- •Лекція 7. Витрати і результати виробництва
- •1.Фактор часу та періоди у функціонуванні фірми і галузі.
- •2.Витрати виробництва, економічний та бухгалтерський підходи до їх визначення.
- •3.Сукупні, середні, граничні витрати та їх динаміка
- •4. Витрати виробництва к короткостроковому періоді
- •5. Витрати на довгострокових інтервалах
- •7. Основні концепції прибутку.
3.Сукупні, середні, граничні витрати та їх динаміка
Сукупні витрати (TC- total cost) - це витрати на виробництво певного обсягу продукції.
Кожний товаровиробник уважно слідкує не лише за сукупними витратами, але й за витратами на одиницю продукції, тобто за середніми витратами. Середні витрати (AC- Average Cost) – розраховуються діленням сукупних витрат на обсяг виготовленої продукції.
Граничні витрати (MC - Marginal Cost) –це приріст сукупних витрат підприємства, пов’язаний з виробництвом додаткової одиниці продукції. Як правило, під граничними витратами розуміють витрати, пов’язані з випуском останньої одиниці продукції. Виробник, приймаючи рішення про збільшення чи скорочення виробництва, керується граничними витратами: до тих пір, поки вони зменшуються можна нарощувати обсяг виробництва. Крива граничних витрат МС перетинає криві середніх змінних і середніх загальних витрат в точках, де ці витрати є мінімальними. Це говорить про те, що поки граничні витрати нижчі середніх (сукупних або змінних), середні витирати знижуються. Тобто, до того часу як кожна додаткова одиниця виробів потребує витрат менших, ніж попередня, діє економія від масштабу і середні витирати знижуються. Коли ж кожна додаткова одиниця виробів починає потребувати витрат більших, ніж попередня, середні витрати починають зростати.
4. Витрати виробництва к короткостроковому періоді
У короткостроковому періоді сукупні витрати підприємства поділяють на постійні і змінні. У довгостроковому періоді всі витрати є змінними.
Постійні витрати (TFC) – це витрати, які не залежать від обсягу виробництва і мають місце навіть тоді, коли не виробляється продукція (заробітна плата управлінського персоналу, орендна плата, плата за кредит та ін.). Постійні витрати повинні бути оплачені не залежно від того, здійснює фірма процес виробництва чи ні.
Змінні витрати (TVC) – це витрати, які змінюються за зміни обсягу виробництва ( сировина, матеріали, заробітна плата робітників та ін.)
Сукупні витрати підприємства (ТС) – це сума постійних і змінних витрат.
TC=TFC+TVC
Середні змінні та середні постійні витрати визначаються діленням сукупних постійних і сукупних змінних на обсяг випуску продукції:
AFC= TFC/Q
AVC= TVC/Q
ATC=AFC+AVC
Типовий характер динаміки витрат виробництва ілюструє рис.1. Як бачимо, змінні та сукупні витрати змінюються зі збільшенням обсягу виробництва.
Рис. 1. Типовий характер зміни витрат
виробництва у короткостроковому періоді:
а — сукупні витрати;
б — середні та граничні витрати
Крива середніх змінних витрат має тенденцію до зниження, оскільки зі збільшенням обсягу виробництва загальна сума постійних витрат залишається незмінною. Криві середніх змінних, середніх сукупних і граничних витрат мають U-подібну форму. Це пояснюється дією спадної віддачі змінного фактора виробництва. Тому закон спадної віддачі змінного фактора виробництва тлумачать як закон неухильного збільшення граничних витрат. Необхідно відмітити, що крива граничних витрат перетинає криві середніх сукупних і середніх змінних витрат у точках їх мінімуму.
Динаміка витрат зумовлює поведінку підприємства. За даної технології та організації виробництва підприємство оптимізує свою діяльність, виробляючи продукцію в обсязі, що відповідає мінімальним середнім сукупним витратам. На рішення підприємця про збільшення обсягу продукції, особливо в умовах невизначеного попиту, впливають саме граничні витрати, оскільки вони показують, як дорого фірмі обійдеться додаткове виробництво одиниці продукції.
Криві витрат можуть переміщуватися при зміні цін на ресурси і при застосуванні нових технологій. Підприємство співвідносить витрати з ринковою ціною продукту, який виробляється, і на цій основі визначає свої обсяги виробництва.
