10. Система директ-костинг в управлінні витратами.
У основі методу лежить принцип розділення витрат організації на постійні і змінні, тобто залежність витрат від динаміки ділової активності організації.
Згідно даному методу планування і управлінський облік витрат здійснюється тільки в їх змінній частині, іншими словами, тільки змінні витрати підлягають розподілу по відповідних калькуляційних статтях. При цьому постійні витрати в калькуляцію собівартості продукції не включаються і підлягати відособленому управлінському обліку з подальшим включенням в розрахунок фінансового результату організації за певний звітний період. Процес калькуляції собівартості по методу «Директ-костінг» припускає вирішення наступних завдань: визначення центрів відповідальності; угрупування витрат відповідно до принципів методу і організацію їх управлінського обліку; формування внутрішньої управлінської звітності; проведення аналізу показників внутрішньої управлінської звітності для обґрунтування управлінських рішень. Послідовність операцій при калькуляції собівартості по змінних витратах можна представити у вигляді схеми (рис. 6.2).
Застосування методу Дірект-костінг передбачає складання дворівневого звіту про прибуток і збитки. Перший рівень звіту містить
Рис. 6.2. Послідовність визначення результату роботи підприємства за методом «Директ-кост»
відомості про маржинальний дохід, другий про операційний прибуток.
Складений за методом «Директ-костинг» звіт про прибуток і збитки є ефективним інформаційним джерелом для проведення політики ціноутворення і управління витратами організації і концентрує особливу увагу керівництва організації на зміні маржинального доходу як в цілому по підприємству, так і за певними найменуваннями продукції.
11. Необхідність застосування контролінгу у діяльності вітчизняних підприємств
Ринкові умови господарювання вимагають від діяльності підприємств і організацій надзвичайної організованості, віддачі і, у кінцевому підсумку, максимальної ефективності виробничої діяльності. Сучасний ринок - це гостра конкуренція, боротьба за місця збуту продукції, забезпечення партнерських відносин з постачальниками і покупцями, завоювання першості щодо якісних параметрів продукції, яка випускається.
Особливістю ринкових відносин є формування значної кількості підприємств та організацій, які є економічно та юридично самостійними, незалежно від форми власності. До них слід віднести малі підприємства, спільні підприємства, товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства та інші. Ці підприємства, порівняно з державними, не мають вищих організацій, які б брали на себе певну частку відповідальності за діяльність підвідомчих їм організацій, займалися б питаннями науково-технічного прогресу (частково), організаційного вдосконалення виробництва тощо. Таке становище підприємств і організацій як суб'єктів ринкових відносин змушує сьогодні в багатьох випадках по-іншому розглядати проблеми управління їх фінансово-господарською діяльністю.
У сучасних умовах господарювання відбувається об'єктивний процес зростання ролі і значення таких функцій управління, як облік, планування, аналіз і контроль, з одночасним переосмисленням їх завдань, наповненням новим змістом. У зв'язку з цим особливо актуальним для теорії і практики вітчизняного управління є досвід країн ринкової економіки як Західної Європи, так і американського континенту.
Високорозвинені країни Заходу з метою забезпечення ефективного управління та довгострокового існування своїх фірм впроваджують і з успіхом використовують у себе систему контролінгу.
Контролінг є новітньою галуззю в економічній теорії і практиці, а всі новинки, як відомо, завжди приносять успіх.
Ефективність діяльності фірми залежить від таких факторів, як цінність (корисність) продукції, випуском якої вона займається, її якість (якісні параметри — гарантійний термін роботи та ін.), дизайн (оформлення для збуту), реалізаційна вартість (відпускна, продажна ціна), насиченість даною продукцією ринку збуту (кількість та лице (марка) конкурентів), хто виступає потенційними споживачами (покупцями) цієї продукції (їх характеристика — "багаті" чи "бідні"). Звичайно, вирішенням цього ряду питань із наведених вище займається маркетинг. Проте керівною концепцією ефективного управління не лише зараз, але й у майбутньому, тобто забезпеченням довгострокового ефективного існування фірми, вважається контролінг.
Контролінг— це система управління і не просто управління, а ефективного управління. Той, хто вперше чує слово "контролінг", як правило, пов'язує його з поняттям контролю. Проте це дещо відмінне і навіть протилежне йому поняття. Контроль направлений на минуле, на вияв помилок, відхилень, прорахунків і проблем. У більшості випадків мова йде також про те, щоб віднайти, винуватців. Контролінг— це управління майбутнім для забезпечення тривалого функціонування підприємства і його структурних підрозділів. Служба контролінгу прагне так керувати (управляти) процесами поточного аналізу і регулювання планових і фактичних показників, щоб по можливості виключити помилки, відхилення і прорахунки як зараз, так і у майбутньому. А виключення або ліквідація (недопущення) усіх перелічених негативних моментів у роботі приведе, безперечно, до досить ефективного управління у теперішньому часі та дасть можливість зберегти ці позиції на майбутнє.
Підприємства і організації України працюють в умовах дії ринкових відносин недавно, проте вони накладають особливий відбиток на організацію їх фінансово-господарської діяльності. Ринок змушує вітчизняні підприємства і організації постійно думати не лише над виробництвом продукції, а й над її збутом, шукати вигідних постачальників і покупців.