7. Стосовно яких злочинів у сфері господарської діяльності розмір суспільно небезпечних наслідків, як ознаки їхнього юридичного складу, не роз’яснений у самому кк України?

1) „Видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку”;

2) „Доведення до банкрутства”;

3) „Приховування стійкої фінансової неспроможності”;

4) „Незаконні дії у разі банкрутства”;

5) жодна з відповідей не є правильною.

8. У примітках до яких статей про злочини у сфері господарської діяльності роз’яснено розмір суспільно небезпечних наслідків як ознаки певних юридичних складів:

1) „Фіктивне банкрутство”;

2) „Доведення до банкрутства”;

3) „Приховування стійкої фінансової неспроможності”;

4) „Незаконні дії у разі банкрутства”;

5) „Шахрайство з фінансовими ресурсами”.

9. У примітках до яких статей про злочини у сфері господарської діяльності роз’яснено розмір суспільно небезпечних наслідків як ознаки закріпленого лише у цій статті складу злочину:

1) „Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї”;

2) „Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками, та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення”;

3) „Контрабанда”;

4) „Порушення законодавства про бюджетну систему”;

5) „Фіктивне банкрутство”.

10. У примітках до яких статей про злочини у сфері господарської діяльності роз’яснено розмір суспільно небезпечних наслідків, як ознаки закріпленого у цій статті складу злочину та складів злочинів, передбачених іншими – прямо названими у відповідній примітці статтями:

1) „Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї”;

2) „Контрабанда”;

3) „Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті”;

4) „Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом”;

5) „Фіктивне банкрутство”.

11. У примітках до яких статей про злочини у сфері господарської діяльності роз’яснено розмір предмета, як ознаки закріпленого у цій статті складу злочину:

1) Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї;

2) Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками, та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення;

3) „Контрабанда”;

4) „Порушення законодавства про бюджетну систему”;

5) „Фіктивне банкрутство”.

12. Яка ознака об’єктивної сторони складу злочину (крім діяння та наслідків) названа у диспозиції статті КК „Обман покупців та замовників”?

1) знаряддя вчинення злочину;

2) час вчинення злочину;

3) обстановка вчинення злочину;

4) засоби вчинення злочину;

5) місце вчинення злочину.

13. За які дії щодо недоброякісної продукції встановлено кримінальну відповідальність в одній із статей розділу КК „Злочини у сфері господарської діяльності”?

1) виготовлення;

2) зберігання;

3) придбання;

4) випуск на товарний ринок;

5) обмін.

14. За випуск або реалізацією недоброякісної продукції кримінальна відповідальність встановлена, якщо:

1) ці дії вчинені у великих розмірах;

2) такі дії вчинюються неодноразово;

3) такі дії вчинені особою, раніше судимою за аналогічний злочин;

4) недоброякісна продукція становить собою товари народного споживання;

5) споживання недоброякісної продукції спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки.

15. Які з наведених діянь вказані як способи вчинення примушування до антиконкурентних узгоджених дій названі в диспозиції статі КК України :

1) розповсюдження відомостей, які ганьблять особу;

2) розповсюдження відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці;

3) заподіяння матеріальної шкоди ;

4) виключення з навчального закладу;

5) відмова у наданні медичної допомоги.

16. Яке з наведених тверджень є правильним?

1) кримінальна відповідальність за незаконне використання знаку для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару пов’язується із заподіянням матеріальної шкоди у значному розмірі;

2) примушування до антиконкурентних узгоджених дій вчиняється шляхом погрози розголосити відомості, що ганьблять конкурента;

3) ухилення від сплати податків вважається злочином у разі, коли сума коштів, що не надійшла у відповідний бюджет становить 1000 і більше гривень;

4) розголошення комерційної таємниці є необережним злочином;

5) розділ про злочини у сфері господарської діяльності не містить норм з бланкетними диспозиціями.

17. В якій відповіді правильно вказана мета, з якою вчиняється злочин “Фіктивне підприємництво”?

1) отримання доходу;

2) отримання прибутку в великому розмірі;

3) легалізація коштів, здобутих злочинним шляхом;

4) набуття зовні легальних джерел доходів;

5) прикриття незаконної діяльності.

18. Завідомо неправдива офіційна заява громадянина – засновника (учасника) або службової особи суб’єкта господарської діяльності про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов’язань перед бюджетом, це –

1) доведення до банкрутства;

2) приховування стійкої фінансової неспроможності;

3) фіктивне банкрутство;

4) незаконні дії у разі банкрутства;

5) шахрайство.

19. З об’єктивної сторони шахрайство з фінансовими ресурсами – це:

1) викрадення чужих фінансових ресурсів шляхом обману;

2) заволодіння чужим майном внаслідок зловживання довірою;

3) порушення вимог антимонопольного законодавства;

4) підробка фінансових документів чи використання таких документів;

5) надання завідомо неправдивої інформації з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків.

20. Яке з наведених тверджень є неправильним?

1) обман покупців або замовників вважається злочином у разі, якщо заподіяна громадянинові шкода перевищує три неоподатковуваних мінімуми;

2) випуск або реалізація недоброякісної продукції є злочином, якщо такі дії вчинені у великих розмірах;

3) кваліфікуючою ознакою виготовлення, збуту та використання підроблених недержавних цінних паперів є завдання такими діями великої матеріальної шкоди;

4) одним із способів примушування до антиконкурентних узгоджених дій, які заборонені законом про захист економічної конкуренції, є погроза заподіяння матеріальної шкоди;

5) незаконні дії щодо приватизаційних паперів полягають у незаконній їх передачі або продажу власником цих документів іншим особам.

21. Продаж або інша незаконна передача приватизаційних паперів особою, яка не є власником цих документів, їх купівля або розміщення та інші операції з приватизаційними документами тягне кримінальну відповідальність якщо такі дії:

1) вчинені без належного дозволу;

2) вчинені щодо особливо цінних приватизаційних паперів;

3) пов’язані з відчуженням приватизаційних паперів іноземцям або особам без громадянства;

4) потягли за собою викрадення майна, яке приватизується;

5) здійснені вперше.