Санитарно-эпидемиологический режим родильного дома.

Роддом 1 раз в год закрывается на ремонт; 3 раза в день санитарная уборка, проводят бактериологическое исследование воздуха, предметов оборудования.

Каждые 7-10 дней генеральная уборка родильного зала. Санитарная обработка после каждых родов. В родильном доме проводится циклическое заполнение палат. После выписки женщин из палат одеяла, матрацы, подушки обрабатываются в автоклаве или проветривают на воздухе. Постельное белье и рубашку - в прачечную. Мебель и стены в палате обрабатываются дезинфицирующими растворами. Через сутки повторно моют все и проводят ультрафиолетовое облучение в течении часа с последующим проветриванием помещения .

В прачечной должно быть отдельно белье родильного зала, отделения новорожденных, послеродового отделения. Для гинекологических больных белье обрабатываются отдельно (вход, машинки и т.д.). Клеенки обрабатывают и дезинфицируют. Их моют мылом со щеткой, заливают 1% хлорамином на 45 минут, потом сушат и применяют. Судно дезинфицируют в хлорной извести в течение 1 часа, затем промывают, сушат и применяют.

Постоянная профилактическая работа по противоэпидемическому режиму в акушерском стационаре, направленная на источники инфекции, пути ее передачи, а также повышение индивидуальной сопротивляемости матери и новорожденного, позволяет снизить критический уровень обсемененности, при повышении которого возможны групповые заболевания женщин и детей. Несмотря на то, что осуществить профилактику гнойно - септических заболеваний в акушерских стационарах трудно, в большинстве учреждений успешно выполняют.

Профілактика внутрішньолікарняної інфекції та протиепідемічні заходи. (наказ моз України от 10.05.2007 р. № 234)

І. Профілактика ВЛІ у новонароджених та породіть включає впровадження ефективних акушерських технологій, заснованих на даних науково-доказової медицини, ведення пологів і після пологового періоду, грудного вигодовування новонароджених, принципів інфекційного контролю, використання епідемічне безпечних алгоритмів виконання медичних маніпуляцій.

1. Нормальні пологи визначаються як чиста (не стерильна) процедура:

   • перед прийомом пологів акушерка миє руки, надягає на чистий робочий одяг продезінфікований гумовий фартух, чистий халат, маску, окуляри (щиток), шапочку, проводить гігієнічну антисептику рук, надягає стерильні гумові рукавички;

   • рекомендується присутність на пологах партнера або родичів за бажанням жінки;

   • для роділлі, а також для партнера, присутнього на пологах, дозволяється використання чистого домашнього одягу, домашньої постільної білизни;

   • до профілактичних та протиепідемічних заходів належить дотримання вимог ведення пологів, післяпологового періоду та догляду за новонародженим клінічних протоколів, затверджених наказами МОЗ;

   • використання стерильного інструментарію та перев’язувального матеріалу для пологів.

2. Профілактика гіпотермії новонароджених є найважливішою умовою профілактики інфекційних ускладнень у них. Для дотримання теплового ланцюжка необхідно забезпечення таких вимог:

   • в індивідуальному пологовому залі, пологових, сімейних пологових палатах, операційній повітря повинно бути чистим і теплим, без протягів. Оптимальна температура навколишнього середовища 25˚С, при передчасних пологах -28˚С;

   • за умови задовільного стану плода при народжені, відразу після пологів (до перетинання пуповини) акушерка викладає дитину на живіт матері, обсушує тіло та голову новонародженого стерильною, або чистою випрасуваною домашньою, попередньо підігрітою пелюшкою;

   • з метою колонізації новонародженого материнською мікрофлорою контакт «шкіра до шкіри» проводиться у пологовій / сімейній палаті (залі) не менше 2 годин за умови задовільного стану матері і дитини, після висушування акушерка одягає на дитину чисту шапочку і шкарпетки та вкриває дитину сухою, попередньо підігрітою пелюшкою і ковдрою;

   • вимірювання температури тіла новонародженого в акселярній ділянці продезінфікованим електронним термометром через 30 хвилин після народження;

   • профілактику офтальмії проводять із застосуванням рекомендованих препаратів із антибіотиками з дотриманням правил асептики та антисептики. Перевага надається використанню індивідуальних туб;

   • накладання виключно одноразової стерильної клеми ( при цьому обробка культі пуповини антисептиками або антибіотиками не проводиться), вимірювання зросту, обводу голови та грудної клітини, зважування дитини, первинний лікарський огляд проводять у пологовій / сімейній палаті (залі) на зігрітому сповивальному столі через 2 години;

   • у разі ведення пологів в індивідуальному пологовому залі новонародженого разом з матір’ю переводять до індивідуальної післяпологової палати спільного перебування матері і дитини з дотриманням теплового ланцюжка;

   • при переведенні дитини до іншого відділення (палати) необхідно забезпечити умови транспортування, які виключають виникнення гіпотермії;

   • при проведенні операції кесаревого розтину новонароджений може викладатися на груди до батька ( за умови його згоди та підготовленості до пологів, що сприяє колонізації новонародженого мікрофлорою родини і профілактиці колонізації новонародженого внутрішньолікарняною мікрофлорою) з наступною обробкою за загальними правилами.

