1. Стратегія поведінки підприємства за умов досконалої конкуренції. Два підходи до максимізації прибутку

В короткостроковому періоді конкурентна фірма має незмінне обладнання і намагається максимізувати свої прибутки чи мінімізувати збитки, пристосовуючи свій обсяг виробництва через механізм змін у величині змінних ресурсів (праці, сировини, матеріалів), які вона використовує.

Фірма повинна здійснювати виробництва в короткостроковому періоді, якщо вона може отримувати:

• економічний прибуток;

• збиток, який менший, ніж її постійні витрати. (Це пояснюється тим, що в короткостроковому періоді частина сукупних витрат є змінними, а частина постійними, які повинні бути оплачені, навіть якщо фірма не виготовляє продукцію або й навіть закривається).

Існує два підходи до визначення рівня виробництва, при якому конкурентна фірма буде отримувати максимальні прибутки чи мінімальні збитки.

1. Перший підхід передбачає порівняння сукупного виторгу і сукупних витрат. Фірма буде максимізувати прибуток, виготовляючи такий обсяг продукції, при якому сукупний виторг перевищує сукупні витрати на найбільшу величину. Збитки будуть мінімізовані шляхом виробництва, при якому перевищення сукупних витрат над сукупним виторгом буде мінімальне і менше, ніж загальні (сукупні) постійні витрати. Однак, якщо немає умов, при яких сукупний виторг буде перевищувати змінні витрати, фірми будуть мінімізувати збитки в короткостроковому періоді шляхом припинення виробництва.

2. Другий підхід передбачає порівняння граничного виторгу і граничних витрат. На початкових етапах виробництва, коли обсяг випуску відносно невеликий, граничний виторг буде звичайно перевищувати граничні витрати. При подальшому збільшенні обсягу виробництва граничні витрати будуть перевищувати граничний виторг. А розмежовувати цей інтервал буде точка, в якій граничний виторг буде рівний граничним витратам. Отже, фірма буде максимізувати прибуток чи мінімізувати збиток, виготовляючи такий обсяг продукції, коли граничний виторг буде рівний граничним витратам (MR=MC). Для більшості даних MR і MC не буде виражено цілим числом рівня виробництва. В такому випадку фірмі слід виготовляти останню цілу одиницю продукції, для якої MR буде перевищувати її MC. Це правило буде справедливим для всіх ринків.

На конкурентному ринку кожна додатково продана одиниця продукції збільшує сукупний виторг рівно на свою ціну, тобто ціна товару і граничний виторг будуть рівні. Таким чином, в умовах досконалої конкуренції можна замінити граничний виторг ціною, і щоб максимізувати прибутки чи мінімізувати збитки конкурентній фірмі необхідно виготовляти таку кількість продукції, при якій ціна буде рівна граничним витратам (p=MC).

3.Стратегія поведінки конкурентної фірми за певних витрат виробництва та варіаціях ринкових цін на її продукцію

Необхідно відмітити, що стан фірми на ринку визначається не тільки величиною витрат, але й ціною, за якою реалізується вироблена продукція. Фірма буде максимізувати прибутки чи мінімізувати збитки в короткостроковому періоді, виготовляючи такий обсяг продукції, при якому ціна чи граничний виторг будуть рівні граничним витратам, а мінімізувати свої збитки фірма буде при зупинкою виробництва, чи навіть закриттям виробництва.

Механізм пристосування фірми до можливих ринкових цін на її продукцію представлено на рис.

Відрізок кривої граничних витрат MC, який лежить вище кривої середніх змінних витрат AVC є кривою пропозиції фірми в короткостроковому періоді. Крива пропозиції фірми показує, який обсяг продукції вироблятиме фірма за кожної можливої ціни. При ціні р₁ , коли р=МС в точці а, фірма не буде виготовляти продукцію, так як р₁ є меншою мінімуму AVC, тобто збиток більший, ніж постійні витрати При ціні р₂ фірма знаходиться в стані рівноваги в точці b, в якій вона виготовляє Q₂ одиниць продукції і має збиток, що дорівнює її постійним витратам. При цьому фірмі все одно виготовляти чи не виготовляти продукцію. При ціні р₃ рівновага має місце в точці с , в якій обсяг виробництва складає Q₃, а збитки менші, ніж постійні витрати. Рівновага встановлюється в точці d, якщо ціна буде рівна р₄. В даному випадку фірма буде лише відшкодовувати свої витрати, так як при обсязі виробництва Q₄ ціна буде рівна ATC. При ціні р₅ фірма досягає стану рівноваги в точці е і максимізує свій економічний прибуток, виготовляючи обсяг продукції Q₅.