРА

Протокол заочної гри в покер запропоновано в [59]. Криптоаналіз проведено в [115, 84].

§ 5. Розподіл таємниці

Аліса і Боб тримають у сейфі цінні папери, які є їхнім спільним надбанням. Сейф замикається на два замки. Один ключ зберігається в Аліси, а інший у Боба. Завдяки цьому Аліса і Боб можуть розпоряджатися цінностями лише за обопільною згодою.

Якщо цінності є у спільному володінні Аліси, Боба та Вітольда, і будь-яке рішення приймається більшістю голосів, то потрібен сейф складнішої конструкції. Замок повинен мати три отвори для трьох різних ключів, причому він повинен відкриватися будь-якою парою ключів, і не повинен відкриватися лише одним ключем.

Подібна ідея розподілу ключа між кількома особами покладена в основу протоколу розподілу секрету. Нехай натуральне число s є цінною секретною інформацією (номер рахунку у швейцарському банку, код команди на запуск балістичної ракети тощо). Завданням протоколу є так подрібнити секрет s на частини, по одній для кожного із п учасників, щоб будь-які k учасників могли відновити s, поєднавши свої частинки, але щоб ніяка група з k - 1 учасника цього зробити не могла. Формально йдеться про процедуру, яка б співставляла числу s послідовність чисел s1.,..., sn і при цьому виконувались такі дві умови:

  1. s можна ефективно отримати з довільної k-елементної підпослідовності ss1,...,sik;

  2. s в принципі не можна отримати ні з якої (k - 1) елементної послідовності.

Ми опишемо протокол, запропонований Аді Шаміром в [140].

Вибирають досить велике просте число р і розглядають s як елемент поля ZР. Покладають a0 = s, і вибирають в Zp випадковим чином числа a1,...,ak-1. Нехай f(x) - многочлен від змінної х з коефіцієнтами в Zp. і-ий учасник протоколу, де 1 ≤ I ≤ п, отримує значення si = f(i).