   • Грудне вигодовування новонароджених за виключенням випадків протипоказань, встановлених діючими нормативними актами. Дитину, народжену шляхом операції кесаревого розтину, акушерка або медична сестра прикладає до грудей матері, що сприяє профілактиці інфекційних ускладнень післяпологового періоду, а також прискоренню одужання та адаптації породіллі після операції. Такий підхід сприяє колонізації новонародженого мікрофлорою матері і профілактиці ВЛІ;

   • Проведення реанімації новонародженого в теплих умовах.

3. Мінімізація методів інвазивного втручання дозволяє значно знизити ризик внутрішньо лікарняного інфікування як пацієнтів, так і медперсоналу. З цією метою дотримуються таких вимог:

   • гоління волосся на лобку вагітної, випорожнюючи клізми рутинно не застосовуються;

   • кількість внутрішніх акушерських досліджень повинна бути оптимально обмеженою згідно з картограмою;

   • обмеження показань для медикаментозного знеболювання, чому сприяють партнерські пологи;

   • кесарів розтин за показаннями відповідно до клінічного протоколу;

   • слиз з ротової порожнини новонародженого відразу після народження видаляється лише за необхідності одноразовими стерильними грушею або катетером з електровідсмоктувачем;

   • перевірка прохідності стравоходу у здорових новонароджених рутинно не проводиться;

   • катетеризація сечового міхура породіллі проводиться за показаннями;

   • обробка швів на промежині спеціальними розчинами не проводиться, достатньо дотримання жінкою правил особистої гігієни.

4. Профілактика інфекцій при хірургічному втручанні включає:

   • адекватне лікування соматичних і інфекційних захворювань на до пологовому етапі;

   • присутність в операційній лише персоналу, який задіяний у проведенні операції, а також у разі необхідності присутність осіб з навчальною метою;

   • оптимізація терміну перебування вагітної в стаціонарі перед плановим оперативним втручанням;

   • гоління волосся на лобку здійснюють за необхідності перед початком операції станком одноразового використання;

   • проведення передопераційної антибіотико профілактики;

   • суворе дотримання правил і техніки хірургічної обробки рук медичного персоналу, використання стерильних гумових рукавичок;

   • використання стерильної одноразової операційної білизни та стерильного одягу персоналу;

   • адекватна обробка антисептиками операційного поля;

   • дотримання режиму стерилізації хірургічного інструментарію;

   • застосування стерильного перев’язувального матеріалу, стерильного сучасного шовного матеріалу одноразового використання;

   • застосування оптимальних акушерських технологій;

   • оптимізація показань до дренування черевної порожнини. Дренаж вводять через окремий розріз ( не через операційну рану);

   • зміна пов’язки в післяопераційному періоді тільки в разі її намокання або забруднення. При цьому дотримуються всіх правил асептики та антисептики, а також технології перев’язок.

5. Профілактика маститів у породіть та формування нормальної мікрофлори кишечника новонародженого здійснюється шляхом активної підтримки правил грудного вигодовування.

6. За умови перебування дитини у відділенні (палаті) інтенсивної терапії ( окремо від матері ) її годування здійснюють грудним материнським молоком із стерильних чашечки, ріжка, ложечки або через зонд одноразового використання. Матері дозволяється відвідувати дитину або перебувати разом з нею та здійснювати можливі види догляду за нею для психологічної підтримки одужування новонародженого.

7. Одним з найважливіших факторів попередження виникнення ВЛІ є індивідуально спільне перебування матері і дитини ( мати-дитина в окремій палаті), а також мінімальне втручання медперсоналу в процес догляду за новонародженим. Якщо жінка не може самостійно доглядати дитину, їй можуть допомагати члени родини, медичний персонал. Дотримання правил гігієни рук є обов’язковим.

Абсолютними протипоказаннями для спільного перебування матері та новонародженого є відкрита форма туберкульозу та психічні захворювання матері.

Медична сестра післяпологового відділення навчає матір та членів родини, які здійснюють догляд за новонародженим, елементам догляду, техніці миття рук, а також контролює їх виконання.

