1.2. Документальні перевірки

Найбільш численний вид податкових перевірок. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є:

— своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати всіх передбачених ПК [1] податків та зборів;

— дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

— дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівни¬ками (найманими особами).

Документальні перевірки проводяться на підставі: податкових декларацій (розрахунків);

— фінансової, статистичної та іншої звітності;

— регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом;

— первинних документів, які використовуються в бухгалтер¬ському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і спла¬тою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

— отриманих у встановленому законодавством порядку ор¬ганом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за наслідками перевірок інших платників податків.

Як бачимо, документальні перевірки проводяться на підставі всіх доступних для податкових органів джерел податкової інфор¬мації, а не тільки податкових декларацій.

Документальні перевірки поділяються на:

1.2.1. Невиїзні: проводяться на підставі рішення керівника податкового органу за його ж місцезнаходженням і можуть бути як плановими, так і позаплановими.

Про проведення планової невиїзної податкової перевірки плат¬ник податків повідомляється за 10 календарних днів. Зауважимо, що, на жаль, чинне законодавство залишає певну неоднозначність у питанні про те, як розуміти це «10 календарних днів» — чи це граничний термін, коли податковий орган має надіслати повідом¬лення про перевірку, чи коли платник податків повинен його отримати?

Слід звернути увагу, що планові невиїзні перевірки проводять¬ся на підставі плану-графіка перевірок, який має бути спільним для всіх документальних перевірок, — як невиїзних, так і ви¬їзних. Умовно кажучи, проведення планової невиїзної перевірки позбавить податковий орган можливості проводити в межах установлених ПК [1] строків нову планову невиїзну або планову виїзну перевірку.

Позапланові невиїзні перевірки проводяться за наявності пе-редбачених ПК [1] підстав {с.т. 78 ПК [1]). Підстави проведення позапланових перевірок — виїзних і невиїзних — тотожні.

Рішення щодо того, яку проводити перевірку за наявності під¬став — виїзну чи ні, — сфера компетенції податкового органу.

Нововведенням ПК [1] стало те, що тепер під час документаль¬них невиїзних перевірок може перевірятися дотримання не тільки податкового, а й неподаткового законодавства, підконтрольного податковим органам (РРО, валютні операції тощо).

Крім того, якщо раніше в законодавстві були відсутні чіткі критерії розмежування камеральних та невиїзних документаль¬них перевірок (більш того, на рівні багатьох нормативних актів камеральні та невиїзні докумен­тальні перевірки розглядалися як тотожні, як, наприклад, у п.п. 7.7.5 Закону про ПДВ [6], у п.п. і.2.2 Методрекомендацій № 350 [26]), то тепер ПК [1] чітко розмежував камеральні перевірки та документальні невиїзні перевірки: камеральна перевірка — перевірка, що здійснюється виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклара¬ціях, невиїзна документальна, - перевірка, під час якої також аналізуються інші документи, пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів).

ПК [1] передбачає, крім камеральних перевірок, можливість проведення документальних невиїзних перевірок, які можуть бути як плановими, так і позаплановими.

При документальній невиїзній перевірці податковий орган використовує не лише дані податкової звітності, а й усю доступну йому для отримання податкову інформацію.

Платник податків може бути присутнім при проведенні документальної невиїзної перевірки.

1.2.2. Виїзні перевірки: звичні для всіх платників податків перевірки, які, як це й раніше передбачав Закон № 509 [8], мо¬жуть бути плановими та позаплановими.

Документальні виїзні перевірки проводяться за місцезнахо¬дженням платника податків.

Підставою для проведення перевірки є наказ керівника по¬даткового органу.

Перевіряючі повинні надати платнику податків копію наказу про проведення перевірки, направлення на її проведення, яке ви¬дається на кожного перевіряючого окремо. Нагадаємо, згідно з по¬рядком проведення документальних виїзних перевірок, що діяв раніше, видавалося одне направлення на перевірку, до якого вписувалися всі перевіряючі, кожен з яких повинен був пред'явити службове посвідчення. Тому якщо раніше зміна у складі переві¬ряючих потребувала виписки нового направлення на перевірку, то тепер такої необхідності немає: направлення співробітника, який раніше входив до складу перевіряючих, анулюється, на нового перевіряючого виписується окреме направлення на перевірку. Ви¬мога про пред'явлення службового посвідчення також збереглася: хоча ПК [1] про це й умовчує, пряма вказівка на нього є у формі направлення на перевірку.

Якщо йдеться про планову перевірку, то за 10 календарних днів до її початку платнику податків має бути надіслано повідомлення про перевірку. Що стосується виїзних планових перевірок, то тут питання про те, як повинен відлічуватися термін у 10 календарних днів, має ще більш принципове значення, як це було, коли йшлося про невиїзну перевірку. Якщо виходити з того, що 10 календарних днів — це граничний термін, коли платник податків має отримати повідомлення про перевірку, а податковий орган тільки надсилає поштою повідомлення в останній день цього граничного терміну, то це може служити підставою для недопущення перевіряючих до проведення перевірки.

Непред'явлення зазначених документів або їх оформлення з порушенням установлених вимог є підставою для недопущення перевіряючих до перевірки.

Основна зміна полягає в тому, що тепер у ході документаль¬них виїзних перевірок можуть перевірятися питання дотримання не тільки податкового, а й неподаткового законодавства. Від¬повідно, предметом планової виїзної документальної перевірки можуть стати, наприклад, дотримання законодавства про РРО або про валютні операції, виробництво і обіг спирту і алкогольних напоїв, правильності оформлення трудових відносин тощо. Хоча не вважаємо, що на практиці податкові органи часто використо¬вуватимуть це повноваження, оскільки підстави для проведення позапланових перевірок все ж переважно стосуються порушення саме податкового законодавства та обчислення податкових зобов'язань.

Звертаємо увагу: згідно з п. 77.2 ПК [1] періодичність про¬ведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який може бути високим, середнім та незнач¬ним. Ризик визначений як імовірність недекларування (неповного декларування) платником податків податкових зобов'язань, не¬виконання платником податків іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше ніж раз на три календарні роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарні роки, з висо¬ким — не частіше одного разу на календарний рік. Порядок фор¬мування та затвердження плану-графіка, перелік ризизиків та їх поділ за ступенями визначені в Методрекомендаціях № 190 [44]. Зауважимо, що зазначені Методрекомендації на сьогодні не за¬реєстровані в Мін'юсті, що ставить під сумнів юридичну силу цього документа.

Слід сказати, що законодавець, установлюючи правила визна¬чення періодичності податкових перевірок, очевидно, додержу¬вався такої ідеї: проводити планові податкові перевірки можна лише стосовно тих суб'єктів, у діяльності яких є хоча б один з критеріїв, що вказує на наявність ризику. Якщо такого немає, планові перевірки стосовно платника не повинні проводитися (в одному зі своїх інтерв'ю це підтвердив і голова ДПС України В. Захарченко).

Як і за законодавством, що діяло раніше, податкові органи можуть проводити планові та позапланові виїзні перевірки (за місцезнаход­жен­ням платника податків).

Про проведення планової перевірки платник податків має бути повідомлений за 10 днів. Періодичність проведення планових перевірок залежить від ступеня ризику платника податків.