ΙΙ. Профілактика ВЛІ новонароджених у відділенні інтенсивної терапії включає:

• залучення матері або членів родини до догляду та годування дитини;

• дотримання епідемічно безпечних алгоритмів проведення медичних маніпуляцій;

• адекватна дезінфекція і стерилізація інструментарію;

• адекватна дезінфекція обладнання для інтенсивної терапії новонароджених;

• дотримання методики обробки рук медичного персоналу та пацієнтів, використання медичних рукавичок;

• оптимізація показань до застосування штучної вентиляції легень, внутрішньосудинних, сечових, шлункових катетерів та інших методів інвазивного втручання;

• своєчасна постановка епідеміологічного та клінічного діагнозів;

• адекватна терапія основного захворювання;

• раціональне застосування антибіотиків;

• належний сестринський догляд;

• використання одноразових стерильних інкубаційних трубок, пуповинних і сечових катетерів та катетерів для відсмоктування слизу;

• своєчасність переведення хворих дітей до спеціалізованих стаціонарів. Новонароджені з інфекційними, гнійно-запальними захворюваннями, з підозрою на хірургічну патологію, що потребує невідкладної допомоги, переводяться до спеціалізованих дитячих стаціонарів відразу після встановлення діагнозу.

ΙΙΙ. Термін виписки з акушерського стаціонару при ускладнених пологах визначається станом здоров’я матері та дитини. Виписка проводиться з пуповинним залишком у новонародженого.

ІV. Профілактика передачі ВІЛ, вірусів гепатитів В та С від інфікованої матері до дитини проводиться згідно з діючими нормативними актами.

1. Методи профілактики передачі вірусу гепатиту С від інфікованої матері до дитини суттєво не відрізняються від методів, що використовують для попередження передачі ВІЛ. Знижують ризик народження інфікованої дитини планова повноцінна медикаментозна профілактика, ведення пологів за клінічним протоколом, зменшення кількості інвазивних процедур під час пологів.

2. Відмова від грудного годування рекомендується ВІЛ-інфікованим породіллям і лише при наявності у матері високого рівня вірусного навантаження (більш 10º копій РНК ВГС у мл сироватки крові).

3. Наявність у матері тільки антитіл до ВГС не є фактором ризику щодо інфікування дитини для проведення додаткових заходів (наприклад, кесарева розтину), у таких випадках необхідно визначати вірусне навантаження. Діти народжені від інфікованих ВГС матерів, підлягають диспансерному нагляду та обстеженню на наявність анти-HCV у віці 12 та 18 місяців.

Санітарно – протиепідемічні заходи.

Профілактика ВЛІ в значній мірі залежить від дотримання правил і техніки миття та антисептики рук як медичним персоналом, так і породіллею та членами Ії родини, які доглядають за дитиною, дотримання універсальних заходів безпеки, а також норм і правил санітарно-протиепідемічного режиму.

I. У приймальному відділенні нагадують жінці та партнеру в пологах про необхідність дотримання сучасних підходів до пологів (партнерські пологи виконують не спостережливу функцію, а психологічну підтримку роділлі, породіллі та новонародженого), переваги грудного годування. У відділенні розміщують яскраві інформаційні матеріали.

1. У приймальному відділенні створюють умови для переодягання жінки на пологи, а також збору та зберігання одягу. Вагітна одягає чистий домашній одяг та взуття. В акушерських стаціонарах дозволяється користуватися дитячими підгузниками і жіночими гігієнічними пакетами промислового виробництва.

За відсутності домашнього одягу вагітну забезпечують рушником, чистою натільною білизною, халатом, взуттям, яке піддається дезінфекції. Під час прийому вагітної акушерка працює в одноразових рукавичках.

2. партнер на пологи переодягається в чистий домашній одяг та змінне взуття. Можливе застосування халатів, бахіл одноразового використання.

3. Персонал приймального відділення візуально оцінює придатність домашньої білизни та одягу для жінки, новонародженого і партнера для використання під час пологів, післяпологового перебування.

4. Після опитування вагітної жінки або роділлі акушерка вимірює їй темпера-туру тіла, вагу, оглядає шкіру та зів на наявність запалення, волосся на голові на наявність педікульозу.

Огляд вагітної здійснюють на тапчані, застеленому клейонкою та індивідуальною пелюшкою. Після огляду кожної жінки пелюшку замінюють, а клейонку знезаражують. Термометри та одноразові шпателі після використання занурюють у ємність з дезрозчином, Поверхні після контакту з кожною пацієнткою обробляють дезінфекційними засобами, призначеними для обробки поверхонь.

5. Усі пацієнтки приймають душ, використовуючи індивідуальні: мило, мочал-ку, рушник.

6. При виявленні педікульозу застосовують протипедикульозні засоби, що зареєстровані в Україні.

7. Роділь із відділення патології вагітності переводять для пологів безпосередньо до індивідуальної / сімейної пологової палати, залу, операційної.